
Буданов повідомив, що раніше пропонував уповільнити темпи розповсюдження матеріалів у Telegram
Фото: Головне управління розвідки Міністерства оборони України / Facebook
Він наголосив, що питання врегулювання роботи месенджера Telegram в Україні залишається важливим, зокрема, з огляду на розслідування терористичного акту у Львові, де було зафіксовано застосування даного месенджера.
Буданов зазначив, що ще у 2024 році висував пропозицію не блокувати Telegram цілком, а “впорядкувати” його діяльність та зменшити швидкість розповсюдження інформації, аби платформа виконувала насамперед функції месенджера.
“Я не маю нічого проти месенджерів, навіть Telegram-каналів, але, перепрошую, реєструй свій Telegram-канал, демонструй, хто за ним перебуває, відповідай за той матеріал, який ти на ньому публікуєш”, – уточнив Буданов.
З його слів, проблема виникає у випадку, коли анонімні Telegram-канали фактично діють як засоби масової інформації та, за певних умов, можуть бути застосовані для диверсійних дій або залучення до співпраці. Буданов висловив переконання, що налагодження цієї сфери в Україні можливе, але застеріг, що подібний крок “може багатьом не припасти до душі”.
Очільник ОП зауважив, що в Україні існує значна кількість Telegram-каналів, для котрих це є засобом отримання прибутків, тому будь-які обмеження спровокують обговорення. Проте він підкреслив, що питання безпеки держави має бути першочерговим.
Контекст
Заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук після теракту у Львові в ніч на 22 лютого, внаслідок якого загинула співробітниця поліції та ще 25 осіб отримали поранення, заявила про необхідність обмеження Telegram.
Месенджер Telegram містить певні загрози для безпеки України, про це заявляли в ГУР у лютому 2024 року. У березні представники СБУ повідомляли про “очевидну взаємодію керівництва Telegram з російським Роскомнаглядом та ФСБ”. За інформацією українських спецслужб, платформа виконує вимоги Росії, але ігнорує аналогічні звернення від України.
Telegram є джерелом новин та відомостей для більшості українців (62%), про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Ipsos 14–28 листопада, яке 4 січня 2026 року оприлюднило “Інтерфакс-Україна”.