Від сексу до порад дружини: як українські зірки спорту попадалися на допінгу

Фото: instagram Марина Бех-Романчук

Відома українська легкоатлетка Марина Бех-Романчук відсторонена від змагань на чотири роки за порушення антидопінгових норм. Початок терміну її дискваліфікації відраховується з 15 травня 2025 року.

Згідно з інформацією від AIU (незалежна організація, що бореться з допінгом в легкій атлетиці), українська сторона пропонувала визнати порушення, що дало б можливість зменшити строк дискваліфікації з 4 років до 1 року. Проте Марина відхилила цю пропозицію, запевняючи у власній правоті та невинності. В результаті, її повернення у спорт, ймовірно, відбудеться не раніше, ніж їй виповниться 33 роки.

«Мене засмучує те, що до моєї справи поставилися поверхово та не провели належного розслідування», – висловилася Бех-Романчук з цього приводу.

Для репутації української легкої атлетики дискваліфікація Марини Бех-Романчук – відчутний удар. І, ймовірно, оскаржити це рішення вже не вдасться.

Журналіст Коротко про пригадав, хто ще з відомих українських атлетів потрапляв у допінгові скандали і як це позначалося на їх подальшій кар’єрі.

Мудрик досі в очікуванні «вердикту»

Михайло Мудрик чекає на вирок і простоює без роботи. Фото: wikipedia.org

Серед останніх резонансних імен у переліку тих, хто порушив антидопінгове законодавство, найбільш помітною є фігура 24-річного футболіста Михайла Мудрика.

Ще б пак – провідний гравець збірної України з футболу, член іменитого лондонського «Челсі». Сподівання та улюбленець українських фанів. І раптом, як грім з ясного неба: у грудні 2024 року він отримав позитивний результат допінг-контролю (А-проба) на мельдоній – субстанцію, що знаходиться під забороною з 2016 року. Мудрик заперечує, що умисно вживав будь-які заборонені речовини, і навіть пройшов перевірку на поліграфі. Проте проба «Б» підтвердила наявність мельдонію в його організмі.

По суті, Мудрик досі не поніс жодного покарання. Але й виправдання він також не отримав. Гравець залишається “усуненим”. “Челсі” утримує його у списку своїх гравців, однак без номера. Йому не дозволено тренуватися з командою, і гру він може спостерігати лише з трибун. У випадку реального терміну дискваліфікації, він може бути відсторонений на 4 роки. Повернутися до гри на високому рівні після такої паузи у 28 років півзахиснику буде надзвичайно важко.

Відомі футбольні порушники: Рибка, Бєсєдін і Срна

Олександр Рибка міг стати воротарем №1 України, але послухався дружину. Фото: wikipedia.org

Разом з тим, у вітчизняному футболі це не перший і не єдиний скандальний випадок. Воротар Олександр Рибка у 2012 році був викритий у вживанні заборонених медикаментів, які використовуються для боротьби із надмірною вагою. Тодішній воротар «Шахтаря» та кандидат до збірної України визнав свою провину та стверджував, що приймав препарат (діуретик) без відома лікарів клубу, а за рекомендацією дружини.

УЄФА був непохитний – вибачення та аргументи Рибці не допомогли, вирок – 2 роки дискваліфікації. Після повернення у великий спорт воротар вже не демонстрував видатних результатів. Завершував кар’єру в закордонних клубах-середняках і остаточно покинув гру влітку цього року. Зараз намагається реалізувати себе в якості тренера воротарів в одеському «Чорноморці».

Історія нападника Артема Бєсєдіна – інша. У 2019 році, коли гравець виступав за «Динамо», він регулярно ставав об’єктом критики через низьку результативність. Ще більшого удару по його іміджу завдало виявлення позитивної допінг-проби у спортсмена. Проте Артему “пощастило” – його було покарано у вигляді 1 року відсторонення. Причиною стало те, що клубний лікар призначив Бєсєдіну препарат, про склад якого гравець не знав. І сам лікар не був обізнаний про можливі побічні ефекти. Після відбуття дискваліфікації Бєсєдін повернувся дуже впевнено. Забив два м’ячі у дебютному матчі та знову став улюбленцем фанатів. Однак успішної кар’єри у «Динамо» він так і не зробив. Зараз він грає у Другій лізі чемпіонату Чехії.

Чинний спортивний директор «Шахтаря» Даріо Срна хоч і не є громадянином України, але всю свою блискучу кар’єру провів у нашій країні. Він попався на допінгу вже наприкінці своєї кар’єри гравця, у 34 роки. У березні 2017 року у капітана «Шахтаря» було взято допінг-тест. У пробі виявили тестостерон (підвищений рівень стероїдного гормону), через що він провів поза футболом 17 місяців. Сам Даріо тоді визнав свою провину та відбув дискваліфікацію. На сьогоднішній день він є одним із топменеджерів «гірників».

Олімпійські невдачі

Олег Верняєв відбув 2 роки дискваліфікації і досі у строю. Фото: інстаграм Олега Верняєва

Олімпійські ігри в Пекіні 2008 року – трагічна сторінка в історії українського спорту. Тоді шість олімпійських медалей було анульовано для українських спортсменів. Без срібних нагород залишилися багатоборка Людмила Блонська, борець Василь Федоришин, важкоатлетка Ольга Коробка. «Бронзи» було позбавлено важкоатлетку Наталію Давидову, легкоатлета Дениса Юрченка, п’ятиборку Вікторію Терещук.

Олімпіада 2012 року в Лондоні також не минула без дискваліфікацій. Тоді без “золота” залишився важкоатлет Олексій Торохтій, у легкоатлета Олександра П’ятниці відібрали “срібло”, а у важкоатлетки Юлії Калини – “бронзу”.

Згодом, у 2016 році, гімнаста Олега Верняєва не допустили до Ігор у Токіо. І знову – мельдоній. І знову дискваліфікація на чотири роки, яку пізніше скоротили до двох років. Зараз 31-річний Олег Верняєв продовжує активно виступати і, як і раніше, є членом національної збірної України.

У буремні дев’яності наші спортсмени також попадалися на допінгу. Найбільш гучним був випадок з Віталієм Кличком, якого у 1996 році звинуватили у вживанні стероїдів. Втім, замість нього на Ігри поїхав його брат Володимир і здобув там «золото».

Виграна апеляція – виняток із правил

Даяна Ястремська відволіклася на особисте та вляпалася у скандал. Фото: інстаграм Даяни Ястремської

В українському тенісі за останні роки найбільш обговорюваною є ситуація з 25-річною Даяною Ястремською. У листопаді 2020 року в організмі тенісистки виявили местеролон. Її одразу ж звинуватили у порушенні антидопінгових правил.

Проте в судовому порядку Ястремській вдалося довести, що потрапляння препарату в організм було випадковим і не через халатність. Вся справа полягала в інтимних стосунках, які вона мала зі своїм хлопцем напередодні здачі тесту. Звинувачення було знято, але це коштувало спортсменці чимало нервів, грошей і пів року дискваліфікації, поки тривали розгляди.

Після повернення у професійний теніс Ястремська продовжила свою кар’єру. У січні 2024 року вона досягла півфіналу Відкритого чемпіонату Австралії, а в лютому 2025 року вийшла у фінал турніру в Лінці. У червні 2025 року вона також дійшла до фіналу турніру в Ноттінгемі, ставши першою українською тенісисткою, якій вдалося вийти у фінал на всіх типах покриття.