№ 32/33 (1553/1554) 17 Серпня 2026 р. RSS Стрічка, Новини фармацевтики та фармації, Фармацевтика та фармація Поділитися У спекотну пору року підтримання належного рівня рідини в організмі є одним із найважливіших аспектів профілактики перегрівання та виснаження від спеки. Однак, коли тіло активно втрачає вологу через піт, воно позбавляється не тільки води, але й ключових електролітів, які необхідні для коректного функціонування нервової, серцево-судинної та м’язової систем. Тому, за певних обставин, звичайної води може бути недостатньо для збереження водно-електролітного балансу. Це питання стає особливо актуальним для людей, які працюють на відкритому повітрі, займаються інтенсивними фізичними навантаженнями, страждають на хронічні захворювання або приймають медикаменти, що впливають на водний та мінеральний обмін.
Еволюція поглядів на гідратацію: чи достатньо «просто води»?
Вода становить приблизно 60% маси людського тіла і відіграє вирішальну роль у метаболічних процесах, терморегуляції та роботі внутрішніх органів. Вона розподіляється між клітинами та міжклітинним простором, а її баланс контролюється осмотичними градієнтами, де іони натрію мають центральне значення (Millard-Stafford M.L. et al., 2024).
Випаровування поту є основним механізмом збереження нормальної температури тіла. Однак значні втрати рідини під час фізичної активності призводять до гіпогідратації — стану, коли вміст води в організмі опускається нижче нормального рівня. Дефіцит води, що перевищує 2% від маси тіла, негативно позначається на фізичній та когнітивній продуктивності. Ступінь цього впливу залежить від умов навколишнього середовища та характеру втрат. Хоча в холодних умовах гіпогідратація зазвичай не знижує аеробну витривалість, за помірної температури цей ефект стає більш помітним, а в спеку — критичним. При температурі шкіри вище 27 °C кожне подальше підвищення на 1 °C призводить до зниження аеробної потужності на 1,5%. У поєднанні з висотною місцевістю цей негативний вплив посилюється. Фізіологічно гіпогідратація супроводжується зменшенням об’єму позаклітинної та внутрішньоклітинної рідини. Ізоосмотична гіповолемія (характерна для холоду та висоти) призводить до більших втрат плазми крові, ніж гіпертонічна дегідратація через піт. Зменшення продуктивності викликане комплексом чинників: навантаженням на серцево-судинну систему через зниження об’єму плазми, підвищенням температури тканин та змінами в метаболізмі. Ці сигнали обробляються центральною нервовою системою, яка, у свою чергу, обмежує рухову активність скелетних м’язів, що призводить до зниження аеробної продуктивності (Sawka M.N. et al., 2015).
Водночас поширене переконання, що в спеку достатньо пити якомога більше води, є не зовсім обґрунтованим. Дійсно, для багатьох здорових людей за умов помірної активності та короткочасного перебування на спеці споживання звичайної води є цілком достатнім для підтримки належного рівня гідратації. Однак, коли йдеться про тривале перебування в умовах високих температур (наприклад, спекотний літній день), потреби організму змінюються. Зокрема, встановлено, що під час тривалої роботи протягом 8–12 годин інтенсивне потовиділення призводить до прогресуючої дегідратації. Це не лише знижує фізичну та розумову працездатність, але й порушує механізми тепловіддачі, створюючи серйозну загрозу для здоров’я. У таких ситуаціях простого вживання води стає недостатньо, оскільки організм втрачає не лише рідину, але й значний обсяг електролітів. Це вимагає їх цілеспрямованого поповнення для підтримання водно-електролітного балансу, терморегуляції та стабільної фізичної й розумової працездатності. Зокрема, встановлено, що надмірне споживання чистої води без відновлення солей створює ризик розвитку гіпонатріємії — патологічного стану, при якому рівень натрію в сироватці крові опускається нижче 135 ммоль/л. Клінічна картина включає головний біль, нудоту, запаморочення, м’язову слабкість, сонливість, сплутаність свідомості та судоми, які в тяжких випадках можуть бути небезпечними для життя. Оскільки пацієнти часто не розпізнають ці ознаки як порушення електролітного балансу, важливо звертати увагу на специфічні маркери. На дефіцит електролітів, окрім зазначених вище симптомів, вказують невгамовна спрага навіть після вживання води, сухість слизових оболонок, судоми (особливо литкових м’язів), відчуття перебоїв у роботі серця, зниження концентрації уваги та аномально швидка втомлюваність.
«Важливо: поєднання інтенсивного потовиділення зі споживанням великої кількості гіпотонічних рідин може призводити до критичної втрати електролітів і потребує корекції питного режиму з урахуванням їх відновлення.
Для фахівців, таких як фармацевти, важливо вміти розрізняти ці сигнали від звичайної втоми, адже своєчасне розпізнавання дисбалансу та корекція режиму гідратації є критичними для здоров’я людей, які працюють у складних кліматичних чи фізичних умовах (http://www.mayoclinic.org; Biswas M. et al., 2007; Bates G.P. et al., 2008; Oliveira R.A. et al., 2017; Millard-Stafford M.L. et al., 2024).
Електроліти — це мінеральні речовини, які в розчиненому стані дисоціюють на іони, що несуть електричний заряд, і відіграють ключову роль у підтримці гомеостазу організму. До основних електролітів належать натрій, калій, хлорид, магній, кальцій, фосфати та бікарбонати. В організмі вони відповідають за підтримку об’єму позаклітинної рідини, регуляцію артеріального тиску, передачу нервових імпульсів, скорочення скелетних і серцевого м’язів, підтримання кислотно-лужної рівноваги, терморегуляцію тощо. За нормальних умов організм людини здатен контролювати концентрацію електролітів (Baker L.B. et al., 2019; Shrimanker I. et al., 2026), а швидкість їх втрати є суто індивідуальною та залежить від комплексу чинників, серед яких найважливішими є інтенсивність фізичного навантаження, температура та вологість довкілля, а також вік та стан здоров’я людини (Cramer M.N. et al., 2022).
Кому варто звернути увагу на свій питний режим?
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, найбільш вразливими до наслідків теплового стресу є люди літнього віку, маленькі діти, вагітні, пацієнти із серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом та хронічною патологією нирок (http://www.who.int). Крім того, ризик критичних електролітних втрат значно зростає серед представників професій, що передбачають тривалу роботу на відкритому повітрі — зокрема у будівельників, аграріїв, працівників комунальних служб та військовослужбовців. Постійний вплив сонячного випромінювання та фізична активність у таких умовах призводять до виснажливого потовиділення, за якого організм потребує комплексного відновлення електролітного балансу (Orysiak J. et al., 2026). Не слід забувати, що влітку ризик дегідратації та електролітних порушень може суттєво зростати через дію додаткових негативних факторів, які потребують особливої уваги. Зокрема, гострі кишкові інфекції, що є поширеними у теплий сезон, провокують масивні втрати рідини та мінералів через діарею та блювання (Tello L. et al., 2017). У людей літнього віку ситуація ускладнюється віковими змінами фізіологічних механізмів спраги та здатності нирок до концентрування сечі, що робить їх надзвичайно вразливими до зневоднення (Schlanger L.E. et al., 2010). Крім того, небезпеку можуть становити певні лікарські засоби: наприклад, діуретики або окремі антигіпертензивні препарати можуть посилювати виведення води та електролітів, що при поєднанні зі спекотними умовами створює високий ризик виникнення небезпечних для здоров’я станів (Kolber M.R. et al., 2016).
Що можна пити в спеку, окрім води?
Одним із найбільш фізіологічних способів корекції дегідратації та електролітних втрат є вживання пероральних регідратаційних розчинів, які містять оптимальне співвідношення натрію, калію, хлоридів та глюкози, що сприяє ефективному всмоктуванню води в кишечнику (Buccigrossi V. et al., 2020). Зокрема, для ефективного відновлення під час інтенсивних або тривалих навантажень доцільніше використовувати ізотонічні вуглеводно-електролітні напої, які можуть допомогти компенсувати втрати солей, підтримувати осмотичний градієнт для кращого утримання рідини та забезпечувати енергію завдяки вуглеводам (оптимально 4–8%) (Millard-Stafford M.L. et al., 2024). Такі електролітні розчини допомагають ефективно підтримувати водно-сольовий баланс, компенсуючи втрати мікроелементів з потом, що не здатна забезпечити звичайна вода при тривалій та інтенсивній фізичній активності (Latzka W.A. et al., 2022).
Поряд із застосуванням спеціалізованих напоїв, вагому роль у підтримці електролітного балансу відіграє збалансоване харчування. Включення до раціону овочів, фруктів, бобових, риби та молочних продуктів забезпечує організм необхідними запасами калію, магнію та інших мінералів, що допомагає стабілізувати роботу систем організму та сприяє швидшому відновленню після фізичних навантажень (Schiefermeier-Mach N. et al., 2020).
Однак важливо пам’ятати, що безконтрольне вживання електролітних добавок може бути небезпечним. Надмірне надходження натрію або калію здатне призводити до порушень серцевого ритму, коливань артеріального тиску та інших небажаних наслідків (Grillo A. et al., 2019).
Отже, пам’ятаючи про важливість поміркованості та індивідуального підходу, можна перетворити просту турботу про споживання води на інструмент превентивної медицини, що може допомогти зберегти здоров’я, працездатність та життєву енергію навіть у найскладніших кліматичних умовах.
Поширені запитання
Чи достатньо пити лише воду в спеку? — Для більшості здорових людей за помірної активності — так. Однак при тривалому перебуванні на спеці або інтенсивному потовиділенні організм потребує також відновлення електролітів.
Коли в спеку варто думати не лише про воду? — Під час тривалого перебування в умовах високої температури організм втрачає з потом значну кількість електролітів, насамперед натрію та калію. Якщо ці втрати не компенсувати, можуть виникати симптоми порушення водно-електролітного балансу навіть за достатнього споживання рідини.
Які симптоми можуть свідчити про дефіцит електролітів? — Головний біль, запаморочення, м’язові судоми, сухість слизових оболонок, надмірна спрага, слабкість, зниження концентрації уваги та швидка втомлюваність.
Хто найбільше ризикує втратити електроліти влітку? — Люди літнього віку, діти, вагітні, пацієнти із хронічними захворюваннями, а також особи, які працюють на відкритому повітрі або займаються інтенсивною фізичною активністю.
Які напої допомагають відновлювати електролітний баланс? — Оральні регідратаційні розчини та ізотонічні вуглеводно-електролітні напої з оптимальним вмістом солей і вуглеводів.
Чи можна безконтрольно приймати електролітні добавки? — Ні. Надмірне надходження електролітів, зокрема натрію та калію, може негативно впливати на серцево-судинну систему та загальний стан здоров’я.
Коротко: головне
- Інтенсивне потовиділення призводить до втрати не лише води, а й електролітів.
- Дефіцит води понад 2% маси тіла може негативно впливати на фізичну та розумову працездатність.
- Надмірне споживання води без компенсації втрат солей підвищує ризик гіпонатріємії.
- Особливу увагу до питного режиму слід приділяти людям із груп ризику та тим, хто працює в умовах спеки.
- Для відновлення водно-електролітного балансу в окремих ситуаціях доцільним може бути застосування регідратаційних або ізотонічних електролітних розчинів.
Перелік використаної літератури
Інна Грабова Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді
