Фото: інстаграм Світлана Полякова Підпишіться на нас в Google додати зараз
Чи не кожен з нас хотів би провести час біля водойми з вудкою. А спіймати власноруч знатну рибину – таке задоволення запам’ятовується надовго. Проте риболовля – це не лише дозвілля. Це також серйозний вид спорту, що вимагає особливих навичок, ретельної стратегії та інтенсивних тренувань.
Нещодавно жіноча збірна України з ловлі коропа здобула найвищу нагороду на світовій першості, що проходила в Латвії. Наші спортсменки вибороли перше місце серед найсильніших рибалок планети, здобувши перемогу на останніх годинах виснажливого 72-годинного випробування.
Про запеклу боротьбу, тактичні рішення тренерського штабу, особливості латвійського водоймища та тріумфальні моменти на п’єдесталі розповіла одна з переможниць, Світлана Полякова, в ексклюзивному інтерв’ю Коротко про.
Відчуття, адреналін та радість від перемоги — це те, що варте всіх зусиль
– Розкажіть, будь ласка, як проходили змагання для вашої команди. Чи все вдавалося на турнірі?
– Спочатку варто пояснити формат змагань. Чемпіонат складався з трьох етапів, у кожному з яких брала участь команда від кожної країни, що складалася з трьох пар спортсменів – по одній парі на кожному етапі. Після завершення турніру кожна пара отримувала очки залежно від свого місця у своєму етапі, враховуючи загальну вагу спійманої риби. Потім бали всіх трьох пар сумувалися.
Змагання були надзвичайно складними. Риба майже завжди клювала на великій відстані від берега, а погодні умови постійно змінювалися: сонячну погоду змінював сильний вітер та дощ. Але фінальний результат підтвердив правильність нашого підходу.
– Чи було достатньо риби у водоймі?
– Середня маса коропа тут коливається від 3 до 7 кг, хоча зустрічаються екземпляри вагою понад 20 кг. Однак, враховуючи значні розміри водойми, щільність риби була не надто високою.
– Які моменти були найважчими на шляху до перемоги?
– Для нашої пари найскладнішим виявився початок третьої доби, коли з 12:00 до 18:00 ми не мали жодного клювання. У такі моменти вкрай важливо зберігати концентрацію та дотримуватися обраної стратегії.
– Які снасті ви використовували на цих змаганнях?
– Кожен спортсмен підбирає обладнання відповідно до власних потреб і обов’язково тестує його перед стартом змагань. Витратними матеріалами нас забезпечив наш постійний спонсор Katran.
– Наскільки витратним є заняття професійною ловлею коропа?
– Можу зазначити, що це досить дорогий вид спорту. Однак ті емоції, адреналін та почуття, які ви переживаєте, повністю виправдовують усі витрати.
О 8-й ранку ми були другими, а вже на фініші о 12:30 здобули титул чемпіонок світу
– Який момент чемпіонату став вирішальним, коли ви усвідомили реальність перемоги у “золоті”?
– На чемпіонат світу приїжджають найкращі представники кожної країни, тому кожен має шанс на перемогу. За всі п’ять світових першостей, у яких я брала участь, переможець визначався в останні години. Цей чемпіонат не став винятком. О 8-й ранку ми були на другому місці, а вже на фініші, о 12:30, стали чемпіонками світу.
– Що було найважчим під час цих змагань – фізично, психологічно чи тактично?
– Найбільшим викликом стало фізичне навантаження. Ловити рибу протягом 72 годин практично без перерви – це надзвичайно складно. Постійно потрібно прикормлювати рибу, перезакидати снасті, виважувати улов – це безперервний процес. Емоції ми намагалися максимально контролювати. А тактику нам досить швидко розробив тренерський штаб.
– Які емоції ви відчували в перші хвилини після оголошення результатів?
– Були сльози щастя, обійми, привітання. Нас щиро вітали представники інших команд та наші сусіди по зоні. Ми були надзвичайно щасливі, що змогли гідно представити Україну і довести, що українці мають незламний дух і прагнення до перемоги.
– Чи була на цих змаганнях риба, яка запам’ятається вам надовго?
– Риба у водоймі дуже красива і сильна. Але жоден улов не зрівняється з тим почуттям гордості, коли стоїш на найвищій сходинці п’єдесталу, і звучить Державний Гімн України.
– Багато хто вважає, що лов коропа – це просто сидіти з вудкою. Що найбільше могло б здивувати звичайну людину?
– Такий стереотип існує давно. Насправді, аматорська риболовля та спортивна риболовля – це абсолютно різні речі. Якщо риболовля – це відпочинок і релаксація, то спортивний коропфішинг – це кілька діб практично без сну. Ти постійно в роботі: перезакидаєш вудилища, готуєш прикормку, годуєш рибу сподом або коброю, готуєш насадки, виважуєш рибу. І так без зупину – від старту до самого фінішу.
Під час змагань доводилося ловити рибу як вдень, так і вночі. Фото: ФБ Томілін Сергій
Особистий рекорд – короп вагою 20,4 кг
– Наскільки складно витягати великих коропів до берега?
– Якщо ви маєте достатній досвід та якісне спорядження, то в цьому немає нічого надзвичайно складного. На мою думку, навіть складніше виважувати коропів вагою близько 7 кг, ніж рибу вагою понад 15 кг.
– Який ваш особистий рекорд?
– Мій особистий рекорд – це короп вагою 20,4 кг, якого я спіймала цього року на чемпіонаті України. Він став найбільшою рибою турніру.
– Скільки годин тренувань стоїть за цією перемогою?
– Перед чемпіонатом наша збірна чотири доби тренувалася саме на цій водоймі. Загалом, я займаюся коропфішингом з 2018 року.
– Що найчастіше залишається поза увагою під час підготовки?
– Ймовірно, найменше уваги приділяється годинам роботи в спортивному залі, підготовці та перевірці всього спорядження, його складанню та налаштуванню.
– Чи доводилося вам доводити, що жінки можуть бути конкурентоспроможними в цьому виді спорту?
– Жінки не тільки можуть, але й давно є гідними конкурентами чоловікам. Чемпіонати світу проводяться окремо серед жінок та чоловіків. На більшості інших турнірів виступають чоловічі, жіночі та змішані команди. Особисто я найчастіше змагаюся в команді зі своїм чоловіком. Також маю досвід участі в індивідуальних змаганнях, де була єдиною жінкою серед чоловіків і посіла далеко не останнє місце.
– Чи існує різниця між жіночими та чоловічими командами у підходах до риболовлі?
– Єдина можлива відмінність – це дальність закидання. Хоча в нашій збірній є дівчата, які за дальністю закидання цілком можуть конкурувати з чоловіками.
– Які стереотипи щодо жінок у короповому спорті вас найбільше дратують?
– Особисто я майже не стикалася зі стереотипами. Чоловіки-короп’ятники ставляться до жінок з великою повагою. Думаю, ми заслужили її своїми результатами.
Чесно кажучи, більшість людей щиро дивуються, коли дізнаються, що жінки виступають у короповому спорті на такому високому рівні. А коли чують про багатоденні змагання, відсутність нормального сну та фізичні навантаження, їхнє здивування стає ще більшим.
Як це було
Де і коли: Шостий жіночий чемпіонат світу з лову коропа проходив на озері Балоте біля латвійського міста Єкабпілс.
Правила: Марафон тривав 72 години. Кожна країна виставляла три пари спортсменок у трьох різних зонах. Довжина вудилищ обмежена 4 метрами, дозволений лише один гачок. Вся спіймана риба до зважування суддями зберігалася у спеціальних мішках, а після фіксації ваги – випускалася неушкодженою назад у водойму. Переможець визначався за найменшою сумою місць, зайнятих парами. Україна здобула тріумфальні 7 балів.