Ракета «Циркон»: не гіперзвукова, неточна, некерована на швидкості

Ракета «Циркон»: не гіперзвукова, неточна, некерована на швидкості 27.03.2024 18:32 Укрінформ Уже вдруге з початку 2024 року ворог застосовує цю ракету проти нашої столиці і вже вдруге наші сили ППО її успішно збивають. Втім, є питання…

О пів на 11 ранку 25 березня Київ здригнувся від вибухів. Шансів добігти до укриття не було ні в кого, адже перші вибухи пролунали менш як за 10 секунд після оголошення повітряної тривоги – по столиці окупанти запустили дві балістичні ракети. Наші Повітряні сили їх успішно збили.

Про які ракети йдеться?

Враховуючи те, що про зліт винищувачів МіГ-31 з «Кинджалами» не повідомлялося, низка моніторингових каналів та військових аналітиків одразу ж припустили, що це могли бути гіперзвукові протикорабельні ракети – або «Циркон» (яку ворог уже застосовував проти Києва 7 лютого ц.р.), або «Онікс».

Дещо згодом, коли у мережі з’явилося фото уламків однієї з ракет, вірогідність застосування саме першої – «Циркон» – зросла до 99,9% (про 100% можна буде говорити лише після офіційного підтвердження від Генштабу, яке наразі не надходило). Втім, що зараз точно відомо – запуск відбувся з тимчасово окупованого Криму.

Отже, спробуємо з’ясувати, що взагалі відомо про «Циркон», якою рашисти напередодні били по Києву, які особливості цієї ракети, наскільки вона небезпечна та чи достатньо у нас засобів для протидії?

ЩО ТАКЕ РАКЕТА «ЦИРКОН»

3M22 «Циркон» – це одна з найбільш міфологізованих нових розробок російської воєнної машини, про яку дуже мало інформації. Відомо, що в РФ «Циркон» називають «перспективною гіперзвуковою протикорабельною ракетою».

Розробляти її росіяни почали після 2011 року як потенційну заміну важким протикорабельним ракетам П-700 «Граніт», розробленим у 70-80 роках минулого століття («Циркони» мали б стати найшвидшими ракетами агресора у цьому сегменті озброєння, – ред.) А випробовувати ракету почали з 2016 року. Втім, головні показові випробування – з демонстрацією фото і відео – відбулися лише у 2021 році, незадовго до вторгнення в Україну: в липні пуск ракети «Циркон» здійснили з фрегата ВМФ РФ «Адмірал Горшков» (ракета нібито вразила навчальну наземну ціль на узбережжі Баренцевого моря, – ред.), а в жовтні – з підводного човна «Сєвєродвінськ» (субмарина випустила ракету з надводного положення по умовній морській цілі, – ред.) Обидва випробування російська армія визнала успішними, а пізніше ще кілька разів демонструвала пуски цих ракет.

Офіційно Росія не розголошувала характеристики «Циркона» та не демонструвала її публічно, однак, у різний час заявляла про такі властивості ракети:

  • дальність: за різними даними, від 400−600 км до 1000 км;
  • висота польоту – 30−40 км;
  • швидкість польоту до 8−9 Маха;
  • маса бойової частини – орієнтовно 300 або 400 кг;
  • довжина ракети 8−10 м.

Уламки ракети "Циркон", які були знайдені у Києві після атаки РФ 25 березня

Ракети «Циркон» запускають з вертикальних пускових установок 3С-14, які можуть бути встановлені на:

  • бойових кораблях;
  • підводних човнах;
  • мобільних наземних пускових установках (у листопаді 2022 року РФ заявляла про створення спеціальної наземної пускової установки «Бастіон» для ракет «Циркон», яку нібито вдалося встановити на чотиривісному шасі та зарядити двома ракетами);
  • ймовірно, «Циркони» можуть запускати також зі спеціально адаптованих стаціонарних наземних комплексів, таких як «Об'єкт 100» в окупованому Криму. Це підземний береговий ракетний комплекс, побудований ще в радянські часи на скелях між мисом Айя та Балаклавою, в Україні не застосовувався. Початково він був призначений для запуску протикорабельних 3М44 «Прогрес», а після захоплення Криму РФ почала відновлення комплексу, його модифікували та стали проводити запуски.

«ГІПЕРЗВУК» З НАТЯЖКОЮ: НА ЩО ЗВЕРНУЛИ УВАГУ ВІЙСЬКОВІ ЕКСПЕРТИ

У коментарі Укрінформу військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко щонайперше наголосив, що Росія, як показала війна в Україні, завжди завищує офіційні характеристики зброї. Тож, у характеристиках 3М22 «Циркон» теж варто сумніватися.

Відтак, ТТХ ракети він не аналізував, але підкреслив, що вона «дуже проблемна та сира», тобто її потрібно ще доробляти і випробовувати, а також, що це (з наголосом на перше слово) «умовно маневруюча гіперзвукова крилата ракета».

Крім того, пан Коваленко відзначив, що ракета 3М22 «Циркон» – так само, як і Х47М2 «Кинджал», являє собою подальший розвиток балістичної ракети 9М723, що застосовується оперативно-тактичним ракетним комплексом «Іскандер». Тобто, теоретично вона цілком могла бути адаптована до застосування сухопутним носієм.

«Ні кораблів, ні підводних човнів, які є носіями цих ракет у Чорному морі немає. Власне, перспективними носіями «Цирконів» також називають фрегати проєкту 22350М. Але саме у модифікації «М», закладка яких станом на сьогодні навіть не стартувала. Тож, із чого ворог міг запустити ці ракети? – запитує експерт. – Варто згадати, що набагато раніше Росія вже мала досвід адаптації ракет різного функціоналу, зокрема Club-K – контейнерний комплекс у стандартному 20- та 40-футовому ISO-контейнері, що вміщує протикорабельні ракети 3М-54КЭ, 3М-54КЭ1, Х-35УЭ або ракети класу «поверхня – поверхня» 3М-14КЭ, Х-35УЭ. Але про розробку сухопутних пускових для 3М22 не повідомлялося і про те, що Росія може виробляти такі засоби, можна було говорити лише на рівні чуток».

З іншого боку, беручи до уваги те, що 3М22 «Циркон» прилетіла вдруге за 2024 рік не з північного напрямку, а саме з південного – з тимчасово окупованого Криму – це вказує на можливість окупантів застосовувати ці ракети (або принаймні експериментувати з їхнім застосуванням) у регіоні, де основних носіїв немає.

«Іншими словами, 3М22 «Циркон» отримала сухопутний носій, і лише згодом ми дізнаємося, що це: або мобільна платформа, яка пройшла повз увагу наших і не тільки наших структур відповідного функціоналу, або стаціонарний об'єкт, наприклад, контейнерного типу, який відстежувати набагато складніше», – додав він.

Або… РФ використала альтернативний варіант.

«Не можу виключити з низки варіантів, що росіяни розпочали практичну частину випробувань не тільки своїх 3М22 «Циркон», а й іранських ракет, зокрема – Zolfaghar. Дальність, потужність і концепція розгінного блока, що відокремлюється від бойової частини, з урахуванням базису 9М723 і наявність вже готової і функціональної пускової – цілком можуть відповідати цьому засобу ураження. Та це лише припущення. Варто дочекатися офіційних підтверджень і верифікації залишків ракет фахівцями», – закликає Олександр Коваленко.

До слова, про верифікацію.

Після аналізу знайдених у лютому ц.р. у Києві рештків ракети «Циркон» директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін поділився деякими цікавими нюансами про неї. Наприклад, що заявлена ворогом швидкість не відповідає реальності.

«Що ми можемо точно сказати по тих залишках, які до нас потрапили… Вона летіла зі швидкістю не більш як 2500 км на годину. Ні про які 8-9 Маха – тобто більш як 10 тисяч кілометрів на годину – не йдеться. Радари, які її відслідковували, встановили, що максимальна швидкість, яку вона розвивала – це 2500 км. Ті вражаючі елементи, які ми дослідили, теж не відповідають заявленим. Тому, поки що ми доходимо висновку, що вона, як і «Кинджал», набагато не відповідає тим показникам, які заявлялись ЗС РФ», – стверджує пан Рувін.

Кілька слів про «гіперзвук».

А це – директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець: «Характеристики «Циркона» невідомі, але брехливий Путін казав, що ця ракета має швидкість до дев'яти Махів, тобто вона супергіперзвукова. Насправді ж, ми навіть не знаємо, чи ця ракета була прийнята на озброєння російської армії офіційно, хоча були повідомлення, що десь в 2023 році стояло замовлення закупити декілька десятків ракет».

Військовий експерт також наголошує на тому, що за характеристиками, які були зафіксовані нашими фахівцями, можна говорити про те, що на початковій ділянці траєкторії польоту ця ракета має швидкість у межах 5 Махів. Потім, на середній траєкторії, на висоті – близько 7 Махів. А вже в зоні, де «Циркон» збивали наші комплекси ППО – у межах 4-4,5 Маха.

«Тобто, фактично, ракета на цій ділянці не є гіперзвуковою, що є одним з розвінчань таких надмірних характеристик, про які говорить російська пропаганда. Якщо говорити про дальність цієї ракети, то, за різними, оцінками вона коливається від 600 до 1000 км. Поки що ці показники потребують ще перевірки», – акцентує пан Згурець.

Є питання й до точності «Циркона», яка скоріше нагадує ракету Х-22, що бʼє по площі, а не по конкретних цілях.

«Можливо, «Циркон» і здатний досягати гіперзвукової швидкості, яка становить близько 8-9 Махів, що еквівалентно приблизно 10 тис. кілометрів на годину. Якщо це дійсно так, то ракета тоді летить у плазмовій оболонці, яка не пропускає радіохвилі. Тому в росіян великі проблеми з наведенням цих ракет на об’єкт, який вони хочуть вразити. Це серйозна проблема, оскільки як протикорабельна ракета, вочевидь, «Циркон» був би ефективний, тому що там радіоконтрастне наведення (ракета здатна наводитися на велику ціль у морі, – ред.), але над земною поверхнею, над сухопутними ділянками ця ракета наводитися не може (в умовах міської забудови, – ред.) Ці ракети просто не можна назвати високоточними, вони ще не доопрацьовані», – наголошує авіаційний експерт Валерій Романенко.

Щодо темпів виготовлення цих ракет, то поки що таких даних у відкритому доступі немає. Але, вважають експерти, ці темпи є значно меншими, ніж темпи виготовлення «Кинджалів», яких на місяць РФ виготовляє близько 4-6 одиниць.

Рухомий береговий ракетний комплекс окупантів "Бастіон"

А загалом «Циркон», як і будь-яка балістика, є дійсно небезпечною зброєю. Із окупованого Севастополя до Києва ця ракета долітає за 6 хвилин, до Чернігова – за 6,8 хвилини, до Харкова – 5,5 хвилини, до Житомира і Хмельницького – 6,3 хвилини, а до Одеси та Миколаєва узагалі – за 2,5 хвилини. Час, звісно, є орієнтовним, адже ракета маневрує в польоті та має різну швидкість на різних етапах. Тим не менш, обнадіює те, що нашим силам ППО таки вдається її збивати, причому вже не вперше, а відтак назвати «Циркон» чимось невразливим язик не повертається. Але не обійшлося без «але»…

«ЦИРКОНАМ», ЯК І «КИНДЖАЛАМ», МОЖНА ПРОТИДІЯТИ. АЛЕ ПРОБЛЕМА В ТОМУ, ЩО ЗАСОБІВ ДЛЯ ПРОТИДІЇ НЕДОСТАТНЬО…

У питанні протидії і 3М22 «Циркон», і Х-47М2 «Кинджал», і П-800 «Онікс», і КНДРівським KN-23 або іранським Zolfaghar все просто – це ЗРК Patriot або SAMP/T. Ці комплекси чудово збивають цілі з дуже високим коефіцієнтом ефективності, що власне ми й побачили 25 березня. 

Але проблема в тому, що їх в Україні не просто дуже мало, а критично мало.

«А тому Росія має можливості тероризувати нашу країну та експериментувати зі своїми засобами ураження набагато активніше, ніж наші партнери нам допомагають із засобами протидії. І в цьому катастрофічний дисбаланс можливостей, що не змінюється вже третій рік поспіль. Хоча про проблему чудово відомо не лише нам. Тож, Україні потрібно більше сучасних комплексів ППО», – наголошує Олександр Коваленко.

Сергій Згурець додає: «Стратегія протидії має охоплювати дві складові. Перша – боротьба з цією ракетою за допомогою ЗРК, що демонструють можливості комплексу Patriot».

Друга складова – полювання на пускові установки.

«Завдання непросте, але розуміємо, що протидія цим ракетам не має лише покладатися на те, скільки у нас є систем Patriot, хоча й на це також», – каже військовий експерт.

…Кілька днів поспіль Президент Зеленський говорить у своїх зверненнях, що ми маємо чудові новини на цьому треку. Тож сподіваємося, що ці чудові новини трансформуються в реальні кроки, пов’язані з поставками додаткових систем протиповітряної оборони і ракет до них.

Мирослав Ліскович. Київ

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *