Всі прагнуть надати своїм дітям все найкраще. Педагоги, секції та, безумовно, вихованець в оселі. Адже потрібно розвивати емоційний інтелект, повідомляє Ukr.Media.
Іспанські фахівці встановили, що половина їхніх сімей мають домашнього улюбленця. Але чи все відбувається так, як пишуть у популярних журналах?
В ідеалі — так.
Пес чи кішка повинні відігравати роль емоційного посередника. Дитина навчається зберігати спокій, брати на себе відповідальність, розпізнавати несловесні сигнали (тому що тварина не висловить словами, що їй набридло) і просто може проводити час з кимось, поки дорослі зайняті роботою. Звучить цілком розумно. Але потім науковці аналізують дані та руйнують ідилічну картину.
Існує таке дослідження INMA. Проводили спостереження за дітьми з майже двох тисяч сімей, починаючи з вагітності матері і до досягнення ними семи років. Вивчали кореляцію між присутністю тварини в будинку та психологічним станом дитини — від тривоги до відвертої агресивності.
Результати вас або здивують, або розчарують.
Ті, хто ніколи не тримав тварин, демонстрували найбільш збалансовані результати. Якщо виключити фінансове становище сім’ї і соціальний статус, то з’ясувалося, що собаки і папуги в ранньому дитинстві взагалі не впливають на психіку. Просто є і все.
А ось з котами вийшла халепа. Статистичні дані показують: наявність кота, коли дитині 4-5 років, нерідко супроводжується більшою кількістю ментальних проблем. Чому? По-перше, коти — особистості. Вони самостійні, емоційний зв’язок там особливий і дитина не отримує бажаної відповіді. По-друге, є медичний аспект — токсоплазмоз. Паразит, який впливає на нервову систему. І, нарешті, залишається ймовірність, що батьки часто заводять кота для розради, коли у дитини вже є труднощі з нервовою системою.
Хто насправді допомагає покращити ситуацію? Хом’яки, сухопутні черепахи та рибки.
Це не жарт. За умови їх постійної присутності в домі. Ці маленькі істоти потребують мінімуму складних емоцій, але забезпечують стабільний контакт. Вони відмінно допомагають дитині контролювати себе та усвідомлювати межі відповідальності.
Основний висновок з усіх цих даних досить простий. Тварина — не чудодійний засіб від дитячих примх. Постійність має набагато більше значення, ніж розмір тварини або її пухнастість. Краще стабільний акваріум роками, ніж собака, якого віддали родичам через вісім місяців, бо не впоралися. Спонтанність тут тільки завдає шкоди.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Ви готові відмовитися від кота заради дзену з акваріумними рибками?
Вже проголосували 1 людина. Долучайтесь до обговорення.
🐈 Кіт — це святе 🐟 Обираю рибок 🤔 Маю інший досвід
📊 Карта думок
🐈 Кіт — це святе 100% 🐟 Обираю рибок 0% 🤔 Маю інший досвід 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!