28 Серпня 2026 9:50 RSS Стрічка, Корисно для фармацевта, Новини фармацевтики та фармації, Фармацевтика та фармація Поділитися Наприкінці літа аптеки часто стають своєрідними “штабами” перед навчальним роком, де батьки шукають рекомендації щодо підготовки дітей до школи не лише організаційно, але й фізіологічно. Однак підготовка до школи охоплює більше, ніж просто придбання шкільного приладдя. Перехід від літнього режиму до шкільного створює навантаження на адаптаційні механізми дитячого організму: змінюється розклад дня, зростає психоемоційна напруга, збільшується взаємодія в колективі, що, відповідно, підвищує ризик респіраторних інфекцій. Не слід забувати, що це також є стресом і “головним болем” для батьків. Тож, що саме варто врахувати батькам перед 1 вересня? Перш за все — поступово повернути дитину до шкільного режиму, приділити увагу достатній тривалості сну, фізичній активності, харчуванню та психологічному стану.
Сон — фундаментальна потреба
Сон є життєво важливим фізіологічним процесом, необхідним для виживання та повноцінного функціонування людини, що займає приблизно третину життя. Він забезпечує фізичне та психічне відновлення через уповільнення вегетативних функцій і тимчасове припинення свідомості, а також відіграє ключову роль у підтримці пам’яті, уваги, емоційної регуляції та мислення. Цей складний процес регулюється добовими біоритмами та гормонами (зокрема мелатоніном і серотоніном). У дитячому віці він має особливе значення, оскільки фази швидкого та повільного сну сприяють розвитку центральної нервової системи, оптимізації нейронних зв’язків та відновленню енергії.
Для підтримки оптимального здоров’я норми сну за віком становлять 12–16 годин для немовлят (4–12 місяців), 11–14 годин для дітей віком 1–2 роки, 10–13 годин для віку 3–5 років, 9–12 годин для школярів віком 6–12 років та 8–10 годин для підлітків (13–18 років).
Порушення режиму, вечірнє використання гаджетів та “соціальний джетлаг” негативно впливають як на тривалість, так і на якість сну. У короткостроковій перспективі хронічний дефіцит сну погіршує концентрацію, пам’ять та настрій, знижує успішність у навчанні та підвищує ризик травматизму і поведінкових розладів (зокрема схильність до суїцидальних думок у підлітків). На фізіологічному рівні недосипання порушує гормональний баланс греліну та лептину, підвищує ризик ожиріння, цукрового діабету ІІ типу та артеріальної гіпертензії. У довгостроковій перспективі воно перешкоджає очищенню головного мозку від токсичних метаболітів, таких як бета-амілоїд, що призводить до когнітивного зниження та розвитку нейродегенеративних захворювань, зокрема хвороби Альцгеймера. Наприклад, зібрані дані свідчать, що, незважаючи на достатню кількість годин сну у більшості дітей, значна їх частина відчуває труднощі із засинанням, часті пробудження, епізодичне хропіння (44,1%) та такі прояви, як бруксизм (11,8%). Ці порушення пов’язані з відповідними денними наслідками, включаючи втому (41,2%), сплутаність свідомості після пробудження (23,5%) та сонливість (15,2%), що безпосередньо впливає на успішність та емоційне благополуччя. Виявлення та розв’язання цих проблем є надзвичайно важливими для запобігання довгостроковим ускладненням для здоров’я (Paruthi S. et al., 2016; Hyndych A. et al., 2025; Mezzofranco L. et al., 2025; Shah A.S. et al., 2025).
Яку ситуацію ми спостерігаємо після 1 вересня?
Різкий перехід від спокійного графіку до ранкових занять, уроків, домашніх завдань та шкільних гуртків може потребувати часу для адаптації, адже супроводжується зміною циркадних ритмів. Така зміна часу пробудження без поступової адаптації може призводити до хронічного недосипання з усіма вищезазначеними наслідками та помітно порушувати повсякденну діяльність дітей, негативно впливаючи на їх продуктивність та навчання, викликаючи у них суттєвий стрес.
Не стресуємо, а релаксуємо
У випадку підвищеної тривожності дитини перед початком навчального року фармацевту доцільно звернути увагу батьків на безрецептурні препарати відповідної дії — рослинні седативні засоби, м’які анксіолітики та заспокійливі препарати — з обов’язковим урахуванням показань та вікових обмежень (Протоколи фармацевта).
Водночас важливо надати батькам комплексні рекомендації щодо немедикаментозного подолання стресу. Вони, зокрема, передбачають нормалізацію режиму сну тривалістю не менше 8–9 годин (Протоколи фармацевта). Своєю чергою, для вирішення проблеми налагодження режиму сну фармацевт може радити батькам поступове зміщення часу відходу до сну та підйому на 10–15 хв щодня протягом 1 тижня до 1 вересня (phc.org.ua).
Окрім покращення сну, слід нагадати батькам про перевірку стану здоров’я дитини перед вереснем, адже хронічний стрес та недосипання можуть суттєво послабити імунітет під час зростання майбутніх навантажень (phc.org.ua).
Не варто забувати й про оптимізацію харчування, підтримку достатньої фізичної активності та відмову від шкідливих звичок у родині. Для відновлення ресурсу дитини варто сприяти зміні видів діяльності, використовувати методи фізичної та психічної релаксації, а також допомагати їй опановувати навички саморегуляції, планування та формування позитивного психологічного настрою (Протоколи фармацевта). Зокрема, батькам перед школою разом з дитиною можуть стати в нагоді короткі вправи на заспокоєння, як-от дихання з глибоким видихом або повільний рахунок від 1 до 10 (можуть допомагати впоратися з хвилюванням у школі). Водночас важливо не пропонувати вправи із заплющеними очима — для багатьох дітей заплющені очі означають втрату контролю (phc.org.ua).
Особливе значення при виникненні стресових станів має емоційна підтримка: батькам слід зміцнювати самооцінку дитини, частіше її хвалити, оточувати увагою та щирою любов’ю (Протоколи фармацевта).
Профілактика застуди
Збільшення контактів у дитячому колективі після літньої перерви традиційно супроводжується сезонним зростанням захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) у перші тижні навчання. Це пов’язано не лише з підвищеною циркуляцією вірусів у закритих приміщеннях, а й зі зниженням місцевого імунітету слизових оболонок на тлі стресу та порушення режиму сну (Temte J.L. et al., 2019).
Фармацевт може рекомендувати батькам придбати сольові засоби бар’єрного захисту слизової оболонки носа, які можуть допомогти запобігати назальним симптомам застуди як у дорослих (Tano L. et al., 2004), так і дітей (зменшення тяжкості застуди, виведення патогенів та захист носових ходів від вірусних інфекцій) (Cruz M. et al., 2024). Слід також обговорити доцільність контролю рівня вітаміну D, дефіцит якого асоціюється з підвищеною частотою респіраторних інфекцій у дітей шкільного віку (Esposito S. et al., 2015).
На окрему увагу заслуговує гігієнічне консультування: миття рук, індивідуальний посуд, використання антисептиків для рук тощо. Ці прості немедикаментозні заходи, за даними спостережень, залишаються одними з найважливіших втручань у зниженні захворюваності на ГРВІ, зокрема в дитячих колективах (Bloomfield S.F. et al., 2007).
Зорове навантаження: як діяти?
Навчальний рік асоціюється зі значним зростанням зорового навантаження — читання, письмо, робота з дошкою та гаджетами. Прогресування міопії у дітей шкільного віку є однією з найпоширеніших офтальмологічних проблем (Saluja G. et al., 2026), і саме перші місяці навчання часто демонструють найбільш виражену динаміку зниження гостроти зору (дослідження показали, що кожен рік навчання пов’язаний зі зростанням ризику розвитку міопії (Zhang C. et al., 2022). Тому у цьому контексті фармацевт має нагадати батькам про плановий візит до офтальмолога перед початком навчального року, а також звернути увагу на дотримання «правила 20-20-20» (кожні 20 хв зорового навантаження — 20-секундна перерва з фокусуванням на об’єкті на відстані 20 футів (6 м) (Johnson Sophia et al., 2022), як потенційно просту профілактичну поведінкову звичку.
Додатково для підтримки зорового апарату можуть бути рекомендовані вітамінно-мінеральні комбінації та дієтичні добавки на основі чорниці (Ramzan R. et al., 2026).
Постава та опорно-руховий апарат
Тривале сидіння за партою у поєднанні з важким шкільним рюкзаком є фактором ризику формування порушень постави та розвитку сколіотичної деформації хребта у школярів (Ashraf S. et al., 2026). Фармацевт може дати батькам практичну пораду: вага наповненого рюкзака не повинна перевищувати 10–15% маси тіла дитини, а сам рюкзак має бути з двома широкими лямками та жорсткою спинкою (Perrone M. et al., 2018).
Додатково варто нагадати про важливість щоденної фізичної активності — щонайменше 60 хв помірного навантаження, що є встановленим орієнтиром для дітей та підлітків (www.who.int), яка може частково компенсувати тривале статичне навантаження за партою.
Харчування та вітамінно-мінеральна підтримка
Повноцінний сніданок перед школою відіграє доведену роль у підтримці когнітивних функцій та концентрації уваги протягом навчального дня: діти, які регулярно снідають, демонструють кращі показники успішності та нижчий рівень втоми у другій половині дня порівняно з тими, хто пропускає ранковий прийом їжі (Adolphus K. et al., 2013).
У разі незбалансованого раціону фармацевт може обговорити з батьками доцільність вживання вітамінно-мінеральних комплексів, адаптованих за віком дитини, з акцентом на вітамін D, йод, залізо та омега-3 поліненасичені жирні кислоти, дефіцит яких найчастіше відзначається у дітей шкільного віку (Berger M.M. et al., 2024). При цьому будь-яке призначення вітамінно-мінеральних комплексів має спиратися на реальні харчові звички дитини, а не призначатися «про всяк випадок» — надлишок жиророзчинних вітамінів так само небезпечний, як і їх дефіцит.
А як щодо батьків? Сезонний стрес, викликаний адаптацією дітей до нового режиму, як і у дітей, можуть допомогти полегшити безрецептурні препарати відповідної дії — рослинні седативні засоби, м’які анксіолітики та заспокійливі препарати, а також комплексні рекомендації щодо немедикаментозного подолання стресу (Протоколи фармацевта).
У разі розвитку головного болю мамам та татам необхідно нормалізувати свої умови праці та відпочинку, змінити режим харчування — іноді цих заходів може бути достатньо. А для тимчасового полегшення стану фармацевт може порадити безрецептурні анальгетики або нестероїдні протизапальні препарати (Протоколи фармацевта).
Підготовка до школи — це не просто марафон закупівель, а тонке налаштування системного балансу всієї родини. Успішна адаптація дитини спирається на три взаємопов’язані складові: оптимізований режим, раціональний фізичний захист та емоційна безпека. І у цьому контексті одна з найкращих профілактик шкільного стресу — це поєднання турботливої підтримки з боку батьків, дотримання простих щоденних звичок та вчасна консультація фахівців. Здоровий школяр — це спокійні батьки, а отже, і легкий та продуктивний навчальний рік для всієї родини!
Поширені запитання
- Як поступово підготувати дитину до шкільного режиму сну? — Фармацевт може радити батькам поступово зміщувати час відходу до сну та підйому на 10–15 хв щодня протягом 1 тижня до 1 вересня.
- Скільки годин має спати дитина шкільного віку? — Для школярів віком 6–12 років рекомендована тривалість сну становить 9–12 год, для підлітків віком 13–18 років — 8–10 год.
- Що можна порадити дитині при підвищеній тривожності перед школою? — Потрібен комплексний підхід: нормалізація режиму сну, фізична та психічна релаксація, навички саморегуляції, емоційна підтримка, а також за показаннями й з урахуванням вікових обмежень — безрецептурні препарати відповідної дії.
- Як знизити ризик застуди після початку навчального року? — Серед рекомендацій у тексті — сольові засоби бар’єрного захисту слизової оболонки носа, гігієнічні заходи, зокрема миття рук та використання антисептиків для рук, а також контроль рівня вітаміну D.
- Що варто врахувати щодо зору школяра? — Рекомендовано плановий візит до офтальмолога перед початком навчального року та дотримання «правила 20-20-20» під час зорового навантаження.
Коротко: головне
- Перехід від літнього режиму до шкільного може супроводжуватися зміною циркадних ритмів, недосипанням і стресом.
- Для школярів віком 6–12 років рекомендована тривалість сну становить 9–12 год, для підлітків віком 13–18 років — 8–10 год.
- Перед початком навчального року важливі нормалізація режиму, фізична активність, повноцінне харчування та емоційна підтримка дитини.
- Збільшення контактів у дитячому колективі після літньої перерви супроводжується сезонним підвищенням захворюваності на ГРВІ.
- Підготовка до школи має охоплювати не лише режим сну, а й зорове навантаження, поставу, харчування та психологічний стан.
Інна Грабова
Список використаної літератури
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді