Медсестра з Охмадиту: Вивели дітей в коридор - далі вибух, я думала, що стіни складуться

Фото: REUTERS

Страшний ранок понеділка. Масований російський удар по всій країні призвів до загибелі щонайменше 33 чоловік. Один з ударів – стратегічною крилатою ракетою Х-101 – влучив у найбільшу в Україні спеціалізовану дитячу лікарню «Охматдит».

Всюди дим, пил, крики і плач дітей

На момент виходу статті було відомо про двох дорослих загиблих в «Охматдиті», 16 поранених, з них 7 – це діти.

Далі – пряма мова свідків трагедії.

– Почули тривогу, вивели дітей в коридор, – розповідає Коротко про одна з медсестер лікарні. – А далі вибух. Я думала, що стіни складуться! Всюди дим, пил, крики, плач наляканих дітей. Божечки, такий жах, руки дотепер трусяться. (починає плакати. – Авт.). Дітей виводили-виносили з корпусів. Разом із системами.

Наслідки удару по операційній. Фото: Охмадит

Коли пролунав вибух, в одній з операційних лікарні йшла операція. Операційна постраждала від вибуху: усюди розбите скло, понівечені меблі, кров. Але лікарі, без перебільшення, супергерої: швидко завершили оперативне втручання, вивезли маленького пацієнта подалі від зруйнованої будівлі. Загроза його життю минула.

– Я була неподалік, коли почула цей страшний вибух, – каже киянка Аліна. – Сюди (до лікарні. – Авт.) бігли всі перехожі, люди паркували свої машини і також бігли сюди. Самі бачите, що тут твориться. Люди кричали, діти кричали. Всі кинулися розбирати завали голими руками. Зараз працюють рятувальники, але роботи вистачає і нам. Дуже треба питна вода, бо спека, як у пеклі.

Питну воду передають рятувальникам і волонтерам живим ланцюжком. Таким же чином і розбирають завали будівлі «Охматдит». Допомагають усі, хто має силу і можливість. На відео з місця трагедії, які облетіли усі ЗМІ, в тому числі і світові, видно, як поранений лікар в закривавленому халаті передає з рук в руки каміння,.

Жінка в легкій сукні голими руками піднімає важку брилу. Їй допомагають двоє чоловіків. І так ланцюжком люди розбирають завали, під якими можуть бути пацієнти та медперсонал “Охматдиту”.

– Роботи ще багато, – кажуть волонтери. – Зараз працює важка техніка, але і ми маємо що робити.

Вчора у сина був день народження, а завтра мали виписувати

Онкохворим дітям ставлять крапельниці прямо на вулиці, поряд з розваленими стінами лікарні. Фото: Богдана Кутєпова

А неподалік, у тіні під будинком – хворі діти. Хто має сили, той сидить, інші лежать. На вулиці 30-градусна спека.

– Мамо, дай водички, – просить один з хворих пацієнтів.

Цей хлопчик, як і багато інших діток, тут же на вулиці отримує крапельниці. Фото з місця трагедії вже облетіли усі світові ЗМІ – як свідчення російського тероризму. Неможливо стримати сльози: діти знесилені, багато онкохворих. Між малими пацієнтами та батьками швидко пересуваються медики: комусь таблетку дати, іншому – укол зробити.

– Моїй дитині 9 років, в нього рак, – тремтячим голосом розповідає Коротко про одна з мам. – І сьогодні другий найстрашніший день у моєму житті. Перший був тоді, коли дізналася про хворобу сина. Зараз чекаємо на машину, нас мають відвезти в іншу лікарню. Малий поки тримається, навіть сміється. А я вже прийняла заспокійливе.

Маленький Давидик каже мамі, що він людина-павук і захистить її від усіх ракет. Фото: ФБ Юнісеф

– Мамо, не плач, я людина-павук, я захищу тебе від всіх ракет, – втішає 3-річний Давид маму Олександру, яка виносить його з-під завалів медичного закладу.

Хлопчик проходив тут реабілітацію. Але лікування перервала ракетна атака.

– Вчора у сина був день народження, завтра ми повинні були виписуватися. Ми ще не всі трубки познімали. І такий жах. Ми дуже переживаємо за нашого лікаря, чи він живий, – каже Олександра, тримаючи сина за руку.

А поруч стоїть жінка з маленькою дівчинкою. Маленька тулиться до мами, прикриває руками вушка: навколо надто гамірно.

– Ми тут лікувалися, – тим часом розповідає Коротко про мама дівчинки. – Коли пролунав вибух, ми були в бомбосховищі. Хтось кричав, що почалася пожежа. То було так страшно! Мені ті хвилини здалися як вічність, все як в тумані було. Пізніше нас евакуювали рятувальники. Всі наші речі залишилися в палаті, але це дрібниці, головне, що ми живі. Я чомусь думала, що прильот був поруч, в якусь іншу будівлю. А коли вибігла на вулицю і все це побачила…. Це ж якими нікчемними істотами треба бути, щоб цілитися зброєю у хворих дітей.

Жінка замовкає. А рятувальники, волонтери, небайдужі кияни продовжують розбирати завали колишніх корпусів найбільшої в Україні лікарні “Охматдит”.

Українці масово долучились до розбору завалів. Працювали всі – і лікарі, і батьки пацієнтів, і випадкові перехожі. Фото: ФБ Юнісеф

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ

Одна з двох загиблих у лікарні – 30-річна лікарка Світлана Лук’янчук.

Молода жінка була сиротою, її виховувала рідна тітка. Світлана родом зі Львова, але після закінчення Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та інтернатури працювала в «Охматдиті» дитячим нефрологом.

Поховають Світлану у Львові біля батьків.

Загибла лікарка-нефролог Світлана Лук’янчук. Фото: facebook.com/andriy.sadovyi

В тему

Гроші збирали 10 років

Як повідомив завідувач відділення трансплантації кісткового мозку Олександр Лисиця, пошкоджено майже всі корпуси лікарні, в тому числі й найновіший – токсикологічне відділення. Цей новий корпус лікарні будували понад 10 років з важкими труднощами. Відкрили його лише чотири роки назад у липні 2020 року. Тут перебували діти на діалізі. Зараз маленьких пацієнтів з їх мамами евакуювали в інші лікарні міста.