У Харкові пройшов фестиваль “Схід Опера Фест – 2026”, який об’єднав 18 театрів з 11 міст України. Місяць підземних вистав, потужна програма та унікальна атмосфера прифронтового міста, яке живе мистецтвом.
Попри постійні обстріли, Харків на цілий місяць перетворився на велику сцену українського театру. Фестиваль зібрав митців із Полтави, Дніпра, Сум, Києва, Львова, Івано-Франківська, Кропивницького, Херсона та Миколаєва. Головна тема фестивалю – “Простір, що єднає” – визначила його мету: об’єднати українські театри, митців та глядачів у Харкові.
Для багатьох учасників ця поїздка до Харкова стала першою за час повномасштабної війни. Художній керівник Сумського театру драми та музичної комедії Дмитро Некрасов, родом із Харкова, зазначив: “Це велика удача – мати можливість показати у Харкові флагманський проєкт нашого театру, бо ніхто навіть мріяти про це не міг”. Сумчани представили мультимедійне шоу “KoLo”, створене на основі українських обрядових пісень з сучасними аранжуваннями.
Оперна солістка Дніпровського театру опери та балету Дарія Лебедєва відзначила: “Дуже приємно, що прифронтове місто, яким є Харків, залишається поруч з мистецтвом, поруч з театром і поруч з культурою всієї України”. Дніпряни привезли ретромюзикл “Школа танців Соломона Шкляра”, масштабну постановку, що вперше була показана за межами їхнього міста.
Військовий за диригентським пультом, дві “Енеїди” і два Шевченка
Фестиваль “Схід Опера Фест” давно вийшов за межі суто оперного форуму. Його програма охоплює майже весь спектр сучасного музичного й перформативного театру: від класичної опери та балету до рок-опери, мюзиклу, пластичної драми, театру ляльок та мультимедійних проєктів.
Особливу увагу приділили новій українській симфонічній музиці, створеній під час війни. 29 серпня, у День пам’яті захисників і захисниць України, відбулася прем’єра симфонічного проєкту “Ода Стійкості”. Це приклад цивільно-військового партнерства, що об’єднав професійних музикантів і військовослужбовців.
Автор і диригент проєкту – Сергій Лихоманенко, який чотири роки служив у 5-й Окремій штурмовій бригаді ЗСУ. “Ода Стійкості” – це симфонічний маніфест, музика якого, народжена на лінії фронту, вийшла на велику сцену. Проєкт представив світові прем’єри творів молодих харківських композиторів, написаних під час повномасштабного вторгнення.
Також на фестивалі відбулася прем’єра авторського хореографічного проєкту “У скронях”/”Жнива” від відомого хореографа Костянтина Томільченка. Два одноактні балети на музику Сергія Бакая розповідають про людей, які живуть в одній країні та в один час, але по-різному проживають спільну реальність.
Фестиваль не оминув увагою постать Тараса Шевченка. Харківський український драматичний театр показав виставу “Шевченко 2.0”, де Кобзар постає живою, пристрасною людиною. “Харків Опера” представила оперу-кабаре “ТГШ. Подорож у часі” сучасного українського композитора Золтана Алмаші – музично-театральне, іронічне прочитання постаті Шевченка.
Цього року на фестивалі було представлено дві “Енеїди”, що свідчить про актуальність поеми Котляревського для українців. Харківський національний театр опери та балету ім. М. Лисенка показав прем’єру опери “Енеїда” Миколи Лисенка. Івано-Франківський драмтеатр ім. Франка представив феєрію-бурлеск “Енеїда”, створену ще у 2014 році. Різниця між цими постановками, народженими в різні періоди війни, дозволяє оцінити еволюцію українського мистецтва та його здатність осмислювати спільний досвід.
Не виживати, а жити. 12 тисяч глядачів і підземні вистави
Протягом 28 днів фестивалю відбулося 38 подій, які відвідали понад 12 тисяч глядачів. Це свідчить про те, що Харків живе, а не виживає.
Харківський Національний Театр опери та балету ім. М. Лисенка (ХНАТОБ) був не лише організатором, а й підготував власну програму: 5 вистав, 5 концертних програм, два з яких пройшли у метро, та 3 спільні гала-концерти.
Генеральний директор-художній керівник ХНАТОБ Ігор Тулузов розповів, що фестиваль “Схід Опера Фест” був започаткований у 2016 році. Перший фестиваль після перерви, спричиненої повномасштабним вторгненням, відбувся у 2025 році, будучи присвяченим 100-річчю ХНАТОБ.
“У цьому році ми вирішили провести дійсно потужний фестиваль”, – зазначив Ігор Тулузов. Він додав, що саме Харківська опера має єдине безпечне місце для проведення культурних заходів – підземну сцену Loft Stage. Ця сцена стала “Мистецькою фортецею”, де найкращі музичні та театральні колективи країни мають змогу виступати у безпеці.
Завдяки меценатам частина подій фестивалю була безкоштовною, що особливо важливо в умовах зниженої платоспроможності глядачів.
Підземна сцена Loft Stage – це повноцінний театральний простір, єдиний підземний театр такого рівня в місті й один з небагатьох в Україні. Він функціонує з 2023 року і користується популярністю серед харків’ян, які доводять, що культура – це не розкіш мирного часу.
Замість постскриптуму
Харків вражає своєю зухвалою красою та чистотою, незважаючи на війну. Місто живе “не завдяки, а всупереч”. Фонтани працюють, клумби квітнуть, але прикмет війни, як-от забиті фанерою вікна, темні вікна у будинках та менша кількість кав’ярень, неможливо не помічати.
Попри все, центр міста вечорами заповнений молоддю, парки – людьми, які прагнуть гуляти та фотографуватися. Театр у Харкові залишається живим, а люди продовжують будувати плани на майбутнє.
Гендиректор-художній керівник Івано-Франківського національного драматичного театру ім. Франка Ростислав Держипільський відповів на запитання про роль культури в об’єднанні українців: “Те, що нас єднає, – це інстинкт виживання. Ми маємо спільного ворога… А мистецтво – один із найуніверсальніших способів потрапити через душу, серце, емоцію до кожного українця. І там раптом збагнути, що ми – одна нація”.
Таким чином, мистецтво, театр та музика стають універсальною мовою, що говорить з душею та серцем, допомагаючи відчути себе частиною єдиної нації.
