Народні острови, Дієго Марадона та Девід Бекхем: причина ворожнечі між збірними Англії та Аргентини протягом 44 років

Фото: Архів El Grafico/Getty Images Підпишіться на нас у Google, додайте зараз

Увечері 15 липня на Чемпіонаті світу 2026 розпочнеться найдраматичніший поєдинок турніру — Англія проти Аргентини. Після конфлікту між цими державами у 1982 році кожна гра несе в собі відлуння давньої помсти. А скільки було скандалів і які видатні гравці брали участь: Марадона, Бекхем, Почеттіно. Сьогодні черга Мессі та Кейна творити історію. Коротко про найяскравіші моменти легендарного протистояння нагадує.

Фолклендський конфлікт – ворожнеча назавжди

У 1982 році аргентинська військова верхівка під керівництвом генерала Леопольдо Галтьєрі вирішила: «Досить розмов, час повертати наші острови!» І 2 квітня аргентинські війська висадилися на Фолклендських островах — і практично без опору зайняли столицю Порт-Стенлі.

Острови розташовані приблизно за 500 кілометрів від берегів Південної Америки, однак із XIX століття перебували під британським контролем.

«Залізна леді» Маргарет Тетчер (тоді 56-річна) відправила до островів найбільше з часів Другої світової війни військово-морське угруповання — понад сто суден, включаючи два авіаносці, десятки есмінців, підводні човни та близько 28 тисяч військовослужбовців.

Конфлікт тривав лише 74 дні. 14 червня 1982 року аргентинський гарнізон капітулював.

За офіційними даними, Аргентина втратила 649 військовослужбовців, Велика Британія — 255 осіб, ще троє мешканців островів загинули під час бойових дій. Були потоплені аргентинський крейсер ARA General Belgrano (загинули 323 моряки — половина всіх втрат Аргентини), британські есмінці HMS Sheffield, Coventry, кілька десантних кораблів та суден забезпечення.

2024, парад на честь Дня незалежності Аргентини, колона ветеранів Мальвінської (Фолклендської) війни, на прапорі – зображення островів. Фото: Ricardo Ceppi/Getty Images

У підсумку для Маргарет Тетчер ця перемога стала політичним тріумфом і забезпечила їй успіх на наступних виборах.

А для Аргентини поразка стала національною травмою. Країна досі вважає острови своєю територією, а питання їхньої приналежності регулярно піднімається на засіданнях ООН.

«Рука Бога» від Марадони – як національна відповідь Аргентини

Лише через чотири роки після війни Аргентина та Англія зустрілися у чвертьфіналі чемпіонату світу в Мексиці — 22 червня 1986 року.

Саме тоді стався найвідоміший момент в історії світового футболу. На 51-й хвилині капітан збірної Аргентини Дієго Марадона (25 років) вистрибнув разом з англійським воротарем Пітером Шилтоном і рукою відправив м’яч у ворота. Арбітри порушення не зафіксували, і гол було зараховано.

Після гри Марадона вимовив легендарну фразу: «Це була трохи голова Марадони і трохи рука Бога».

А вже через чотири хвилини сталося те, що багато хто досі вважає найкращим голом усіх часів. Отримавши м’яч на своїй половині поля, Марадона подолав майже 60 метрів, обігравши п’ятьох англійських гравців та Шилтона, після чого спокійно закотив м’яч у порожні ворота.

Пізніше ФІФА визнала цей гол найкращим голом XX століття. Аргентина перемогла 2:1, а потім здобула титул чемпіона світу. Для аргентинців це була своєрідна спортивна відплата за поразку у війні. А в Англії той матч досі вважають найболючішою поразкою національної команди.

Трагедія Бекхема: «зрадник, який підвів усю країну»

Минуло дванадцять років після знаменитої «руки Бога», і доля розпорядилася так, що наступна зустріч команд на чемпіонаті світу знову обернулася справжньою драмою.

30 червня 1998 року, чемпіонат світу у Франції, стадія 1/8 фіналу. У центрі уваги несподівано опинився 23-річний півзахисник збірної Англії Девід Бекхем.

Почалося все доволі спокійно. Вже на шостій хвилині аргентинець Габріель Батістута (29 років) реалізував пенальті. За чотири хвилини Алан Ширер (27 років) також з одинадцятиметрової позначки зрівняв рахунок.

А потім глядачі побачили один із найефектніших голів чемпіонатів світу. На 16-й хвилині Майкл Оуен, якому тоді було лише 18 років, подолав майже все поле, обігравши двох захисників, і точно пробив у дальній кут. Цей м’яч пізніше неодноразово включали до списків найкращих голів світових першостей. Але перед самою перервою Хав’єр Санетті (24 роки) зрівняв рахунок.

Справжня катастрофа для Англії сталася у другому таймі. На 47-й хвилині Бекхем, лежачи на газоні після зіткнення з Дієго Сімеоне (28 років), злегка вдарив аргентинця ногою ззаду. Сімеоне ефектно впав, а данський арбітр Кім Мільтон Нільсен без вагань показав англійцеві червону картку.

Понад сорок хвилин Англія грала вдесятьох. Основний і додатковий час завершилися з рахунком 2:2, а в серії пенальті влучнішою виявилася Аргентина — 4:3.

Для Бекхема наслідки виявилися значно серйознішими за саму поразку. Англійські таблоїди охрестили його «зрадником», «ідіотом» та людиною, яка «підвела всю націю». Біля його будинку збиралися розлючені вболівальники, а на стадіонах Девіда освистували цілий рік.

Лише через багато років Дієго Сімеоне зізнався, що навмисно скористався ситуацією: «Так, я спровокував його вилучення. Це було частиною гри. Тоді ми всі намагалися отримати перевагу», — розповів аргентинець в інтерв’ю Fox Sports.

Сам Бекхем зізнавався, що той матч став найскладнішим випробуванням у його житті: «Я не міг виходити на вулицю. Мені здавалося, що вся країна мене ненавидить».

Реванш через чотири роки: Бекхем дочекався свого моменту

7 червня 2002 року, чемпіонат світу в Японії та Південній Кореї, груповий етап, і знову Англія проти Аргентини.

Бекхему виповнилося 27 років, він став капітаном збірної Англії й приїхав на турнір з єдиною метою — закрити стару рану.

Вирішальним став епізод на 44-й хвилині.

Захисник збірної Аргентини Маурісіо Почеттіно (30 років), так-так, той самий, який на цьому чемпіонаті світу 2026 тренував збірну США, збив у штрафному майданчику Майкла Оуена. Не менш відомий нині арбітр П’єрлуїджі Колліна призначив пенальті!

Уся Англія завмерла — момент істини, відплата, перемога, що ж буде? До м’яча підійшов саме Бекхем. Капітан потужно пробив низом у правий кут. Воротар вгадав напрямок удару, але врятувати команду не зміг. Англія перемогла — 1:0.

Девід Бекхем святкує гол у ворота Аргентини у 2002 році, який реабілітував його перед уболівальниками. Фото: Photo credit should read Odd Andersen/AFP via Getty Images

“Redemption” — «Спокута» — саме таким заголовком вийшли перші шпальти більшості англійських видань.

Цікаво, що через два десятиліття Почеттіно й Бекхем давно стали друзями, а сам аргентинець не раз із посмішкою згадував той пенальті, визнаючи, що саме його помилка допомогла англійцеві остаточно звільнитися від статусу «головного винуватця» країни.

Англія – Аргентина: що буде 15 липня 2026 року?

Отже, замість Марадони буде Мессі, Бекхема замінить Кейн. І ще буде чарівник Беллінгем. Букмекерські контори вважають, що Англія — невеликий фаворит (близько 51–52% на перемогу британців). Суперкомп’ютер Opta також віддає англійцям символічну перевагу — приблизно 51,9% на вихід до фіналу. Навіть без політичного й історичного підтексту сьогодні на нас чекає захопливий матч за вихід у фінал. Без емоцій не обійдеться. О 22:00 за Києвом.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *