«Флеш» пояснив, чому сигнали тривоги іноді «не встигають» за балістикою 15.07.2026 04:29 Укрінформ
Зважаючи на вкрай обмежений час польоту балістичної ракети, будь-яке порушення в роботі системи передачі інформації про старт може призвести до затримки сповіщення про повітряну небезпеку. Про це радник міністра оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов поінформував у Фейсбуку, як передає Укрінформ. «Уся інформація щодо запусків або підготовки до них надходить до нас від наших партнерів. Ніхто з нас не знає й не повинен знати, яким чином вони отримують ці дані, проте не потрібно бути надто кмітливим, аби зрозуміти, що головним джерелом інформації є супутниковий моніторинг місць запуску та система фіксації фактів запуску», — зазначив він. За словами Бескрестнова, балістична ракета досягає Києва за 2–4 хвилини — це надзвичайно короткий проміжок часу, тому будь-який збій у системі може стати причиною зволікання з отриманням інформації. «Жодна система не може бути досконалою, тому збої трапляються, і сигнал тривоги може прийти із запізненням», — констатував фахівець. Він також пояснив ситуації, коли тривогу оголошують, а фактичних запусків не відбувається: «Це відбувається тому, що супутники фіксують дії на пускових установках, які передують запуску ракет, але самих запусків з певної причини може й не статися». У цьому контексті «Флеш» пригадав про хибні тривоги, пов’язані з комплексом «Орешник». «Це так само розвідувальні супутники візуально реєструють активність біля пускової установки, але чи відбудеться запуск, залишається невідомим», — підсумував радник міністра оборони. Як інформував Укрінформ, минулої ночі сили протиповітряної оборони нейтралізували п’ять російських балістичних ракет типу «Іскандер-М»/С-400, дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 108 безпілотників. Фото: АрміяInform Війна Війна з Росією Повітряна тривога Балістичне озброєння