Вільнюс-2023: НАТО на роздоріжжі між лідерством і страхом перед фашистською Росією

Вільнюс-2023: НАТО на роздоріжжі між лідерством і страхом перед фашистською Росією 11.07.2023 22:58 Укрінформ Саміт НАТО у Вільнюсі стане або історичним, або вважатиметься прохідним – відповідь на це ключове запитання дадуть сьогоднішній вечір і завтрашня ніч

11 липня у Литві стартував дводенний саміт Північноатлантичного Альянсу, в якому беруть участь лідери 31 країни-члена НАТО. А також додатково запрошені делегації, зокрема українська на чолі з Президентом Зеленським.  Який у Києві чекають від Вільнюса відповідей на ключові для нашої держави запитання? Щодо перспектив вступу України до Альянсу, гарантій безпеки та подальшої військової підтримки у боротьбі з російською агресією.

Як минув перший день саміту — в огляді “Укрінформу”.

БЕЗ ПДЧ, АЛЕ З УМОВАМИ: КЛЮЧОВІ ЗАЯВИ ПЕРШОГО ДНЯ САМІТУ

Надвечір 11 липня у ЗМІ з’явився фінальний текст комюніке саміту НАТО. В ньому, зокрема, йдеться, що саме Росія "несе повну відповідальність за свою незаконну та неспровоковану агресивну війну проти України". Пишуть, що вона серйозно підірвала євроатлантичну та глобальну безпеку. І за все це країна-агресор повинна відповідати сповна. Також партнери звернулися до всіх країн, щоб ніхто не допомагав Росії здійснювати її збройну агресію. В НАТО засудили всіх, хто сприяє російській війні проти України. Зокрема, Білорусь, яка "відіграє важливу роль, адже продовжує надавати свою територію та інфраструктуру". Документ закликає Білорусь та Іран припинити співпрацю з Росією.

В комюніке підкреслно, що повністю підтримують право України обирати власні механізми безпеки. І що майбутнє нашої держави – в НАТО.

Коментуючи цю частину документу генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна отримає запрошення, коли "погодяться усі союзники і будуть виконані умови". Однією з них — є реформа в оборонному секторі.

Загалом пакет підтримки для України передбачає:

  • скасування вимоги виконання ПДЧ щодо членства;
  • довгострокова програма військової допомоги – по 500 мільйонів доларів на рік для модернізації збройних сил України та повного переходу на стандарти НАТО;
  • запуск Ради Україна-НАТО – платформи для консультацій у кризових ситуаціях (Перше засідання Ради відбудеться 12 липня за участі Президента Зеленського. Саме на ньому МАЮТЬ УЗГОДИТИ ПЛАН ВСТУПУ України до Альянсу, – Ред.).

Тим часом міністр оборони Великої Британії Бен Воллес на полях Вільнюса заявив, що Україна має стати членом НАТО "якомога швидше". А далі – він був "традиційним": "тільки після того, як закінчиться російське вторгнення".

"Ми не можемо прийняти нового члена в розпал конфлікту. Це означало б імпорт війни в Альянс. Однак тільки-но війна завершиться, НАТО має бути готовим прийняти Україну", – зазначив пан Воллес.

А посол Литви в НАТО Дейвідас Матульоніс каже, що запрошення до НАТО для України на саміті у Вільнюсі не буде.

“А буде встановлено набагато чіткішу процедуру щодо того, як це запрошення може з’явитися, коли будуть відповідні умови”, – підкреслив литовський посол.

НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ: ЩО ОБУРИЛО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ?

Володимир Зеленський розкритикував заяви, які були озвучені партнерами у перший день саміту Альянсу. За словами глави держави, Україна, яка понад 500 днів відбиває російську агресію заслуговує на повагу і чітке визначення перспектив щодо членства в НАТО, яке могло б допомогти нашій країні перемогти ворога. Президент боляче сприйняв факт відсутності у цих заявах часових рамок щодо вступу України до НАТО.

Володимир Зеленський

“…Україна буде представлена у Вільнюсі, на саміті НАТО. Бо це – повага. Але Україна теж заслуговує на повагу. Зараз, на шляху до Вільнюса, ми отримали сигнали про те, що обговорюються формулювання без України. Безпрецедентно й абсурдно – коли немає жодних часових рамок і для запрошення (!), і для членства України; і коли натомість додається якесь дивне формулювання про «умови» навіть для запрошення України… Це схоже на те, що немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу. А значить, залишається можливість торгуватися членством України в НАТО – у переговорах із Росією. Невизначеність – це слабкість”, – наголосив Зеленський.

ПОСИЛЕННЯ ЗСУ, АБО ЩЕ КІЛЬКА ВАЖЛИВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

Втім, прозвучали в перший день саміту і речі цілком конкретні.

  • У серпні коаліція з 11 країн, в яку входять Данія, Нідерланди, Бельгія, Канада, Люксембург, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Швеція та Велика Британія, розпочне підготовку українських пілотів на F-16.
  • Франція передасть Україні ракети далекого радіусу дії SCALP, які є аналогом британських Storm Shadow. Ці ракети інтегрують у незахідні бойові літаки. Їхня дальність може досягати 250 км, але використовувати цей тип озброєння будуть в межах міжнародно визнаних кордонів України. Крім того міністри оборони Франції та України підписали угоду, що передбачає збільшення військової допомоги нашій країні на 170 млн євро. Також буде спрощено процес закупівлі та постачання озброєнь в Україну. Окрім того, встановлені рамки для спільного виробництва запчастин та обслуговування іноземного озброєння та техніки.

Себастьян Лекорню та Олексій Резніков, міністри оборони Франції та України

  • Німеччина підготувала новий пакет допомоги Україні на 600 млн євро, в який увійдуть:
    • кілька пускових установок Patriot та інша зброя класу «земля-повітря»;
    • БМП Marder;
    • танки Leopard 1;
    • обладнання для розмінування;
    • близько 20 тисяч артилерійських снарядів;
    • снаряди для танків Leopard;
    • розвідувальні безпілотники.

ПОПЕРЕДНІ ПІДСУМКИ: ЗАГАЛОМ ДЛЯ УКРАЇНИ ПЕРШИЙ ДЕНЬ МИНУВ НЕПОГАНО

Експерт-міжнародник "Українського інституту майбутнього" Ілля Куса каже, що для нас саміт стартував без сюрпризів: “Ми почули все те, що нам говорили кілька місяців”.

По-перше, членства України в НАТО поки не передбачається. За словами експерта, у НАТО поки немає єдності з цього питання, а серед противників такої ідеї на даний момент — США, Німеччина і Франція.

“Втім, ми не маємо грати проти тих, від кого критично залежимо в цій війні, а значить не управляємо процесом. Та й міжнародна кон'юнктура поки що не створює умови для безперешкодного вступу України до Альянсу”, – стверджує пан Куса. 

По-друге, створюється Рада Україна-НАТО.

“Це дозволить Україні на рівних контактувати з Альянсом на високому рівні і брати участь у формуванні вже двостороннього порядку (а не в односторонньому форматі в рамках Комісії)”, – додав він.

По-третє, низка держав, як от Франція та Німеччина, вийшли з додатковими "пряниками" у вигляді нових військових поставок.

По-четверте, ПДЧ формально прибрали з процесу.

“Хоча по факту це нічого змінює. Україна все одно повинна виконати той пакет вимог, який зашитий в ПДЧ, щоб відповідати критеріям членства. Іншими словами, "домашнє завдання" залишається на порядку денному, і було наївно вважати, що Захід просто «забуде» про нього”, – акцентує експерт. 

По-п'яте, низка країн будуть готові надати нам "гарантії безпеки", які, швидше за все, будуть припускати довгострокові військові поставки, економічну і фінансову допомогу, а також навчання ЗСУ.

“В цілому, саміт можна назвати успішним і результативним для нас, і це при тому, що він ще не завершився, і можливо будуть ще новини”, – прогнозує Ілля Куса.

За словами дипломата Вадима Трюхана, наприкінці першого дня у Вільнюсі залишаються дві опції: саміт може стати або історичним, або самітом втрачених надій і сподівань: “Досить тривалий час підігрівалися завищені очікування як в українському суспільстві, так і в середовищі наших ключових держав-партнерів, зокрема зі Східного флангу НАТО, а також Північної Європи, Великої Британії та Франції. Відтак поступово склалося близьке до консенсусу враження, що є шанси на те, що в тій чи іншій формі запрошення України на вступ до НАТО буде узгоджено. І воно буде озвучено саме на цьому саміті, а не через рік, на вашингтонському саміті, як пророкують зараз деякі відомі аналітики”.

Разом з тим позиція двох лідерів, в першу чергу Байдена, але не в останню чергу і Шольца, залишається вкрай обережною. Пан Трюхан її охарактеризував як деструктивну.

“Це нагадує мені позицію, яку зазвичай в усьому, що стосувалося Росії, займали свого часу Меркель та Обама. Це такий собі обамо-меркелізм, якщо можна так назвати цю політику. Тобто обережність, яка межує з боязню, аж до «раболевства» перед Москвою, – каже дипломат. – Чи вдасться сьогодні пізно ввечері переконати щонайперше президента Байдена змінити таку позицію і виступити в якості сильного лідера, вожака демократичного світу, за яким піде решта – питання”.

Відповідь на це питання ми отримаємо лише завтра: “Водночас оця неоднозначність, яка зберігається навіть на вечір, вона викликає серйозне не просто занепокоєння, а вже роздратування”.

Разом з тим, продовжує експерт, в жодному випадку провальним цей саміт не стане.

“Чому? Тому що вже на упередження, навіть до приїзду президента Зеленського у Вільнюс, французи оголосили про надання Україні далекобійних ракет. Про новий пакет допомоги оголосила також Німеччина. І завтра, скоріш за все, пролунають й інші гучні заяви в контексті озброєнь для нашої держави. Але те, що поспішили Париж та Берлін, воно уже йде в мейнстрімі, – акцентує пан Трюхан. – Ці їхні рішення показують, що провалити цей саміт держави-члени НАТО не можуть собі дозволити. Заохочення Путіна до масштабування агресії, у разі демонстрації лідерами НАТО слабкої позиції, не буде на користь жодної держави-члена Альянсу”.

Отже, в ніч з вівторка на середу, і завтра – очікуються жорсткі переговори і гарячі дискусії.

“Якщо партнери не домовляться до такої формули, яка влаштує всіх, яка міститиме в собі елемент запрошення України до членства в НАТО після того, як закінчиться війна… Тоді не виключаю гучні заяви перед пресою. Президент Зеленський вже в перший день відзначився гучною заявою. Але, тим не менше, станом на сьогодні немає підстав уже бити в дзвони і кричати “алярм”, – каже Вадим Трюхан.

На його думку, ще є шанси досягнуть консенсусу і вийти на такі рішення, які дійсно стануть основою для того, щоб вважати вільнюський саміт історичним.

"Базові рішення саміту по Україні були озвучені ввечері. У багатьох українців були якісь сподівання на запрошення України до членства в НАТО. Але будемо оцінювати ситуацію реалістично – це було малоймовірно. Про це ще перед самітом говорили більшість серйозних експертів (зокрема і автор цих слів). Поки йде нинішня велика війна між Росією і Україною НАТО не буде приймати Україну до своїх лав, щоб уникнути ризиків прямого військового зіткнення з Росією, відповідно і ризиків ядерної війни. Тому приємної для нас сенсації не відбулося", – коментує перший день саміту НАТО голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

Попри певний присмак розчарування у багатьох українців і наших друзів за кордоном політолог не бачить приводу для відчаю. Але рішення Вільнюсу по Україні в будь-якому випадку є (і були б) проміжними. Питання про наш вступ до НАТО буде вирішуватись після завершення нинішньої війни, в залежності від її результатів. Те, що ухвалено по Україні зараз, вважає політолог, відповідає нашій програмі-мінімум і на даний момент є задовільним для нас (хоча ми і прагнули набагато більшого).

"Процес інтеграції України до НАТО набуває нового імпульсу – це і створення Ради Україна-НАТО, і багаторічна програма підтримки для України (по суті, це програма оперативно-технічної інтеграції України до НАТО) і вилучення вимоги про необхідність Плану дій щодо членства", – додав експерт.

Це означає, що наш післявоєнний рух до НАТО буде прискореним, хоча і не таким швидким як у Фінляндії і Швеції.

"Треба розуміти, що нам дійсно необхідно здійснити низку інституційних і структурних реформ, зокрема і в секторі оборони та національної безпеки, в процесі нашої інтеграції до НАТО. Головне, що ми впевнено рухаємось шляхом євроатлантичної інтеграції і цей рух навіть прискорюється. Ще два роки тому ми марно благали наших західних партнерів щодо надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО, а зараз це вже неактуально, наша найближча мета – вступ до Північноатлантичного Альянсу", – резюмував Володимир Фесенко.

Мирослав Ліскович. Київ

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *