Новий крейсер «Москва»: значення та версії ураження російських А-50 та Іл-22

Новий крейсер «Москва»: значення та версії ураження російських А-50 та Іл-22 15.01.2024 21:23 Укрінформ Втрата цих бортів дуже болісна для РФ. І йдеться не лише про ціну та потужний репутаційний удар. У ворога можуть з'явитися «дірки» на фронті

Про це вже знають всі: увечері 14 січня над Азовським море Збройні сили України знищили літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50 та повітряний пункт управління Іл-22 країни-окупанта РФ.

«Дякую Повітряним Силам за чудово сплановану та проведену операцію в Приазов’ї!», — відзначив Головком Валерій Залужний.

«Спецоперація в Приазов’ї пройшла успішно. Далі буде…» – прокоментували у ПС ЗСУ.

Дещо згодом від командування надійшли додаткові відомості: А-50 – знищено, по Іл-22 – таки дотягнув до військового аеродрому біля Анапи Краснодарського краю РФ, втім, за словами речника Повітряних сил Юрія Ігната, цей літак «восстановлению не подлежит».

«Літак горів, серед екіпажу є поранені. І, сподіваємося, що є і 200-ті. Як не крути, ціль знищена, реанімація не допоможе», – додав полковник Ігнат.  

Чому втрата цих літаків є дуже болючим ударом для РФ та як це вплине на ситуацію

Почнемо з А-50. Це літак дальнього радіолокаційного виявлення та керування на базі військово-транспортного літака Іл-76, який здійснив свій перший політ 19 грудня 1978 року. Він розроблявся для заміни на той момент вже застарілого Ту-126 силами Таганрозького науково-технічного авіаційного комплексу та Науково-виробничого об’єднання «Вега». Експлуатація дослідних зразків почалася у 1985 році, а на озброєння радянської армії літак був прийнятий у 1988 році.

За радянських часів промисловість встигла виробила орієнтовно 31 екземпляр, до наших часів справних бортів залишилося не багато: дев'ять на озброєнні РФ у варіаціях А-50 й А-50У (три й шість відповідно), решта – на озброєнні Збройних сил Індії.

Літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50

А-50 оснащений радіолокаційною системою, яка може виявляти далекі повітряні цілі, бачити запуски крилатих чи балістичних ракет і роботу протиповітряної оборони.

 Росія використовувала цей літак, зокрема, для виявлення української ППО та боротьби з нею – з такою метою він здіймався в повітря під час масованих ракетних атак РФ проти України. Окрім ППО, А-50 відстежував також місця дислокації українських літаків, складав карту стратегічних об'єктів оборони та коригував ракетні удари.

Функціонал літаків дальнього радіолокаційного виявлення А-50:

• виявлення та супровід повітряних цілей;
• оповіщення командних пунктів та автоматизованих систем управління про повітряну та надводну обстановку;
• управління літаками винищувальної та ударної авіації при їх наведенні на повітряні, наземні та морські цілі;
• організація повітряного командного пункту.

Всередині А-50

Літак обладнаний радіотехнічним комплексом «Шмель» на основі радянської бортової електронно-обчислювальної машини «Аргон-50». До комплексу «Шмель» входять:

• трикоординатна радіолокаційна станція із пасивним каналом пеленгації;
• апаратура знімання та відображення отриманої інформації;
• система активного запиту-відповіді та передавання команд або інформації цілевказівки перехоплювачам;
• цифровий обчислювальний комплекс для розв’язання завдань управління, наведення винищувачів на повітряні цілі;
• апаратура командної лінії радіоуправління;
• система зв’язку (також засекречуюча) і телекодова апаратура;
• апаратура документування;
• система державного розпізнавання.

На борту літака, крім п'ять членів льотного екіпажу, з комплексом працюють 10-11 операторів.

Відносно Іл-22М11. Він був розроблений у 1980-х роках на базі пасажирського літака Іл-18Д. Усього виробили 21 такий борт. Більшість з них після розпаду СРСР отримала РФ. П'ять з них в останні роки пройшли модернізацію.

Має захищені канали зв'язку, які витримують серйозну радіоелектронну боротьбу. З борта такого літака керують військами, він захищений від ударів оперативно-тактичними ракетами.

За даними довідника Military Balance 2022, на початку повномасштабної війни в Росії було 12 літаків Іл-22М та 10 Іл-22 (старішої модифікації).

Повітряний пункт управління Іл-22

Технічні характеристики:

• екіпаж – 5 осіб (два пілоти, штурман-бомбардир, стрілець-радист, кормовий стрілець);
• довжина – 21,1 метра;
• розмах крила – 23,1 метра;
• висота – 10,17 метра;
• площа крила – 74,5 квадратні метри;
• злітна вага – 20 000 кілограмів;
• максимальна швидкість – 685 кілометрів на годину;
• крейсерська швидкість – 625 кілометрів на годину;
• практична дальність – 6 500 кілометрів;
• практична стеля – 11,1 кілометра;
• довжина розбігу – 1 144 метри.

В коментарі Укрінформу військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко розповів, що А-50 – це рідкісний для російської авіації літак. З наявних дев'яти штук, три-чотири – не придатні до польотів.

«Один на модернізації, з якої ніяк не може вийти. Два – потребують глибокого ремонту. Ще один… Пам’ятаєте, як у лютому 2023 року в Білорусі було пошкоджено А-50 (Тоді літак, розташований на авіабазі «Мачулищі», атакував безпілотник – Ред.). Цей літак відправили на ремонт, з якого він досі не вийшов. І навряд чи вийде, бо це довготривалий процес, який на сьогодні РФ не потягне ні технічно, ні технологічно», – стверджує експерт.

Тож до 14 січня 2024 року в Росії було п’ять одиниць А-50.

«Донедавна на бойове чергування виходили п'ять різних бортів А-50. Тепер залишилося чотири, — каже пан Коваленко».

Літак здатен проводити розвідку, повітряних, наземних та надводних цілей, може виявляти факели балістичних ракет на відстані до 800 км, а радіолокаційна станція здатна знаходити та супроводжувати літаки та крилаті ракети, зокрема Storm Shadow і SCALP, на відстанях до 700 км. Цілі ППО, балістичних ракет – на відстані до 400 км, а скупчення бронетехніки – до 450. Також у Москві вихвалялись, що А-50 наводить зенітні ракети С-400.

«А-50 може давати цілевказання винищувачам та виступати у ролі повітряного командного пункту,  проводити дорозвідку повітряного простору, збільшувати можливості по дальності ураження цілей засобами ППО», – додав військовий експерт.

За радянських часів А-50 коштував приблизно 350 мільйонів доларів. Приміром, український Ан-124 "Руслан" коштує вдвічі менше. Зараз вартість А-50 може сягати понад 500 мільйонів доларів. Щодо Іл-22, то цей літак може коштувати близько 30 млн доларів.

«Росія не може зараз виробляти А-50. Втрата хоча б одного – дуже болісна, це ще й серйозний репутаційний удар. Адже окрім А-50 було пошкоджено також Іл-22 (до слова, ПС ЗСУ вже збивали Іл-22  у квітні 2022 року, а ще Іл-22 був збитий у червні 2023 року під час заколоту "вагнерівців", – Ред.), – наголошує Олександр Коваленко. – Це направду безпрецедентний випадок в сучасній історії війн та конфліктів, коли одночасно знищуються або отримують пошкодження два настільки унікальних за своїм функціоналом літаки».

Авіаексперт Валерій Романенко називає збиття А-50 найбільшою втратою ворога у повітрі.

«Ці борти – летючі радари, які обладнані радіолокаційною станцією, що дозволяє бачити згори абсолютно все. А-50 можуть на малих висотах дуже близько підлітати до лінії фронту, унеможливлюючи роботу української авіації. Для російських повітряно-космічних сил – це дуже важка втрата і в людському сенсі – найбільша з початку війни. Екіпаж А-50 складає 5 осіб та ще 11 операторів – це висококваліфіковані офіцери у званні не нижче капітана. 16 людей за один бойовий виліт росіяни втратили», – підкреслив експерт.

Втрата А-50 – друга найдошкульніша після знищення крейсера "Москва".

«Якщо додати ліквідацію командного пункту на борту, то в росіян з'являться "дірки" на фронті, через які українські ударні засоби зможуть завдавати ударів по найважливіших об'єктах противника», – каже Валерій Романенко.

А ще – ураження А-50 вплине на ракетні удари РФ по Україні.

«Точно знизить їхню ефективність. Адже навіть російське ракетне озброєння має проблеми з точністю і наводка є просто необхідною», – каже Олександр Коваленко.

Нарешті, що не менш важливо, тепер ворог розумітиме, що для його літаків немає «спокійних місць» у небі, позаяк раніше, після знищення «Москви», він зрозумів, що для його кораблів немає спокою в Чорному морі. 

F-16, ЗРК Patriot, надсучасні системи РЕБ: чим ЗСУ могли збити ворожі літаки

Олександр Мусієнко, директор Центру військово-правових досліджень, не виключає, що ворожі літаки зазнали уражень від роботи систем РЕБ, застосованих Силами Оборони України. Скоріш за все, каже він, наша держава просунулась істотно в цьому напрямку. І британські партнери допомогли.

«Гадаю, це складна комбінована операція. Коли Повітряні сили повідомили, що частина ракет, якими Росія зранку суботи, 13 січня, атакувала Україну, були знешкоджені засобами РЕБ», – зауважив пан Мусієнко.

За його словами, засоби РЕБ Україна почала застосовувати доволі активно.

«Можливо, українські сили отримали серйозне підсилення, яке пов'язане з візитом прем'єр-міністра Великої Британії Ріші Сунаком до Києва. Тому що саме британський відділ французької корпорації Thales випробовував багато цікавих рішень для засобів РЕБ», – розповідає директор Центру військово-правових досліджень.

Припустимо, що Україна почала застосовувати певні засоби РЕБ, що подають потужні імпульси, спричиняючи проблеми на борту літака. Наприклад, вихід з ладу обладнання, а на літаках ДРЛВ такого обладнання багато, що може спричинити пожежу і вибух на борту.

«Ця версія, на мою думку, цілком вірогідна. Наші спроможності зростають, і це є хорошою новиною", – наголосив Олександр Мусієнко.

Аналітики з мілітарного видання Defense Express пишуть, що найбільш очевидний варіант – це «блукаючий Patriot»: «Цей ЗРК з ракетами GEM-T має дальність ураження висотних аеродинамічних цілей на дальності до 160 км. У випадку його розміщення у доволі небезпечній близькості до переднього краю, він може дістати ворожі літаки, які знаходяться над Азовським морем».

При цьому екіпаж А-50 скоріш за все бачив на екранах РЛС зенітні ракети, які наближають до нього.

«А-50, який створений на базі транспортника Ил-76, фізично неспроможний здійснити ефективні протизенітні маневри, тому рашистам залишалось лише чекати на свою долю», – додали в Defense Express.

Виключно ілюстративне накладання дальності у 160 км на публічні дані щодо повітряної ситуації

Валерій Романенко також вважає, що збити А-50 та критично пошкодити ІЛ-22 могла система Patriot: «Там відстань була приблизно 150 км. А заявлена дальність Patriot – 160 км».

На його думку, збити російський літак на граничній дальності вдалося завдяки моделі ЗРК Patriot, наданій Україні німецькими партнерами.

«Але це дальність на малій висоті. А-50 працює на висотах 6-8 тисяч метрів, де його важко дістати з Patriot. Але я схиляюся, що це був «блукаючий» німецький Patriot», – додав пан Романенко.

Тим часом майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман обережно припускає, що удару по ворожим літакам могли завдати винищувачі F-16 (за офіційними даними F-16 в Україні поки немає, – Ред.). 

«Можна припустити: ми використовували літаки, може навіть і F-16, хто знає». – каже пан Гетьман. Втім, визнає, що «це припущення дуже оптимістичне». 

А це — полковник запасу ЗСУ, військовий аналітик Петро Черник: «Версій може бути дуже багато. Навіть ракета  SAMP-T у комплектації Aster-30 має дальність ураження до 300 км. Плюс не забуваємо, що наші старенькі авіаційні комплекси, такі як МіГ-29, успішно інтегрували ракету AGM-88 HARM».

Є ще одна версія, яку експерти дружно піддали сумніву.

Версія про «дружній вогонь»: Кремль не може дозволити, аби росіяни думали про здатність України збивати дефіцитні літаки

Поки Україна та світ мізкують, чим же ЗСУ «посадили» російські літаки — російські пабліки вельми активно розганяють свою версію, мовляв, це був «friendly fire» (дружній вогонь) і не спрацювала система «свій-чужий».

На думку Олександра Коваленка, загалом така версія виглядає наче правдоподібною, адже, нагадує він, російська ППО тільки 2023-го збило над тимчасово окупованими районами Запорізької та Херсонської областей кілька своїх бортів тактичної авіації та ударних вертольотів Ка-52.

Втім, є нюанс…

«Іл-22 та А-50 день за днем, другий рік поспіль, літають одними й тими самими маршрутами, з метою забезпечення стійкості зв'язку, контролю повітряного простору та управління оперативно-тактичною авіацією, — розповідає пан Коваленко. – День за днем, тиждень за тижнем, місяць за місяцем, Іл-22 (будь-який з 6 бортів) здіймалися з аеродромів "Ахтубинськ", "Ростов-на-Дону", "Маринівка" і пролітали над Воронезькою, Ростовською, ТОТ частинами Луганської, Запорізької областей, над Азовським морем — теж».

Аналогічно з А-50. До 4 бортів підіймалися з аеродромів "Ахтубинськ", "Анапа" і "Кримськ", і по черзі заходили на чергування в повітряний простір над акваторією Азовського моря. Навіть із неробочою системою "свій-чужий" ці літаки мали виглядати на радарах ППО, як свої. До того ж, звертає увагу експерт, літак таких розмірів, його швидкість і висоту польоту неможливо сплутати, наприклад, із ракетою або винищувачем противника.

«Якщо це і був "friendly fire", то він увійде у світову історію воєн і конфліктів як найгучніший facepalm (сором, ганьба, – Ред.). Якщо ж ні… То це дуже унікальний випадок у все тій же світовій історії воєн і конфліктів. Два настільки унікальні літаки були "приземлені" в настільки глибокій тиловій зоні?», – дивується оглядач групи «Інформаційний спротив».

Журналіст, колишній радник міністра оборони Олексій Копитько також вважає, що версія про «дружній вогонь» вкинута ворогом, як «менше зло». Кремль не може дозволити, щоб у росіян виникли думки про здатність України збивати дефіцитні літаки в тилу.

«Технічний збій, як і роздовбайство військових, — це органічне для РФ пояснення, — каже пан Копитько. – Біда для Кремля в тому, що зазначені літаки надто вже специфічні й літали максимально передбачуваними маршрутами. Тому самі росіяни в коментарях ставлять запитання: це що ж таке мало статися, щоб такі літаки раптово перестали впізнавати? Причому два відразу».

Втім, вкинувши цю версію, росвлада нагадала всім, яку небезпеку росармія представляє для цивільного населення Росії.

«Епізоди у Воронезькій області та Бєлгороді, ракети, що впали в різних регіонах РФ, укупі з учорашнім "інцидентом" показують: росавіація бомбить, що попало, а росППО безладно стріляє на всі боки», – резюмував Олексій Копитько.

Мирослав Ліскович. Київ

Источник: www.ukrinform.ua