Недостатня поінформованість громадян стосовно Програми медичних гарантій та їхніх прав під час отримання медичної допомоги створює ґрунт для зловживань.
Про це заявила очільниця Національної служби здоров’я Наталія Гусак, коментуючи Укрінформу старт роботи представників пацієнтів у п’яти медичних установах.
“Відсутність знань у пацієнтів щодо Програми медичних гарантій, щодо обсягу та вартості послуг, які покриває держава, є підґрунтям для маніпуляцій, які стверджують, що нічого не надається безкоштовно, особливо в умовах воєнного стану. Це спроби будь-якими шляхами висловлювати негативну думку та вимагати від пацієнтів кошти за послуги, повністю оплачені державою, навіть у цей складний для країни час”, – зазначила Гусак.
Вона підкреслила необхідність застосування різноманітних інструментів для інформування українців про їхні права при зверненні за медичною допомогою. Зокрема, у 2023 році НСЗУ активізувала співпрацю з регіональними управліннями охорони здоров’я, посилила роботу гарячої лінії 16-77 та покращила процес розгляду звернень пацієнтів.
Торік за програмою медгарантій надавачам послуг виплатили понад 132 мільярди
“Наше завдання – домогтися зміни поведінки медичних закладів щодо виконання угод з НСЗУ. Ми завжди наголошуємо, що всі скарги, що відображено в угоді медичного закладу з НСЗУ, мають бути вирішені на рівні адміністрації установи. Тому ми запровадили інструмент представника пацієнта, який ефективно діє у багатьох країнах”, – повідомила Гусак.
За її словами, цей пілотний проєкт реалізується спільно зі Світовим банком, а за його результатами будуть розроблені рекомендації щодо роботи з пацієнтами як для медичних закладів, так і для НСЗУ як закупівельника медичних послуг.
Гусак уточнила, що проєкт впроваджується у п’яти лікарнях. Медичні установи обиралися за критерієм найбільшого обсягу фінансування, оскільки у великих багатопрофільних лікарнях, куди звертається значна кількість людей, можна виявити проблеми за різними напрямками та зрозуміти, що саме хвилює пацієнтів.
“Пацієнти звертаються до амбасадорів (представників пацієнта – ред.) з питаннями щодо безкоштовного доступу до діагностичних процедур, призначених лікарем. Також трапляються випадки, коли окремі лікарі надають направлення до приватних медичних закладів, хоча пацієнти можуть отримати аналогічні послуги безкоштовно в рамках Програми медичних гарантій. Крім того, представники пацієнта допомагають складати скарги у випадках протиправного вимагання коштів, і, на жаль, такі ситуації вже зафіксовані. Водночас, українці через представників пацієнта висловлюють подяку окремим лікарям за надане лікування”, – розповіла Гусак.
Майже 300 тисяч пацієнтів торік отримали реабілітаційну допомогу – НСЗУ
Вона зазначила, що представники пацієнта мають при собі інформаційні матеріали та можуть надати вичерпні відомості про Програму медичних гарантій. Вони пройшли відповідне навчання та мають форму для документування звернень від пацієнтів.
Водночас наразі не планується обов’язкове введення посад представників пацієнта у всіх медичних закладах. “Ми прагнемо спочатку визначити, як це може функціонувати та як найкраще реалізувати цей механізм у майбутньому. Також ми маємо на меті з’ясувати рівень обізнаності українців щодо Програми медичних гарантій та надання медичних послуг”, – підкреслила Гусак.
Як інформував Укрінформ, у березні Міністерство охорони здоров’я, НСЗУ та Світовий банк започаткували пілотний проєкт «Представник пацієнта». Представники пацієнта – це фахівці, залучені для надання роз’яснень пацієнтам у медичних закладах щодо загальних питань.
Пілотний проєкт триватиме протягом березня та квітня у таких п’яти медичних установах: Національний інститут раку; Київська обласна клінічна лікарня; Київський міський пологовий будинок № 6; Перше територіальне медичне об’єднання Львова; Львівський обласний клінічний перинатальний центр.