Більше не кумир: чому Сергія Бубку засуджують в Україні та чи реально позбавити його відзнак
Скелетоніст Владислав Гераскевич, виступаючи у Верховній Раді, закликав парламентарів відібрати в олімпійського зверхника Сергія Бубку титул Герой України. Автор Коротко про розглядав, чому знаного атлета перестали шанувати в Україні та чи можливо його позбавити нагород.
«Я кажу про пана Сергія Бубку, який дотепер має звання Героя України. І по правді кажучи, мені ніяково, що він має цей титул. Він не гідний його мати. Людина систематично нищить Україну. Він веде торгівлю з окупантами. Він толерує російські прапори в організаціях, які він очолює. Людина, по суті, потурає Росії», — висловив свою думку Гераскевич 26 лютого.
Замовчування Сергія Бубки
Ці слова скелетоніста, який став відомим на зимовій олімпіаді в Мілані своїм пориванням вшанувати пам’ять полеглих українських атлетів, знову актуалізували дискусію про минулого голову НОК України Сергія Бубку.
Бубка тривалий час не висловлювався після початку війни. Не говорив прямо проти російських агресорів. А журналістські розслідування виявили в нього зв’язок із бізнесом в окупованому Донецьку.
Однак, загальна пошана до спортивних звершень тривалий час захищала Бубку від запеклої критики. Його ніби пробували не помічати. До того ж його позиція в НОК — самостійна і майже незалежна від офіційної влади: він звітував лише Міжнародному олімпійському комітету (де працює і зараз).
Ось деякі висловлювання Сергія Бубки, які не сподобались українцям:
«Я виїхав з України 28 лютого як біженець. Я їхав поїздом із Києва до Львова. Уявіть собі, на три квадратні метри вагона було 9 дітей на верхній полиці та 9 дорослих, валізи і таке інше. Там у деяких людей не було їжі, я взяв трохи їжі з собою і ділився з ними: з дітьми та людьми, які були поруч», — розповів Бубка «24 каналу», при цьому уточнивши, що покинув країну на прохання президента МОК Томаса Баха — для подальшої координації гуманітарної допомоги Україні.
Або ось типовий приклад, як Бубка пробував оминати гострі питання і не давати суворих оцінок війні: «Мені було важко повірити, що це коїться… На нашу землю прийшла біда. З перших хвилин я зв’язався з президентом МОК і розповів йому, що відбувається в моїй країні».
Звісно, така позиція викликала гостре несприйняття в суспільстві.
Скелетоніст Владислав Гераскевич закликав депутатів позбавити олімпійського чемпіона Сергія Бубку звання Герой України
Бізнес Бубки в окупованому Донецьку: розслідування журналіста Бігуса
Інформаційним вибухом стало розслідування проєкту Bihus.info у липні 2023 року. Журналісти запевняли, що фірма Бубки «Монблан» працює на окупованих територіях (зокрема, в Донецьку) і укладає угоди з силовими структурами РФ на постачання палива.
Бубка назвав розслідування «кампанією з метою знищення його репутації» і заявив про намір звернутися до суду (інформації про судовий процес так і не з’явилося).
Після цієї події про Бубку знову частково забули, лише час від часу нагадуючи атлетові, що в МОК він міг би більш наполегливо боротися проти росіян і захищати українців.
На сьогодні Сергій Бубка є персональним членом МОК (що б це не означало), обраний у 2024 році на 8 років – до 2032 року. Посаду голови Національного олімпійського комітету покинув 17 листопада 2022 року (очолював 17 років).
І останнім часом про війну в Україні не вимовив жодного слова. До речі, і про Гераскевича та його дискваліфікацію через «шолом пам’яті» — Бубка також не обмовився жодним словом.
Як Сергій Бубка став Героєм України?
Бубка отримав звання Герой України 4 лютого 2001 року. Указ Президента України Леоніда Кучми про нагородження прозвучав на урочистому заході в Донецьку. Офіційна причина нагородження: за визначні спортивні досягнення та внесок у підвищення міжнародного престижу України.
Сергій Бубка вважається одним із найбільших легкоатлетів у світовій історії: встановив 35 світових рекордів; Олімпійський чемпіон 1988 року і єдиний у світі 6-разовий чемпіон світу (1983–1997).
Як позбавити Сергія Бубку звання Герой України?
Позбавлення державної відзнаки можливе тільки указом Президента в разі скоєння нагородженим тяжкого або особливо тяжкого злочину на підставі рішення суду, або в межах санкцій РНБО. Нещодавно (у 2024 році) процедура була спрощена для осіб, визнаних зрадниками чи колаборантами.
Раніше був тільки один випадок позбавлення звання через суд – за часів президентства Віктора Януковича у 2010–2011 роках звання героїв позбавили Степана Бандеру та Романа Шухевича через юридичні колізії щодо громадянства.
Стосовно Бубки таку процедуру поки не починали. Народний депутат і олімпійський чемпіон Жан Беленюк підтвердив, що питання позбавлення статусу перебуває виключно в компетенції президента і потребує чітких юридичних підстав (наприклад, доведеного судом факту колабораціонізму або рішення РНБО).
Єдині офіційні санкції проти Сергія Бубки зараз виглядають несерйозно: у грудні 2025 року Володимир Зеленський підписав указ про позбавлення Сергія Бубки щомісячних державних стипендій. Формальною підставою стало невиконання критерію проживання на території України (Бубка нібито проживає в Монако).
Справа Анатолія Тимощука: позбавили українських нагород, але потім повернули
Також існує кейс футболіста пітерського «Зеніту», колишнього капітана збірної України з футболу Анатолія Тимощука. Після вторгнення він залишився в Росії, брав участь у «патріотичних» заходах.
У березні 2022 року УАФ позбавила Тимощука всіх футбольних титулів, а в листопаді 2024 року президент України позбавив його всіх державних нагород.
Список втраченого: почесне звання «Заслужений майстер спорту України», орден «За мужність» III ступеня, орден «За заслуги» III ступеня, а також усі національні титули чемпіона, володаря Кубка та Суперкубка України.
Проте, Тимощук виграв суд проти Української асоціації футболу (УАФ) у Спортивному арбітражному суді (CAS) у Лозанні. CAS скасував рішення дисциплінарного комітету УАФ, яким Тимощука було позбавлено всіх футбольних титулів, нагород і тренерської ліцензії.
Суд зобов’язав УАФ повернути йому всі спортивні регалії, зокрема зі званнями чемпіона України та переможця Кубка. CAS вважав, що у період від початку повномасштабного вторгнення до 11 березня 2022 року (коли були накладені санкції) Тимощук не вчинив дій, які юридично обґрунтовували б такі суворі дисциплінарні заходи. Суд також зазначив, що позбавлення титулів за досягнення минулих років не має під собою достатньої правової бази.
Тож позбавити Сергія Бубку навіть українських спортивних нагород буде нелегко, а міжнародних — нереально. Єдина можлива санкція на сьогодні — позбавлення статусу Героя України.
Хто з українських спортсменів «за» та «проти» Сергія Бубки
Спортивна спільнота загалом дуже негативно висловлюється щодо Сергія Бубки. Ось деякі приклади висловлювань наших зірок.
Ярослава Магучіх: «Я пишалася його рекордами, але зараз мені шкода. Для мене він більше не кумир. Спортсмени нашої збірної чітко знають, хто ворог, а ті, хто намагається усидіти на двох стільцях або мовчати, коли гинуть наші люди, не гідні представляти Україну на міжнародній арені».
Сергій Стаховський: «Бубка — це приклад того, як визначний атлет може стати жалюгідною людиною. Його бізнес у Донецьку — це пряме фінансування тих, хто запускає ракети по наших містах. Місце таких “героїв” — на звалищі історії та під трибуналом».
Але є і декілька спортсменів, які стали на захист Бубки, за останній день такі дописи опублікували одіозний боксер Василь Ломаченко, віцепрезидентка Національної ліги професійного боксу України Аліна Шатернікова. А також Олександр Усик та його дружина Катерина. Чому всі — боксери, важко сказати.
«Ця людина ще до мого народження вже легендою була. Був, є і буде. У нашій країні так багато почали розкидатися ОЧ (олімпійськими чемпіонами), таке враження, що вони, с##а, на кожному кроці валяються. Сергій Назарович Бубка особисто передавав мені речі 2 роки поспіль, щоб хлопці, які лежать у госпіталях, які я ремонтувала, а не влада (бо не на часі), не голі поверталися додому. В мене все. Схаменіться, люди», – написала Усик.
Чи затихне питання знову – до нових Олімпійських ігор, важко сказати. Бубка по суті ні на що не впливає, а процес санкцій може виявитися складним, і, схоже, що зрушити його з місця може тільки одна людина – Володимир Зеленський.