Перший наставник українського сумоїста Аонішікі: Японці не в захваті від його манери – вони тиснуть, а він веде бій

Фото: JIJI PRESS/AFP через Getty Images

Зірка сумо з України, 21-річний Аонішікі, чи просто хлопець Данило Явгушишин з Вінниччини, сьогодні змагається за найвищий титул у сумо – йокодзуна. В японському місті Осака розпочався другий цьогорічний грандіозний турнір з сумо. Чи здобуде наш земляк перемогу – будемо спостерігати. А зараз згадаємо, що нещодавно наш відважний подільський юнак отримав другий Кубок імператора у своїй кар’єрі, здобувши перемогу на першому великому турнірі з сумо в Токіо.

В той час, як Аонішикі підкорює вершини світового сумо, його перший і єдиний тренер в Україні, шановний тренер України та майстер спорту з сумо, почесний діяч фізичної культури і спорту України Важа Даіаурі розповів Коротко про про шлях Данила з Вінниці до слави в “незвичному” виді спорту.

Розпочинав з дзюдо

Данило прийшов до секції ще шестирічним хлопчиком – разом з мамою. Правда, тоді сумо у Вінниці навіть не було, натомість були дзюдо, самбо, важка атлетика. Ці заняття пропонувалися хлопцям і дівчатам у спортивній школі №5. Даню привабила штанга. Але тренер «відчув» у ньому задатки борця.

– І вже тренер з важкої атлетики направив його до мене, – пригадує у розмові з Коротко про тренер з єдиноборств Вінницької дитячо-юнацької спортивної школи №5 Важа Даіаурі. – Я в той час тренував дзюдоїстів. І займався цим видом боротьби. А коли відкрили секцію сумо, я почав вести і цю групу, і він перейшов туди – до мене. Це все боротьба: і дзюдо, і самбо, і сумо. Змінюються правила, форма, дещо додаються дозволені прийоми: в сумо можна штовхати, в дзюдо робити больовий прийом, в самбо – больовий на ногу. А прийоми в основному ті ж самі. Один спортсмен може опанувати декілька видів боротьби. І він тренувався у мене до 18 років.

Важа Даіаурі тренував Данила з самого дитинства і аж до від’їзду його з України. Фото: mixsport.pro

Мама не давала згоди возити його на змагання

Перші перемоги у турнірах Данило здобув вже у 12 років. У 17 років переміг на чемпіонаті Європи серед дорослих. Усі перемоги на рівні юнацьких змагань, звичайно, також були за ним.

– Поки Данило був юним, мама не давала згоди возити його на турніри, – розповідає тренер зірки сумо Важа Даіаурі. – Хвилювалася за сина, та й мене вона ще не знала. У 17 років він вже важив сто кілограмів. Я зараз спостерігаю за його поєдинками. Він мені говорить, що японцям не до вподоби його боротьба. Вони лише тиснуть, а він вміє боротися. Він добре бореться в захопленні до пояса. Він чемпіон України з вільної боротьби, майстер спорту. На чемпіонаті світу посів п’яте місце. Казав, що йому більше подобається “з цими товстунами змагатися”. “Пупсиками” – так він їх називав.

Коли Данило завершував школу, почалася широкомасштабна агресія. Після того, як в середині літа 2022 року ракета влучила в центр Вінниці біля Будинку офіцерів, забравши життя 27 людей, мама з сином терміново виїхала до Німеччини. Вступити на навчання нікуди не встиг.

– Він сказав, що там буде займатися, – продовжує Важа Даіаурі. – До цього у 2019 році я возив його до Японії на чемпіонат світу – він тоді став третім, а один японець – другим. Вони познайомились – він комунікабельний хлопець, любить поговорити. І коли почалася війна, вони почали спілкуватися. Данило йому розповідав, що важко, війна… І японець запросив його до себе додому, надав кімнату, харчування, влаштував у школу сумо…

Так Данило опинився в Японії.

Престиж Аонішікі приводить японських репортерів до України

В Україні хотів поступати до Кам’янець-Подільського педагогічного університету, де навчався син тренера – Важа Даіаурі-молодший. Теж борець, сумоїст, нещодавно виграв міжнародний турнір із сумо в Угорщині. Чемпіон світу 2023 року з сумо, перспективний борець, але до свого друга поки що не дотягує. Загалом будь-якому сумоїсту потрапити до японського клубу сумо – це велика удача. Треба мати неабияке везіння. Усі клуби, кажуть, давно вже заповнені – у Японії діє клубна система. А під Аонішікі, як нам повідомили, його заможний друг, той самий, з яким він познайомився на турнірі у 2019 році, відкрив новий клуб – і його прийняли як іноземця. Розгледіли перспективу. І не помилилися.

– З Японії до мене приїжджали п’ять журналістів, я їх приймав, – говорить тренер Важа Даіаурі. – Ось що означає його авторитет у Японії. А залишився б тут – був би звичайним спортсменом. А так про нього знає весь світ. Навіть не уявляю, що може статися, якщо він стане абсолютним чемпіоном! Йому потрібно стати найсильнішим і здобути звання “йокодзуна” – найвищий титул борця сумо. Зараз він «озекі» (другий за важливістю титул у професійному японському сумо). Там у вищому дивізіоні лише два «йокодзуни»: один – монгол, другий – японець. «Озекі» декілька людей: естонець, болгарин та грузин. Але такого результату, як у Данила – дві перемоги на Кубку імператорів, немає ні в кого. У Європі такого ще не було.

Як різносторонній борець, Данило проявив себе вже після кількох місяців тренувань (на фото зліва від Важі Даіаурі). Фото: vinbazar.com

100 000 доларів на місяць

Тренер підтримує свого вихованця і не вважає, що Україна втратила такого борця. Каже: він і там працює на імідж країни, і головне, що спортсмен знайшов себе.

– Це все доля людини, – зауважує Важа Даіаурі. – Я намагався допомогти своєму сину, але не зміг. А з Данилом все вийшло.

У Японії Данило Явгусишин, як кажуть, отримує 100 тисяч доларів на місяць. За перемогу у великому турнірі, знову ж таки – як нам сказали, має «прилетіти» пів мільйона доларів. В Україні ж можна щось отримати лише за перемоги на європейських та світових турнірах. А так – розраховуй на себе.

– За перемогу на Всесвітніх іграх Данило отримав 480 тисяч гривень, – розповіли вінницькі борці. – Після цього йому виплачували президентську стипендію протягом двох років – тисячу доларів на місяць.

Але це якщо ти титулований спортсмен. А так…

– У нас сумо не користується популярністю, а в Японії заможні люди сидять на турнірі, і там дають такі конвертики – хто більше, хто менше покладе, – продовжують вінницькі сумоїсти. – Там зовсім інші кошти. Сумо у Японії – як у Європі футбол. Дуже популярне. В Україні це не розуміють. А що у нас? У Вінниці лише 25 сумоїстів. Але таких, як Даня, більше немає.

Залежний від контракту

В Україні, як вважають вінницькі борці, Аонішікі найближчим часом не варто чекати. До завершення кар’єри, а це ще мінімум років десять, точно немає сенсу йому повертатися. Принаймні так вважають його знайомі.

– Крім того, він же зв’язаний контрактом по руках і ногах, – наголошують нам сумоїсти з Вінниці. – Там дихати без дозволу клубу не можна. До нього навіть підійти не дозволяють. Один журналіст, який з ним легко спілкувався раніше, скаржився, що йому тепер до Данила можна лише з дозволу клубу. І це ще до перемоги у великому турнірі! Зате прислуги йому готують їжу, приносять.

21-річний Аноішікі в Японії – справжня зірка. Фото: ФБ Посольство Японії в Україні