Фото: особистий архів Ігоря Мережко
Український хокей повертається до вищого ешелону. Вперше за 19 років наша команда змогла досягти неможливого, пробившись до світової еліти. Гравці йшли до своєї мети надзвичайно наполегливо — без стабільного внутрішнього чемпіонату, тренуючись під звуки повітряних тривог і не маючи у складі зіркових гравців. Тоді як більш медійна та статусна футбольна збірна країни зазнала поразки і не потрапила на чемпіонат світу, хокеїсти здійснили справжню сенсацію, довівши, що дисципліна та характер перемагають будь-які бюджети. Не обійшлося і без удачі: допомогла збірна Литви, яка обіграла команду Польщі, відкривши шлях для наших гравців до еліти світового хокею. Але, як кажуть, фортуна посміхається найсильнішим.
Про те, як було досягнуто цього історичного «льодового звершення» і чому ця перемога стала особистою для кожного гравця, розповів журналісту Коротко про капітан збірної та найкращий захисник чемпіонату світу в Дивізіоні 1A Ігор Мережко.
Сподіваюся, юні спортсмени будуть прагнути кращих результатів, ніж ми
– Перед стартом чемпіонату світу мало хто вірив у те, що Україна зможе за підсумками турніру увійти до елітного дивізіону (Дивізіон А). Навіть ви особисто зазначали, що головне – залишитися в Дивізіоні 1А. Чому були саме такі прогнози?
– Тому що наша група була дуже рівною за рівнем команд. Як я вже казав, кожен міг обіграти кожного, що зрештою і підтвердилося.
– Що змінило настрій команди по ходу турніру? Можливо, був певний фактор, який допоміг колективу повірити у власні сили та все ж таки вийти в еліту?
– Нічого суттєво не змінилося. Після поразки від Польщі ми розуміли, що потрібно зробити все від нас залежне, а далі вже сподіватися на вдалий збіг обставин. Так і сталося.
– Як капітан, ви привели команду до елітного дивізіону через 19 років після вильоту збірної України звідти. Що особисто для вас означає цей результат?
– Для мене особисто не це найголовніше… чи бути капітаном, чи ні… найважливіше – потрапити на чемпіонат світу 2027 року! Я давно мріяв зіграти проти провідних команд світу – це була моя головна мета. І це вдалося… Хіба це не щастя?
– Ваш внесок у загальний командний успіх був відзначений званням найкращого захисника турніру. Що означає для вас це індивідуальне досягнення?
– Я добре підійшов до турніру як у фізичному, так і в емоційному плані. Дуже допомогло те, що я зміг приїхати з дружиною та дитиною, без їхньої підтримки нічого б не вийшло.
– Які чинники сприяли тому, що збірна досягла цього історичного успіху? І що ця подія означає для українського хокею?
– Ми добре грали за схемою, яку від нас вимагали тренери. Десь нам посміхнулася удача. Сподіваюся, що ця подія стане поштовхом для молодих гравців, і вони будуть прагнути досягти ще кращих результатів, ніж ми.
– Суперники України в елітному дивізіоні визначаться з 15 по 31 травня, але, на вашу думку, які шанси в збірної там? На нас чекають «монстри»: Канада, США, Швеція, Фінляндія… Чого ви зараз очікуєте від себе та команди на такому рівні?
– Зараз я думаю лише про свою відпустку. Про суперників поговоримо наступного сезону.
Збірна України тепер буде представлена в елітному світовому дивізіоні. Фото: ФБ Федерація хокею України
Оборона приносить перемоги
– Кілька запитань особистого характеру. З чого для вас розпочалася кар’єра в хокеї? Чому в дитинстві обрали саме цей вид спорту?
– Батько привів мене на хокей у 3 роки. Так і розпочалася моя любов до цієї гри.
– Якими тоді були умови для тренувань, інфраструктура, можливості?
– У дитинстві ти не усвідомлюєш, хороші умови чи ні. Ти просто отримуєш задоволення від самої гри. Але можу сказати, що мені пощастило зустріти чудових тренерів на своєму шляху! Справді добрі умови почалися, коли я потрапив до академії «Донбас», за що я вдячний Борису Колеснікову, який зміг створити справді конкурентоспроможну організацію.
– Що найбільше вплинуло на ваше становлення як хокеїста?
– Зараз я можу сказати, що це сталося в Канаді, коли я побачив, як люди готуються до сезону і як вони працюють під час нього.
– Який момент у вашій кар’єрі ви вважаєте найважчим і чому?
– Найскладнішим був період, коли я переїхав до Канади. Тоді я не був готовий фізично до рівня ліги, в яку потрапив. А від мене вимагали результату тут і зараз.
– Ви, як гравець, виступали в багатьох лігах та командах. Чим хокей у різних країнах відрізняється один від одного? І на що найбільше схожий український хокей?
– Усі ліги мають свої особливості. Тут швидше можна проводити паралелі між деякими командами. Збірна прагне грати в сучасний, швидкий хокей, але проти досвідчених команд ми мусимо посилювати оборону, адже захист виграє матчі.
– На льоду ви більш прагматичний і спокійний гравець, чи емоційніший?
– Все залежить від ситуації (усміхається — авт.).
– Що допомагає вам справлятися з невдалими моментами на льоду?
– Після невдалої дії важливо не зациклюватися, а зробити потім кілька маленьких успішних дій, щоб ментально повернутися до гри.
– Чи є у хокеїстів якісь особливі ритуали або забобони?
– Думаю, що багато хокеїстів мають свої забобони. Але, на мою думку, це цілком нормально. У мене самого їх чимало.
– Чи можете розповісти про деякі з них?
– Ні. Це мій секрет.
– Яку пораду ви можете дати молодим хлопцям, які тільки починають займатися хокеєм, захоплюються вашою грою і мріють пройти подібний шлях?
– Продовжуйте мріяти і отримуйте задоволення від самого процесу досягнення мети. Якщо гра не приносить задоволення – знайдіть діяльність, яка його даруватиме.
Ігоря Мережка було визнано найкращим захисником минулого чемпіонату в ДивізіоніА1. Фото: особистий архів Ігоря Мережка
Вільний час присвячую дитині, даю дружині можливість відпочити
– Який ви поза хокеєм?
– Одним словом – сім’янин.
– Що вас дійсно захоплює в житті, окрім спорту?
– Мене захоплюють відеоігри, але з народженням дитини часу на це стало значно менше.
– Чим би ви займалися в житті, якби не стали хокеїстом?
– Гадаю, що став би лікарем.
– Які риси характеру вам сформував саме хокей?
– Усі риси характеру мені дав саме хокей, але одне з найголовніших, що б я відзначив, – це вміння знаходити спільну мову з людьми.
– Як ви любите проводити свій відпочинок?
– Відпочинок я проводжу з дитиною. Даю своїй дружині час на себе, тому що протягом сезону вона розуміє, що мені іноді потрібен час на відновлення після складних ігор чи тренувальних зборів.
– Про що ви мрієте?
– Мрію, щоб моя родина завжди була щасливою та здоровою, а все інше додасться.
Особиста справа
Ігор МЕРЕЖКО
Народився: 30 квітня 1998 року в Харкові.
Позиція: Захисник.
Зріст: 193 см.
Вага: 100 кг.
Кар’єра: Перші кроки робив у харківських спортивних школах, згодом перейшов до академії донецького «Донбасу». У 17 років переїхав до Канади, де чотири сезони виступав в одній із найсильніших молодіжних ліг світу (WHL) за клуб Lethbridge Hurricanes. Грав у чемпіонатах Данії («Оденсе Бульдогс») та Словаччини («Спішська Нова Вес»). Сезон 2024/2025 провів у чеському клубі «Пльзень».