Фото: персональний архів Ігоря Мережка
Український хокей знову повертається до “найкращого товариства”. Вперше за останні 19 років наша команда здійснила здавалося б неможливе, пробившись до світової верхівки. Хлопці йшли до власної мети буквально «з останніх сил» – без повноцінного національного чемпіонату, практикуючись під звуки тривог і не маючи в команді світових зірок. В той час як більш відома та авторитетна футбольна збірна держави зганьбилася і не потрапила на світову першість, хокеїсти просто вийшли і створили фурор, продемонструвавши, що дисципліна і характер переважають будь-які фінанси. Не минулося в даному випадку і без спортивної удачі: допомогла Литва, котра здолала команду Польщі та відкрила шлях нашим до еліти світового хокею. Але тут, як то кажуть, спрацювало правило – везе найсильнішим.
Про те, як виковувалося це історичне «крижане диво» і чому цей тріумф став індивідуальним для кожного гравця, журналісту Коротко про розказав капітан збірної та кращий оборонець чемпіонату світу в Дивізіоні 1A Ігор Мережко.
Сподіваюся, молодь буде прагнути більших звершень, ніж наші
– Напередодні чемпіонату світу мало хто вірив у те, що Україна зможе за результатами турніру потрапити до елітного дивізіону (Дивізіон А). Навіть ви самі відзначали, що основне – залишитися в Дивізіоні 1А. Чому були саме такі міркування?
– Тому що наша група була дуже рівною за рівнем команд. Як я і говорив, кожен може перемогти кожного, так у підсумку і сталося.
– Що змінило настрій в ході турніру? Можливо, є якийсь фактор, що допоміг колективу повірити у свої можливості і все ж таки вийти в еліту?
– Нічого не трансформувалося. Після поразки від Польщі ми усвідомлювали, що потрібно викластися на максимум, а там нам пощастить. Так воно і вийшло.
– Як капітан ви виводите команду в елітний дивізіон через 19 років після вильоту збірної України звідти. Що особисто для вас це означає?
– Це для мене не головне… бути капітаном чи ні… головне – потрапити на чемпіонат світу 2027 року! Дуже давно бажав зіграти проти еліти світового хокею – це було моєю ціллю. Здійснилося… Хіба це не радість?
– Ваш вклад у загальний командний успіх був відзначений званням кращого оборонця турніру. Що для вас означає це досягнення?
– Добре підійшов у фізичному та емоційному стані. Дуже допомогло, що зміг приїхати з дружиною та дитиною, без них би нічого не вийшло.
– Які чинники вплинули на те, що команда змогла досягти цього історичного успіху? І що ця подія значить для українського хокею?
– Діяли добре за схемою, яку від нас просили виконувати тренери. Десь була удача на нашому боці. Маю надію, що ця подія стане поштовхом для молоді, і вони будуть намагатися досягти результатів, кращих за наші.
– Конкуренти України в елітному дивізіоні визначаться з 15 по 31 травня, але, на вашу думку, які перспективи збірної там? Там на нас чекають «гіганти»: Канада, США, Швеція, Фінляндія… Що зараз очікуєте побачити від себе та команди там?
– Зараз я лише думаю про свою відпустку, про конкурентів поговоримо в наступному сезоні.
Збірна України тепер буде представлена в елітному світовому дивізіоні. Фото: ФБ Федерація хокею України
Захист перемагає у матчах
– Кілька питань не про команду. Про особисте. З чого для вас почалися заняття хокеєм? Чому в дитинстві обрали саме цей вид спорту?
– Батько привів на хокей у 3 роки. Так наша пристрасть з хокеєм і почалася.
– Якими тоді були умови тренувань, інфраструктура, можливості?
– У дитинстві ти не усвідомлюєш, хороші умови чи ні. У дитинстві ти отримуєш задоволення від самої гри. Але можу стверджувати, мені пощастило зустріти дуже хороших тренерів на своєму шляху! Гарні умови почалися, коли потрапив до академії «Донбас», за що дякую Борису Колеснікову, котрий зумів створити дійсно конкурентоспроможну організацію.
– Що найбільше вплинуло на ваше становлення як хокеїста?
– Зараз я можу стверджувати, що це було в Канаді, коли я побачив, як люди готують себе до сезону та під час нього.
– Який момент у вашій кар’єрі ви вважаєте найскладнішим і чому?
– Найважчим був період, коли я переїхав до Канади. Тоді я був не готовий фізично до ліги, в яку потрапив. А потрібно було давати результат, причому тут і зараз.
– Ви, як гравець, пограли у багатьох лігах та командах. Як хокей різних держав відрізняється один від одного? І на що найбільше схожий саме український хокей?
– Усі ліги відмінні одна від одної. Тут швидше можна порівнювати окремі команди між собою. Збірна намагається грати в сучасний, швидкий хокей, але проти досвідчених збірних ми повинні посилювати захист, оскільки захист перемагає у матчах.
– На льоду ви прагматичний і спокійний чи більш емоційний гравець?
– Все залежить від обставин (посміхається — авт.).
– Що допомагає вам справлятися з невдалими моментами на льоду?
– Після невдалої дії потрібно не зациклюватися, необхідно зробити потім декілька маленьких дій успішно, щоб ментально повернутися.
– Чи є у хокеїстів якісь забобони?
– Думаю, що у багатьох хокеїстів є свої прикмети. Але це нормально, як на мене. У самого дуже багато.
– Розповісте які?
– Ні. Це мій секрет.
– Яку пораду можете дати хлопцям, котрі зараз тільки прийшли в хокей, із захопленням спостерігають за вашою грою та мріють пройти той самий шлях?
– Продовжуйте мріяти і отримуйте задоволення від самого шляху до мети. Якщо не отримуєте задоволення – знайдіть справу, здатну його приносити.
Ігоря Мережка було визнано найкращим захисником минулого чемпіонату в ДивізіоніА1. Фото: особистий архів Ігоря Мережка
Вільний час проводжу з дитиною, даю дружині час на себе
– Який ви поза хокеєм?
– Одним словом – сім’янин.
– Що вас реально захоплює в житті, крім спорту?
– Відеоігри захоплюють, але з народженням дитини стало недостатньо часу на подібні речі.
– Чим би займалися в житті, якби не стали хокеїстом?
– Гадаю, що лікарем.
– Які риси у вашому характері сформував саме хокей?
– Всі риси характеру мені дав саме хокей, але одне з головного, що б я виділив, – це вміння знаходити спільну мову з людьми.
– Як любите проводити свій відпочинок?
– Відпочинок проводжу з дитиною. Даю своїй дружині час на себе, оскільки в сезоні вона розуміє, що іноді мені потрібен час на відновлення після складних ігор чи зборів.
– Про що мрієте?
– Мрію, щоб завжди у мене була щаслива та здорова родина, а все інше прийде разом із цим.
Особиста справа
Ігор МЕРЕЖКО
Народився: 30 квітня 1998 року в Харкові.
Амплуа: Захисник.
Зріст: 193 см.
Вага: 100 кг.
Кар’єра: Перші кроки робив у харківських школах, згодом перейшов до академії донецького «Донбасу». У 17 років поїхав до Канади, де чотири сезони виступав в одній із найсильніших молодіжних ліг світу (WHL) за клуб Lethbridge Hurricanes. Грав у чемпіонатах Данії («Оденсе Бульдогс») та Словаччини («Спішська Нова Вес»). Сезон 2024/2025 провів у чеському клубі «Пльзень».