Знущалися у піцерії та доводили до сліз: що трапилось після уходу від Андрія Данилка його головного зайця
Дмитро Волканський, який першу популярність здобув, коли став фіналістом передостаннього “Х-Фактору” під керівництвом Андрія Данилко, а потім став одним з артистів його шоу у костюмі зайця розповів про свої відносини з наставником. А також поясним, чому через чотири роки після успішної кар’єри пішом з колективу. Також Дмитро пригадав, як у перші місяці війни намагався знайти собі роботу та почав писати пісні, которі зараз у TikTok мають по декілька мільйонів переглядів. Про все це він розповів в інтерв’ю Олексію Суханову.
Дмитро Волканов мріє бути схожим на свого наставника
“Внесок Андрія Данилка у мій розвиток 98 відсотків. Й це не тільки робота, але й життєва позиція, бажання робити так, як тобі треба та бути спостерігачем у деяких ситуаціях. Він коли взяв мене до себе на роботу сказав одну фразу: “Діма, я тобі допомагати не буду. Але ти зараз знаходишся в колективі, щоб бачити як це працює, якою має бути команда артиста, як відбуваються саундчеки та поселення в готель”. Я дуже надихався, коли були всілякі перемовини, як він спілкується. Певною мірою я знайшов у ньому наставника, вчителя та людину на яку я хотів би бути схожим. Це супершкола й я думаю, що такого в ніякому ВУЗі, не за які гроші ти не отримаєш. Потрапити у 18 років на такий рівень, це дуже серйозно.
Ця практика, ці чотири роки – все що я міг ввібрати я ввібрав. Думаю, що коли я не буду знати, що робити далі, я йому подзвоню й він мені допоможе. Він людина, котра багато важить для мене та людина, яка відчуває мене. Так склалося, що нам завжди з ним є про що поговорити. Тому він завжди є для мене класним співрозмовником, бо можемо поговорити на будь-які теми. Зараз, на жаль, ми стали менше спілкуватися через те, що я більше зайнявся собою та сольною діяльністю. Але якщо зустрічаємося, то спілкуємося довго й на всі теми”, – каже Дмитро Волканов.
Під час війни довелося продати все найдорожче та залишився без грошей
Співак пригадав з якими проблемами зіштовхнувся в перші місяці війни. Згадав невіть, як намагався влаштуватися на роботу кухарем-піццерістом і як його це довело до сліз. Дмитру довелося продати найдорожчу річ, яка в нього є. Саме там він й написав свій перший хіт “Намалюю”.
“Почалася повномасштабна війна й певний час роботи не було. Перший концерт після початку війни відбувся за пів року. А за щось треба було жити. Мені потрібно було платити за квартиру, котру я знімав на Печерську. Грошей я в нього (Данілка – ред.) не брав й не хотів брати. Знайти себе в Києві на той момент я не міг, тому приїхав до Львова й це для мене був якийсь новий виклик. Це був переломний момент. Я сказав собі: “Якщо ти чогось вартий, то давай, роби”. Тому я переїхав до Львова, хоча абсолютно не знав цього міста. У Києві мене нічого не тримало й мені потрібно було поставити себе в некомфортні умови, щоб знайти якийсь вихід.
В той момент я плакав абсолютно щиро. Я прийшов влаштовуватися на роботу, але керівник цього закладу поставив мене в такі умови, що я відчував себе якимось непотребом. Він бачив, що мені важко й просто знущався з мене. В той час до Львова поїхало багато людей, тому там майже не було роботи та квартир. Мені було важко, я продав свій MacBook за 38 тисяч гривень. Це найцінніше, що у мене було. Частину грошей я віддав батькам й собі залишив, щоб сплатити за квартиру.
Залишившись без грошей думки подзвонити Андрію Михайловичу та попросити про допомогу не було. Я ж такий гордий. Але все сталося само собою, як й мало статися. Я був у Львові й мені зателефонували з Університету культури, що я маю приїхати та отримали посвідчення про те, що я його закінчив. Я написав Андрію, що буду у Києві й було б класно зустрітися. На що він відповів: “З задоволенням”. Я отримав диплом й ми це відсвяткували у ресторані біля “Золотих воріт”. Тоді він мені й повідомив, що концертна діяльність відновлюється і запропонував повернутися до колективу”, – каже співак.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
