Зірка серіалу Жіночий лікар потрапив на допит спецслужб: Напівпідвальне приміщення, ця лампа висить
Ексучасник популярного українського гурту кінця 1990-х “Іграшки”, а нині успішний актор Олексій Нагрудний родом з тимчасово окупованого міста Рубіжного Луганської області. Там похований його батько, а матір він перевіз до столиці вісім років тому. Саме вони стали свідками шаленої історії, про яку зірка таких серіалів як “Ніхто не ідеальний”, “Жіночий лікар” вперше розповів у великому інтерв’ю блогерці Аліні Доротюк.
49-річний актор зазначив, що його батьки були зовсім різними людьми. Батько – відданий комуніст, член партії. Матір – безпартійна. Нагрудний дивується, як вони змогли прожити так довго разом. Батько актора, пан Володимир помер наприкінці 2013 року від онкології, за словами Олексія, буквально з партійним квитком в руках.
“Дякувати Богу, що він не дожив до того 2014-го. Бо я не знаю, як би він пережив… Через те, що мама була безпартійна, в нас вдома завжди була антирадянська література. Я вже з третього-п’ятого класу був дисидентом. Мене виключили з піонерів. Це довга історія, можна знімати серіал про це”, – наголосив Олексій.
Втім цю історію відкладати в далеку шухляду Нагрудний не став. Вперше він розповів, як ще не ставши повнолітнім ледь не сів за ґрати. Це сталося незадовго до того як Радянський Союз припинив своє існування.
“Я був проти системи. Якраз застав кінець 1980-х, розвал комсомолу і моє створення банди “БСУ”, в п’ятому класі, за що мене виключили з піонерської організації. “Банда свободных учеников” – на секундочку, Андропов при владі, генсек, кдб-іст ще один. Це приводить батьків до КДБ, мене допитували. Мені світило, через те що я неповнолітній, політичне ув’язнення, відправити на “малолєтку”.
Актор Олексій Нагрудний
Також на Нагрудного та його друзів, які були в складі так званої “БСУ” повісили всі нерозслідуванні справи, типу, вкрадені велосипеди, розбиті вітрини та інші хуліганські витівки. Майбутню зірку від ув’язнення вберегли заслуги перед містом та навчання в музичній школі. Він грав на баяні в дорослому оркестрі, брав участь в багатьох конкурсах та мав безліч відзнак.
“Напевне це мене взяли на поруки. Музична школа і палац культури, напевно. Обійшлось тим, що виписали по 300 рублів штрафу. Мати безпартійна, слава Богу. А батькові з листом на виробництво, догана, всі справи. Але такі допити були, як в кіно. Напівпідвальне приміщення, ця лампа висить, тут батько сидить, бо без його присутності мене не мали права допитувати. Але запитання такі були, дуже серйозні. Зараз, авжеж, я дивлюсь на це як на комедію. А запитували, чи є родичі за кордоном, яку літературу читаєте, які книжки є. Слава Богу, що не дізнались, що там мама друкувала ночами”.
Нагрудний зазначив, що ще з дитинства він проявляв протест проти диктатури, тому він і не хотів навчатися в росії, і закінчив вищий навчальний заклад в Києві.
“На той час я не міг собі словами це сказати, сформулювати думку, все одно розумів та відчував на підсвідомому рівні почуттів, що я не хочу бути “терпілою”. Це країна “терпіл”, їх так виховують змалечку. Бо одна половина це ті, хто нагинає, ось так вони люблять казати, а інша половина – кого нагинають“, – підсумував Олексій Нагрудний.
