Друзі Скрябіна не задоволені фільмом Я, Побєда і Берлін: Ідея авторів здалася параноїдальною
У український прокат, нарешті, вийшов довгоочікуваний фільм про Кузьму Скрябіна, знятий за його повістю “Я, “Побєда” і Берлін”. При тому, що картина переглядається на одному диханні: весело і легко, вона залишає неоднозначні почуття. Вона спіткнулася на тому, на чому спотикаються багато біографічних фільмів. Своєю неправдивістю вона засмучує людей, які стали прототипами головних героїв або просто добре знали Андрія. При цьому майже немає сумніву, що байопік добре зайде масовому глядачеві, оскільки зроблений добротно і якісно аля фільми Тарантіно на мінімалках.
Завдяки Кузьмі народилася нова зірка
У картини досить багато плюсів, які дозволять їй стати однією з найуспішніших українських стрічок цього року. Це абсолютно легка історія про те, як Кузьма Скрябін купив стару машину марки “Побєда” і вирушив на ній зі Львова до Берліна зі своїм другом Бардом. При цьому в цю подорож вони зірвалися зовсім спонтанно. Бард розповів Андрію про якогось колекціонера старих машин, який готовий за “Побєду” віддати “Мерседес”. Звичайно ж Кузьма не втримався. А попутно Бард прихопив на продаж кілька манекенів.
Дорогою до Німеччини і вже на місці друзі потрапляють у масу смішних і напружених ситуацій. Чи справді Кузьма був таким відмінним забіякою, його друзі не кажуть. Однак у картині він один вартий кількох.
Актор Іван Бліндар, який зіграв Кузьму, став реальною знахідкою для картини. На його експресії та деяких фішках, які він перейняв у Андрія, багато в чому тримається цей фільм. Іван чітко зміг передати посмішку і міміку Кузьми. Навіть Світлана, дружина Скрябіна, сказала, що актор відмінно вжився в роль і не дарма були витрачені ті години, які вони проговорили ще до початку зйомок.
“Я не давала йому порад, просто розповідала кілька годин про Кузьму”, – каже Світлана.
Образ Кузьми вийшов настільки яскравим і живим, що з упевненістю можна говорити про те, що в Україні з’явилася нова кінозірка, і на те, щоб потрапити в номінацію “Найкраща чоловіча роль” за підсумками року, він цілком заслужив.
Іван Бліндар, який зіграв Кузьму, став реальною знахідкою для картини
З погляду масової культури фільм вийшов досить видовищним і дуже шкода, що подібна картина не з’явилася за життя Андрія. Вона б дуже сильно допомогла групі “Скрябін” домогтися більшої популярності, ніж вона мала. Тим більше, що в ній звучить багато пісень Кузьми, щоправда не в оригінальному виконанні. Здебільшого це кавери, заспівані нашими зірками: від MONATIK і Тіни Кароль, до Джамали і “Без обмежень”.
“Вся штука в тому, що до смерті Андрія мало хто з медійників визнав його геній. Не впевнений, що йому б посприяли в цьому. Але, повір, якби він узявся за це, то це був би якийсь зовсім інший фільм, із саундреком нових пісень і, можливо, навіть у якомусь новому жанрі. Кузьма був такий. Додало б це популярності гурту? Напевно. Але, на жаль, ми цінуємо щось тільки тоді, коли втрачаємо”, – каже гітарист “Скрябіна” Олексій Зволинський.
При цьому музикант зазначає, що слухати пісні в кінотеатрі було окремим задоволенням. Проблема тільки в тому, що в картині звучать пісні не того періоду, про який знято фільм.
Фільм має мало спільного з реальною історією
За всіх цих плюсів ніяк не обійтися без величезної ложки дьогтю, бо будувати байопіки на свідомо неправдивій інформації щонайменше несправедливо по відношенню до самих героїв картини. Можна ще пробачити сценаристам вигадку про червоні колготки, які Кузьма привіз своїй майбутній дружині з Німеччини. Однак сильно зачіпає те, коли з реальної людини роблять наркодилера, щоб надати сюжету драйву і пікантності. Йдеться про друга Кузьми Віталія Бардецького, який у картині виступає під прізвиськом Бард.
Від реального Барда у цього героя небагато.
Артист Володимир Гева, який зіграв його, хороший без перебільшень. У нього вийшов хитрий, але доброзичливий персонаж, який викликає посмішку. І разом із Бліндаром вони вийшли кумедною парочкою. Інше питання, що від реального Барда у цього героя небагато.
“Актор, який зіграв ніби мене, загалом впорався добре. Однак, йому було складно впоратися з карколомними перипетіями бачення режисера і сценариста. Підозрюю, що творчих груп було кілька, не обійшлося і без кризових менеджерів, які рятували, як уміли, це кіно. Але, зрештою, остаточно його добили. Звісно, до мене реальний екранний образ не має майже жодного стосунку – ні візуально, ні, так би мовити, внутрішньо. Був худорлявим, з довгим волоссям і голитися толком почав десь у 30 років. Плащ такий був, так, і манекени я в Берліні продавав. Ідея авторів про контрабанду кримської дички в нічні клуби німецької столиці вкрай дурна. Так розумію, що це кіно для молодшої аудиторії. Діти прошарені. Вони будуть над цим сміятися. Але, слава богу, ми хоч із Кузьмою цим “ганджубасом” не ширяємося. Він, до речі, допінгів на моїй пам’яті не вживав”, – каже нам Бард.
До речі, за словами Віталія, його не запрошували бути консультантом картини, і лише на початковому етапі розробки проєкту була одна зустріч.
“Ми зустрічалися з кількома членами знімальної групи на самому початку проєкту, здається, ще до написання сценарію. Пригадую, що деякі ідеї потенційного сценариста (не знаю, чи брав він у підсумку участь у створенні стрічки) мені відразу здалися параноїдальними. Більше зі мною не зв’язувалися”, – каже Бард.
Не була допущена до чорнових переглядів і дружина музиканта. Вона побачила картину незадовго до офіційної прем’єри і, в принципі, залишилася задоволеною, акцентуючи увагу на тому, що це художній фільм, у якому вигадка не зайва.
“Якби Кузьма побачив цей фільм, він би точно сказав: “Чуваки, ми ж такі круті! Я так люблю Тарантіно”. А що стосується червоних колготок, які за сюжетом фільму Андрій привозить мені з Берліна, то це фантазія режисера. І поїздок була не одна, а чотири”, – каже дружина Кузьми Світлана.
