Машиніст – це ніби керманич сталевого судна, який направляє його через міста та рівнини. Здавалося б, омріяна професія, яку багато хто уявляв у дитинстві. Проте за красивою обгорткою прихована дійсність, що скорочує віку.
Оповіді від жінок, дітей і товаришів машиністів нерідко закінчуються трагічно: "рано помер", "не дожив до відпочинку", "здоров’я віддав на рейках".
Що ж насправді знищує тих, хто керує поїздами, і чому дострокова пенсія є необхідністю, якої потрібно досягти.
Вібрація, гул і "непомітний супротивник"
Машиністи годинами перебувають у металевій капсулі, що невпинно дрижить та реве.
Тремтіння та гуркотіння. Це не легке покачування, а безперервна вібрація, від якої, як стверджують самі працівники залізниці, "внутрішні органи танцюють". Дизельний агрегат тепловоза, тягові мотори, зчеплення вагонів з рейками – все це породжує вібрацію, що роками нищить хребет, суглоби й нервову систему. Додайте до цього безупинний шум, котрий не просто ріже слух, а й систематично підриває нерви.
Електромагнітне випромінювання. Спеціальний "сюрприз" для машиністів електропоїздів. Контактний провід над головою, потужні двигуни під ногами, високовольтні проводи – все це створює інтенсивне електромагнітне поле. І хоч кабіни намагаються екранувати, захист ніколи не є цілковитим. Деякі з лікарів вважають, що саме це випромінювання є причиною серцевих нападів, тромбозів і навіть онкології у працівників залізниці.
Порушений біологічний механізм. У машиністів відсутній графік з 9 до 18. Сьогодні робоча зміна починається о четвертій ранку, а завтра – о четвертій дня. Організм просто не може зрозуміти, коли спати, а коли працювати. Цілодобова праця, особливо вночі, руйнує всі біоритми. Як кажуть самі машиністи, з часом "відчуття часу доби значно згасає". Але тіло не обдуриш – такий режим призводить до постійної втоми, проблем із тиском і серцем.
Кожна подорож – стрес
Відповідальність і острах. Машиніст несе відповідальність за тисячі життів у пасажирському поїзді або за вантаж цінністю в мільйони. Він мусить пильнувати за сигналами, станом колії, дотримуватися розкладу з точністю до секунди. Але найжахливіше – це непередбачувані обставини: людина на колії, автомобіль на переїзді. Після цього багато хто не може оговтатися місяцями, а деякі покидають професію назавжди.
Безкінечний контроль і тиск. Робота машиніста – це безперервні перевірки. Передрейсовий медогляд, де від хвилювання може піднятися тиск, і тебе просто не допустять до роботи. Розшифровка поїздок, де за найдрібнішу помилку чекає "розбір польотів" і штрафи. Несподівані перевірки від інструкторів і ревізорів. "Найбільше нищив не сам локомотив, а неадекватний командний склад", – сумно жартують ветерани.
Нічні кошмари на пенсії. Навіть після виходу на заслужений відпочинок робота не полишає. Багатьом ще роками ввижаються жахіття: "відмова гальм", "проїзд на червоне світло", "поїзд рухається без управління".
Міцне здоров'я
Існує сумна статистика, що середня тривалість життя машиніста ледь перевищує пенсійний вік, а чимало хто не доживає навіть до нього. "Мій зять помер перед самим отриманням першої пенсії". Один знайомий – у 52 від інфаркту, інший – у 45 від інсульту.
Звісно, дехто доживає і до 80, але факт залишається фактом: залізниця потребує від своїх людей богатирського здоров’я, а натомість відбирає його.
І все ж, більшість машиністів – прихильники своєї справи. Як висловився один з них, вже на пенсії з купою професійних хвороб: «Якби починати спочатку, я б обрав те саме».
Поділитися
⚡ Пульс читачів
Машиністи — це мученики залізниці чи привілейовані симулянти, що хочуть грошей ні за що?
Вже проголосували 1 людина. Долучайтесь до обговорення.
🦾 Це пекло, платіть! 🤫 Досить нити, пільговики! 🤔 Маю власну думку
📊 Карта думок
🦾 Це пекло, платіть! 100% 🤫 Досить нити, пільговики! 0% 🤔 Маю власну думку 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
__AUTHOR__ __VOTE_ICON__ __VOTE_LABEL__ __DATE__ __TEXT__ __EMOJI__ + Відповісти __REPLIES_COUNT__ __TOGGLE__ Відправити Скасувати 0 / 500