
Російські пілоти дронів навмисно вистежують працівників ЗМІ поблизу передової
Фото: EPA
Найцікавіше зараз – у Telegram Дмитра Гордона!
Читати
У жовтневих дронових інцидентах торік загинуло троє працівників преси, йдеться у звіті. Французький фотокореспондент Антоні Лаллікан, а згодом українські журналістки Альона Грамова та Євген Кармазін були ліквідовані невеликими російськими дронами-камікадзе під час роботи у Донецькій області на сході України. Олександр Количев із “Freedom TV” вижив після фатального удару.
З 2024 року атаки малих російських дронів на медійних професіоналів збільшилися. Три чверті опитаних RSF, за результатами анкети, яку розіслали восени 2025 року приблизно 70 українським та іноземним журналістам, заявили, що вже зазнавали нападів або отримували погрози під час здійснення репортажів. Донецька, Херсонська, Харківська та Сумська області є найбільш ризикованими регіонами.
Невеликі дрони-камікадзе є одночасно дуже повороткі та швидкі: вони можуть регулювати свою траєкторію, стежити за рухомими об’єктами та проникати через вікна чи інші отвори в будівлях перед вибухом.
“Небезпеки для журналістів в Україні швидко змінюються. Російські дронові атаки, що стали однією з основних загроз біля лінії зіткнення, змушують репортерів триматися подалі й формують зони, які майже не освітлюються пресою”, – зазначила директорка проєктів Луїза Аллюен Біше.
За словами президента фонду “Об’єднання” Юрія Антощука, 2023 року звільнені від окупації території Херсонської області фактично перетворилися на справжній полігон для російських військ, що дає їм можливість розробляти та покращувати різні типи дронів, а також стратегії їх використання проти цивільних.
З міркувань безпеки деякі репортери відмовляються відвідувати певні місцевості вздовж лінії фронту, пересуваються без ідентифікаційних знаків PRESS зі своїм спорядженням, пристосовують свої репортажі до несприятливих для дронів погодних умов – зливи й вітру – та застосовують прилади для виявлення дронів.
У довіднику журналістам, зокрема, радять обирати звичайний одяг нейтральних, невійськових відтінків без світловідбивних елементів. Сам одяг має бути міцним і водночас зручним для бігу, із натуральних матеріалів – оскільки синтетика горить і може ускладнити можливі опіки. Пересуватися рекомендують під деревами, впритул до стін будівель, у затінку, уникати відкритих просторів.
Помітне маркування PRESS у зонах активних FPV-атак більше не гарантує безпеку журналістам, а навпаки, привертає увагу російських операторів, і вони є першочерговою ціллю для атаки, підкреслюють автори.