РЕБ: невидимий щит із «правильного шуму» Репортаж 25.02.2026 12:19 Укрінформ Журналісти Укрінформу відвідали підрозділ радіоелектронної боротьби
Бувало так, що слухаєте радіо – і раптом сигнал пропадає, лунає тріск, і ви починаєте шукати іншу станцію? Або їдете за навігатором, оголошується повітряна тривога – і замість Запоріжжя опиняєтеся десь… у Перу?
Подібне відбувається і на передовій, тільки «станцію» розшукують ворожі безпілотники, а «курс» до міст задають КАБи. Підрозділи радіоелектронної боротьби прагнуть створити «гул» і збити орієнтацію ворожому залізу.
ЗАНЕХТУВАНИЙ НАПРЯМОК
За чотири роки широкомасштабної війни з підрозділами радіоелектронної боротьби ми співпрацюємо вперше. Командир роти РЕБ 260 бригади ТрО "Хортиця" з позивним «Манкі» пояснює, що загалом ставлення до РЕБу змінилося лише рік тому.
Командир роти РЕБ 260 бригади ТрО "Хортиця" на позивний «Манкі»
– Цей напрям ігнорували. Перевага була на стороні БпЛА. Та й мало хто взагалі бажав і бажає йти служити в підрозділи радіоелектронної боротьби, – говорить.
– Бо РЕБ – це важко? – запитую.
– Спочатку важко. Але чим більше ти з ним працюватимеш, тим краще розумітимеш, – відповідає.
У цивільному житті він працював інженером-проектувальником на одному з підприємств «Укроборонпрому». До армії приєднався у 2024 році. Тоді йому запропонували пройти навчання за трьома напрямками: радіоелектронна розвідка (РЕР), радіоелектронна боротьба (РЕБ) та безпілотні авіаційні апарати (БпЛА). Всі вони повʼязані між собою. Військовий зауважує, що з розвитком великих дронів РЕБ можна буде прикріплювати на них, але це питання майбутнього. Наразі підрозділи використовують інші комплекси приглушення зв’язку.
Модуль УМПК від авіабомби, яка впала під впливом РЕБу
Один з них називається «Буковель-ПП». Комплекс вітчизняного виробництва, невеликий за розмірами, його досить просто замаскувати. Радіус радіопридушення – 5 км. Він підходить і для захисту населених пунктів. Військовий зазначає: чим більше буде таких засобів, тим краще.
– Є командний пункт, який стежить за повітряним простором. Коли він виявляє літальний апарат, то віддає наказ черговому на КСП, що його необхідно придушити. Радіоелектронна розвідка надає координати – частоти, ширину діапазону. З наявних засобів РЕБ обирається той, який найбільше підходить для виконання цього завдання, – пояснює “Манкі”.
Українські війскові біля модуля УМПК від авіабомби, яка впала під впливом РЕБу
Якщо на початку широкомасштабної війни всі дрони літали на однакових частотах і РЕБ міг створити умовно “закриту зону”, то зараз оператори дронів змінюють частоти, їх важко передбачити і, відповідно, заглушити сигнал.
– Оператори дронів відчувають, що працює наш РЕБ, і переналаштовуються на іншу частоту. Наша задача – знайти цей новий канал і заглушити. Це робить розвідка, – розповідає співрозмовник.
– Читала такий вираз, що РЕБ без РЕР – це дилетантство. Це правда?
– Так і є. Звісно, можна навмання вмикати засоби радіоелектронної боротьби, але ефективною така робота не буде, – відповідає.
– Наприклад, артилерія знає, коли вони чітко відпрацювали, тому що ціль знищена. А як ви розумієте, що добре спрацювали? – питаю.
– О, це дуже велика проблема – довести результативність своєї роботи. Вона невидима. Ми не можемо впевнено сказати, що КАБ чи “Шахед” не долетів до цілі, бо ми попрацювали. Підтвердження немає, хоча дещо ми можемо знати по відеоперехопленнях. Якщо ж ворог запускає дрони на оптоволокні, то РЕБ проти них безсилі, на жаль. Він летить, і його неможливо заглушити, – говорить.
Військовий зізнається: зазвичай ніхто не дякує їм за службу.
Українські війскові біля "Молнії"
ЗАВЕСТИ СУПРОТИВНИКА В АФРИКУ
«Манкі» стверджує, що у противника РЕБ не просто потужний – він у багато разів сильніший, і це слід враховувати. Ворог займався його розвитком тривалий час. Він має багато установок далекої дії, які «б’ють» на 45 км, а також можуть приглушити зв’язок на відстані 60-80 км.
– То як же тоді цю боротьбу РЕБів виграти? – запитую у бійця.
– Акцентом на середню дальність. Такі комплекси відносно недорогі, приблизно 400 тис. грн. Наша задача – створювати перешкоди, щоб ворожий оператор не міг перехопити частоти і хвилі. Тому чим більше засобів РЕБ буде, тим більше хвиль ми зможемо перехопити. Також має бути взаємодія з суміжними підрозділами, щоб ми мали можливість домовитися, хто яку хвилю перекриває. Ну і не варто забувати, що в повітрі є не тільки ворожі дрони, але й наші, – пояснює.
За словами командира роти, є два види придушення зв’язку: шумове подавлення або підміна команди. Якщо говоримо про шумове, то це якраз і буде, як у прикладі з радіо, коли ми хочемо знайти потрібну хвилю, але натомість чуємо лише перешкоди. Так само і дрон намагається отримати інформацію від пульта управління, але шум, який створює РЕБ, її перекриває.
– Другий варіант – це, так би мовити, інтелектуальне подавлення або підміна команди. Тобто РЕБ відправляє дрону неправдиву команду. Коли це вдається, то паралізує дрон, і він або входить в штопор, або падає. Підміна координат – це придушення по навігації. Дрон «бачить», що його перекинуло, умовно, в Африку, і намагається прокласти новий курс, – пояснює боєць.
Авіабомба яка не долетіла до цілі від дії українського РЕБу
НЕПОМІТНИЙ ЩИТ
– Якби не РЕБ, як би виглядало сьогодні, наприклад, Запоріжжя? Адже ми часто бачимо, що моніторингові канали пишуть про те, що ворог направляє на місто керовані авіаційні бомби, і доволі часто вони падають на підльоті. Це ж результат роботи таких підрозділів, як ваш?
– Так. Однозначно скажу, що без нас КАБи частіше досягали б міста, було б дуже багато руйнувань. РЕБ виконує великий обсяг роботи насправді. Ми як щит, не меч. Коли відбуваються штурмові дії й вороги починають «знищувати» бліндажі наших бійців, то піхота кричить по рації «вмикайте придушення», щоб противник не міг ефективно керувати своїми підрозділами. Наше завдання прикривати, ми допомагаємо піхоті, льотчикам і всім іншим, – додає.
Хлопці, які займаються радіоелектронною боротьбою, мають фактично залізти до ворожих рацій так само, як штурмовики заходять на ворожі позиції. Зараз РЕБ потребує розробників. Усі очікують на революційні рішення, які б допомогли у боротьбі технологій та дронів.
Бійці з підрозділів РЕБ знають, що є щитом, нехай і невидимим. Вони усвідомлюють, що кожен втрачений борт противника – це також результат і їхньої роботи. І що піхоті було б у рази складніше відбивати населені пункти “в тиші” – аби перемогти на полі бою, потрібен “правильний шум”.
Фото
Фото Укрінформу можна придбати тут.
БПЛА Розвідка Військові Запоріжжя Війна з Росією РЕБ