Журнали краси роками підносять нам концепцію довгого життя через призму дорогих захоплень: відпочинок десь у горах, добавки, корисні напої та неодмінний пошук особистих ресурсів.
Але ось перед нами з’являється дослідження Манчестерського університету, і стає дещо зрозуміліше, наскільки дійсність більш елементарна і водночас складніша за всі ці віяння. З’ясовується, найістотніший показник того, як довго ви пробудете на цій землі, — це ваша кваліфікація.
Математика виживання
Професор Аркадіуш Вішньовскі спільно з колегами з Австрії зробили досить оригінальну річ. Вони не стали вивчати благополучну Скандинавію чи заможну Швейцарію. Їх вибірка — 13 країн Південно-Східної Європи, Передньої Азії та Північної Африки у період з 1980 по 2015 рік. Це ті краї, де для багатьох мільйонів людей криза означає звичайне фізичне існування, а не складності з віддаленням від родичів.
Раніше подібні дослідження проводили здебільшого в заможних країнах, оскільки там на кожен випадок є звіт. А як підрахувати смертність там, де люди народжуються і зникають, не залишаючи особливого документального сліду? Дослідники розробили нову статистичну модель, об’єднали шматки даних ООН та місцевих опитувань, і математика дала результат там, де не працює офіційна статистика.
Десять років різниці
Люди з вищим рівнем освіти живуть набагато довше за тих, хто покинув школу. У деяких країнах з цієї вибірки різниця у тривалості життя між освіченими та неосвіченими становить понад десять років. Ціле десятиліття.
Особливо цей контраст впадає в очі, коли дивишся на статистику жінок у віці від 20 до 49 років. Наявність хоча б повної середньої чи вищої освіти в цих регіонах буквально діє як захист, різко зменшуючи рівень смертності.
Невидимий механізм
Звичайно, сам по собі шматок пластику чи паперу з печаткою університету від інфаркту не захистить. Вчені пояснюють усе досить просто: доступ до освіти означає краще розуміння власного здоров’я, доступ до більш якісної медицини та роботу, де тебе з меншою ймовірністю покалічить на виробництві.
Але головне, як зауважує Вішньовскі, освіта змінює те, як люди приймають рішення. Здатність прочитати анотацію до ліків, уміння відрізнити афериста від лікаря, розуміння того, що до лікарні потрібно звертатися до того, як відвалиться нога. Критичне мислення просто продовжує термін дії організму.
Замість висновку
Зараз автори дослідження сподіваються, що їхні діаграми та моделі змусять уряди подивитися на школи не лише як на фабрики з підготовки робочої сили. На їхню думку, освіта — це безпосереднє втручання в охорону здоров’я.
Можна витрачати величезні гроші на креми від зморшок і купувати абонементи в спортзали, куди все одно ліньки ходити. Але, якщо вірити статистиці, найнадійніший спосіб затриматися тут трохи довше — це просто навчитися мислити. І дати таку ж можливість своїм дітям.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Що, на вашу думку, є справжнім еліксиром молодості: критичне мислення чи модний біохакінг?
Вже проголосували 1 людина. Долучайтесь до обговорення.
🎓 Освіта — це броня 🥦 Тільки ЗСЖ працює 🧐 Маю власну теорію
📊 Карта думок
🎓 Освіта — це броня 0% 🥦 Тільки ЗСЖ працює 100% 🧐 Маю власну теорію 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!