Вшановуючи пам’ять кулеметника Юрія Погребняка

“`html

Пам’яті кулеметника Юрія Погребняка Хвилина мовчання 17.04.2026 09:00 Укрінформ Вже маючи за плечима бойовий досвід з 2014-го, він у перший же день широкомасштабного вторгнення пішов нищити ворога 

У Кагарлицькому районі 3 червня 2025 року віддали останню шану молодшому сержанту Юрію Погребняку, який поліг у Донецькій області. Героя поховали в рідному Кагарлику на Довжицькому кладовищі. 

Юрій Погребняк відійшов у вічність 8 серпня 2024 року під час бойових зіткнень поблизу селища Нью-Йорк Торецької ТГ Бахмутського району Донецької області. Йому виповнився 41 рік. До завершення травня 2025 року він вважався зниклим безвісти. 

Юрій Погребняк з’явився на світ 27 березня 1983 року. З ранніх років він віддавав перевагу спорту. Талановитий юний футболіст успішно завершив у 2000 році Щасливську спортивну школу Бориспільського району. Брав участь у численних змаганнях, займав призові місця в Україні. Проте необхідно було допомагати багатодітній родині, в якій він зростав, і тому інший час Юрій працював шофером. 

У 2014 році, коли почалася війна Росії супроти України, Юрій Погребняк став одним із тих, хто став на оборону рідної землі. А з настанням повномасштабного вторгнення, володіючи бойовим досвідом, він одразу ж — 24 лютого 2022 року став до лав захищати Вітчизну за закликом. Знищував ворога на Донеччині у званні молодшого сержанта, як командир кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецького батальйону. 

8 серпня 2024 року військовий загинув під час бойових зіткнень неподалік селища Нью-Йорк на Донеччині. Однак про це стало відомо лише через понад 10 місяців. Весь цей час теплилася надія, що він, можливо, живий і утримується в полоні… На жаль, ці сподівання не справдилися… 

3 червня траурна процесія з тілом Юрія Погребняка під сумну мелодію «Пливе кача» рушила вулицями Кагарлика до оселі матері полеглого героя. Уздовж дороги на колінах, схиливши голови у скорботі, зустрічали мешканці його міста. Зупинялися автомобілі та автобуси, а ті, хто були в них, долучалися до вшанування бійця. 

Віддати шану герою зібралися рідні, приятелі, знайомі, сусіди, жителі Кагарлика та громади, військовослужбовці, представники Обухівського ТЦК та СП, керівництво громади. Обряд поховання за полеглим воїном провели священнослужителі Православної церкви України Юрій Литвин та Уар Перетятько.

По завершенні обряду, благочинний Кагарлицького округу ПЦУ Юрій Литвин звернувся до рідних Героя та громади зі словами глибокого суму, порівнюючи біль втрати з «інсультом душі» — станом, коли світ здається ворожим, а душа не знає, як далі існувати.  

«Юрій загинув фізично, але не морально. Його жертва — не марна, оскільки він віддав життя за нашу свободу, за державу, де цінують життя, дарують квіти, а не смерть», – промовив священник. 

Благочинний зауважив, що ми не повинні зупинятися у боротьбі, щоб смерть Юрія та інших воїнів не була марною. Завдяки їм ми сьогодні живемо, маємо можливість розбудовувати вільну, гідну Україну. Він закликав згадувати героїв, молитися за них і зберігати віру. Юрій, який вже пройшов крізь горнило війни, тепер заслуговує на рай. Царство йому небесне і вічна згадка. 

На кладовищі біля домовини з тілом героя теплі слова про полеглого воїна промовив заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов.  

«Сьогодні ми проводжаємо бійця в останню путь і висловлюємо йому слова, наповнені прощального болю та скорботи. Нашому захисникові навіки залишиться 41 рік. У зеніті сил Юрій Погребняк пожертвував своїм життям за Вітчизну, за майбутнє кожного з нас. У невимовному горі залишилася мати Світлана Павлівна, двоє синів — дев’ятирічний Михайлик і 16-річний Владислав, рідні та близькі полеглого. Уся наша велика родина кагарличан висловлює сердечні слова співчуття сім’ї, друзям і всім, хто знав та любив Юрія», – сказав міський голова. 

Над могилою героя прозвучав військовий почесний салют. Командир взводу охорони Другого відділу Обухівського ТЦК та СП капітан Віталій Юхименко передав Прапор України, яким була накрита труна із тілом героя, його матері. Прощаючись із оборонцем кожен кинув до його могили по три жмені землі. 

У бійця залишилися мати, двоє синів, сестра та брат, котрий теж захищає Україну в лавах ЗСУ. 

Вічна шана і пам’ять герою!

Фото: Кагарлицька міська рада

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform

Пам'ять Смерть Війна з Росією Хвилина мовчання “`

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *