Наставниця Магучіх Тетяна Степанова: Рубіж 2,10 – ще не кінець. Досконалості немає меж
Фото: Artur Widak/NurPhoto via Getty Images
Світова першість у закритих приміщеннях 2026 року, що проходила у польському місті Торунь, стала знаковою для української легкоатлетичної спільноти. Четверта позиція в підсумковому командному заліку, срібна нагорода Юлії Левченко та переможний тріумф Олега Дорощука і Ярослави Магучіх. Але за будь-яким вражаючим досягненням стоїть фахівець, який готує атлетів, хоча й часто залишається в тіні.
Тетяна Степанова – творець успіхів Ярослави Магучіх. Вони працюють разом протягом 11 років, з того моменту, як 13-річна дівчина вперше завітала до неї в сектор. Тетяна Володимирівна нечасто дає інтерв’ю, вважаючи, що про тренера мають свідчити результати його вихованців. Проте для Коротко про вона зробила виняток і поділилася роздумами про те, як за чіткими математичними розрахунками та «бар’єрним» минулим наставниці ховається шлях до історичних звершень і чому для утримання світового лідерства часом потрібно просто своєчасно повернутися додому та провести час із сім’єю.
Досконалість не має меж
– Тетяно Володимирівно, ЧС-2026 у закритому приміщенні завершився перемогою Ярослави Магучіх з результатом 2,01 м. Які ваші враження від цього результату? Чи задоволені ви з Ярославою?
– Я дуже сподівалася, що Ярослава візьме висоту 2,06, оскільки знаю її поточну готовність, але ми раді, що здобули перемогу і звучав Гімн нашої незалежної України.
– Які почуття ви пережили, коли зрозуміли, що Ярослава знову виграє золото ЧС у закритому приміщенні?
– Я відчувала спокій і радість. І вже обмірковувала, як тренувати Ярославу далі, щоб уникнути помилок під час розбігу.
– Як почувається і в якій формі зараз перебуває Ярослава?
– Вона провела деякий час у рідному місті Дніпро. Поспілкувалася з близькими, друзями, зробила чимало корисних справ – це і допомогло відновитися. Тому вступаємо з новими силами в наступний сезон.
– Які ваші сподівання на цей сезон? На даний момент рекорд Ярослави становить 2,10 м. Які цілі ви перед собою ставите?
– Досконалості немає меж.
Перші медалі Ярослава здобувала разом із Тетяною Степановою. Фото: ФБ Ярослава Магучіх
Важливо – не боятися відповідальності та робити правильні висновки
– Як трапилося, що ви змінили спеціалізацію з бігунки на 400 метрів з перешкодами на наставницю зі стрибків у висоту?
– Це не було спонтанним рішенням. Ще під час виступів я почала більше цікавитися аспектами підготовки та логікою тренувань. Мені було цікаво аналізувати і формувати власне бачення підготовки стрибунки у висоту. В певний момент я усвідомила, що мій нестандартний підхід приносить плоди та підходить для Ярослави.
– Хто у вашому житті найбільше вплинув на вас і зробив тією, ким ви є зараз?
– Мене сформував спорт, зокрема через складні моменти, коли необхідно терпіти, працювати та не відступати. Значний вплив мав мій тренер і наставник Олег Миколайович Зайченко, який передавав не тільки знання, а й відповідальність, і розуміння того, що результат досягається через щоденну роботу.
– Ви суворий тренер? Чи скоріше мудрий порадник і ментор, який завжди знає, що саме треба сказати підопічній і що зробити, щоб максимально розкрити її потенціал?
– Я вимоглива. Але ця вимогливість стосується результату та прогресу, а не тиску. Я добре відчуваю атлетку: коли потрібно підштовхнути, а коли підтримати. Взаємна довіра та повага – це основа нашої співпраці.
Тренування бувають різними. Фото: ФБ Ярослава Магучіх
– Що для вас більш значуще – перемога спортсмена чи його вдосконалення в процесі змагань?
– Без вдосконалення неможливий розвиток. Бували випадки, коли не все йшло за планом, коли доводилося переосмислювати підхід, шукати нові рішення, адже спортсмен росте і взаємини змінюються. Але саме такі етапи сприяють найбільшому прогресу як тренера, так і спортсмена. Головне – не уникати відповідальності та робити потрібні висновки.
– І трішки про особисте. Що вас надихає?
– У моєму житті мене надихає моя сім’я і друзі, яким я дуже вдячна і яких дуже люблю.
– Чи є у вас хобі у житті поза спортом?
– Люблю готувати тістечка.
– Як проводите вільний час, якщо він з’являється?
– У тихій атмосфері, на природі. Побути наодинці з думками – це допомагає відновити енергію та ясність у роботі.
Разом не тільки на змаганнях, а й багато років у житті. Фото: ФБ Ярослава Магучіх
Тільки факти
Тетяну Степанову без сумніву можна назвати легендарним тренером. Звичайно, про неї говорять у спортивних колах, її методи та манеру роботи обговорюють. І ось що можна почути найчастіше:
Метод «бар’єристки»: Тетяна Степанова ніколи не займалася стрибками у висоту професійно. Її спеціалізація – біг на 400 метрів з перешкодами. Саме це стало основою стратегії, де у стрибку головним є не тільки «силовий поштовх», а й математичний ритм. Вона побудувала розбіг Ярослави як ідеальну бігову дистанцію, де важливий кожен міліметр кроку.
Тандем завдовжки у життя: вони працюють разом з того часу, коли Ярославі виповнилося 13. Степанова – єдиний тренер у спортивній біографії Магучіх. Це унікальний приклад у світовому спорті, коли дитячий тренер не «передає» талант далі, а росте з ним до рівня олімпійського золота та світових рекордів.
Філософія легкості: у той час, як світова школа стрибків роками робила акцент на «фізиці» та штанзі, Степанова пішла на ризик. Її методика виключає надмірну вагу на тренуваннях, зберігаючи природну тендітність та стрибучість спортсменки.
Відчувати стрибок: у спортивних колах говорять, що Степанова – «слухач». Вона може не дивитися на планку, а за звуком шиповок об тартан визначити, чи візьме Ярослава висоту.
Ціль – 2,11: для Степанової світовий рекорд 2,10 м – це не фініш, а проміжна точка. Її вислів «досконалості немає меж» – це не люб’язність, а реальний план тренувань, де вже передбачена висота 2 метри 11 сантиметрів.
Маленька порада може додати “золотий” рекордний сантиметр. Фото: ФБ Ярослава Магучіх