Тренер Іллі Ковтуна: Ми кілька разів були четвертими і це робило нас сильнішими

Фото: ФБ Ірини Горбачової

5 серпня 20-річний гімнаст із Черкас Ілля Ковтун виборов «срібло» Олімпіади-2024 у вправах на паралельних брусах. Про цей неймовірний успіх та найближчі плани спортсмена Коротко про розповіла його тренер Ірина Горбачова.

Ми, європейці, вже добре наступаємо азіатам на п’яти

– Ірино Володимирівно, розкажіть, будь ласка, про головне – про емоції, думки, відчуття, які пов’язані у вас зі здобутою медаллю.

– Ілля показав найбільшу складність серед фіналістів на паралельних брусах. Але були трошки допущені помарки, тому оцінка не дуже висока. Ми вважали, що ми впораємося зі своєю складністю і не допустимо дуже серйозних помилок, тому друга позиція буде наша. Тому що на даному етапі змагатись з лідером (китайцем Цзиньянь Джоу) дуже складно.

Взагалі, в гімнастиці зараз така ситуація, що ми, європейці, вже добре наступаємо азіатам на п’яти, а інколи їх і обходимо. Тож ми знали, якщо добре впораємося, то друга сходинка має бути нашою.

– Які ще труднощі були?

– Складно було те, що ми підходили першими. У цьому є свої особливості. По-перше, щоб пристосуватися до гімнастичних снарядів, дається менше часу, ніж іншим спортсменам. До того ж, якщо ти відкриваєш фінал, то у суддів є таке поняття – більш стримане суддівство першого.

– Чи важко було налаштуватись на такий успішний виступ після того, як були кілька разів поруч із медалями?

– Ми знали графік Олімпійських ігор, що змагання мають бути через день. Після багатоборства через два дні. Фінали щодня, по окремих видах по два на день. Ми знали, що в проміжках між змаганнями у нас буде по два тренування. Тому активно готувалися до такого надмірного навантаження.

Ми, звичайно, найбільші ставки ставили на багатоборство і на чотири індивідуальні види. Це на вільні вправи, кінь-махи, паралельні бруса та поперечина. На жаль, ми оступились у перший день. Це був кваліфікаційний день на все – на команду, на багатоборство, на окремі види, ми тут схибили і не потрапили до деяких фіналів. Проте після таких складних операцій, які переніс Ілля останнім часом, після реабілітацій, повторної травми, те, що він взагалі боровся за медалі і займав четверті місця – це фантастика, щось нереальне.

Так, ми були четверті, але це нас загартовувало. Це нас не вбивало. Це нас робило лише сильнішими і показувало, що є якась повага до нас. Так, ми були четверті в вільних вправах та багатоборстві. Але, як то кажуть, перші серед п’яти континентів. І нас вітали весь час, особливо після дня багатоборства, з усіх куточків світу вітали і казали: М«и вітаємо вас з п’єдесталом без медалі». Всі нас ставили на призове місце, мінімум на третє. Але мало бути так, судді розцінили і поставили так, як нас бачать.

– Що ви думаєте про суддівство?

– Це дуже нелегка робота. Тут були найкращі спортсмени світу і найкращі тренери планети. І для суддів це дуже непросто. І вони так бачать. Працює не одна людина, їх там багато сидить у бригаді, тому їм видніше. Ми маємо це прийняти, як є, побачити, почути від них і допрацювати ті моменти, які вони хочуть, щоб ми допрацювали, і повернутися і гідно доказати, що ми можемо бути вище четвертої сходинки.

Ілля кілька разів був за крок від медалі, але свою все ж таки завоював. Фото: REUTERS

Зараз головне для Іллі – це відновлення

– Чи святкували ви цю медаль? І які плани і завдання вже, можливо, ставите перед собою на майбутнє?

– Ми повертаємося до Осієки, в Хорватію, де постійно знаходимося на навчально-тренувальних зборах (завдяки господарям бази, що прихистили нас тут). І тут буде у Іллі день народження 10 серпня. Якраз і відсвяткуємо і день народження, і медаль. І потім у нас попереду дуже серйозне обстеження ступні в кількох країнах світу. Напевно, необхідно її оперувати, перероблювати, бо ми не все одразу зробили. Плюс ще додаткова травма в середині суглоба. Будемо обстежувати і вирішувати, як і що робити, щоб Іллі полегшало вже на наступному циклі.

Ці три роки він «відпахав» на межі можливостей. Я не знаю, чи є ще в Україні спортсмен, який приніс стільки медалей за ці три роки, за час війни… Напевно, немає. Бо він брав участь в усіх стартах, майже щомісяця і інколи і по два. І завжди був з медалями. Тож я вважаю, що в нього буде нібито такий перепочинок, а заодно ми вирішимо йому проблему зі ступнею. Також є проблема зі спиною, з плечем ще є застаріла травма, тож все це ми підлатаємо і, я гадаю, має бути перепочинок, щоб організм перезавантажився, і тоді, дасть Бог, ми налаштуємось і підійдемо ще кращими до наступних Ігор.

– Давайте підведемо певний підсумок. Як вам ця Олімпіада? Цей рівень конкуренції? Ці емоції? Що вона вам показала?

– Шалені Олімпійські ігри, дуже сильні конкуренти, у всіх дуже висока планка, всі готувались на свій максимум. У багатьох спортсменів була боротьба з самим собою. Були травми, з якими вони підходили до цих змагань. Мені дуже сильно сподобались всі фінали на всіх видах. Так, напевно, дуже рідко буває, що всі шість видів і всі чудові. Всі вони були конкурентні, сильні, дуже титуловані.

Після тріумфу спортсмена чекають обстеження та тривала реабілітація. Фото: ФБ Ірини Горбачової

Источник: kp.ua