Житловий масив утеплюють різними способами
Фото: mvs.gov.ua
“Зараз шоста ТЕЦ абсолютно не дає теплоносія. Лісову місцевість намагаються забезпечити через інші джерела обігріву. Для Троєщини іншого способу під’єднання немає. Нам не пояснюють, що саме трапилося, проте відомо, що це сталося після крайнього обстрілу – у ніч на суботу [24 січня]”, – заявив Бахматов.
За його словами, становище “дуже важке, і ніхто не знає, що робити”. Чиновник додав, що “Троєщина – унікальний район Києва, який цілком залежить від єдиного джерела тепла, і це ТЕЦ”.
Наразі у школах району відкрили 10 базових пунктів обігріву, котрі можуть одночасно прийняти до 20–30 тис. людей, розповів Бахматов. За його словами, за потреби їх число збираються збільшувати – у запасі ще близько 40 шкіл.
Для забезпечення теплом застосовують пересувні котельні, електрогенератори й теплові пушки.
Бахматов відзначив, що району надали п’ять пересувних котелень із наявних у місті 50.
“Зараз розмовляємо з місцевим бізнесом: просимо великі торговельні центри дозволити обладнати масові пункти обігріву. Завдяки потужним генераторам, що в них уже функціонують, а ми зі свого боку можемо надавати пальне”, – додав він.
Контекст
Останнім часом країна-агресор Росія активізувала обстріли українських об’єктів цивільної інфраструктури, особливо пов’язаних з енергетикою. Після чергового обстрілу критичної інфраструктури в Києві 24 січня без тепла залишилося майже 6 тис. будинків. Більшість із них уже двічі приєднували або намагалися приєднати до обігріву після обстрілів 9-го і 20 січня.
Станом на ранок 27 січня без опалення в Києві залишається 926 будинків у декількох районах на лівому березі столиці, повідомляв президент України Володимир Зеленський.
У Києві в разі замерзання систем водопостачання й каналізації на масиві Троєщина через тривалі холоди можуть облаштувати вуличні туалети з вигрібними ямами, запевняв Бахматов.