Фото: Прокуратура України
Два місяці під арештом без можливості внесення застави – таке запобіжний захід обрав Шевченківський районний суд Києва для 49-річного керманича Mercedes, з вини якого в столиці загинули четверо осіб та троє зазнали травм. Ця справа, ймовірно, займе своє місце серед гучних трагічних інцидентів, після яких у суспільстві традиційно активізуються дебати про посилення відповідальності за ігнорування правил дорожнього руху. Які питання зараз обговорюються – у матеріалі Коротко про.
Відлуння харківської трагедії
Близько вечора 5 травня чорний Mercedes-Benz на високій швидкості врізався у пішохідну зону на Чоколівському бульварі в Києві. Відкриті джерела вказують, що орієнтовна швидкість автівки становила 150 км/год при дозволених 50. Під колесами загинув 12-річний хлопчик, 47-річна жінка та двоє молодих співробітників поліції. Водій автомобіля отримав травми, але вижив, як і його пасажирка, яка стала ключовим свідком події.
Винуватцем смертельної дорожньо-транспортної пригоди виявився 49-річний переселенець з Херсонської області Павло Плешивцев, відомий як голова громади євангельських християн-баптистів села Підстепне, яке нині перебуває під окупацією. За даними журналістки ТСН Юлії Кірієнко, у Києві він підпрацьовував таксистом. Пасажирка, яку він віз під час аварії, нібито свідчила, що водій намагався продемонструвати свою майстерність, і це стало причиною ДТП.
Mercedes-Benz, який забрав життя двох поліцейських, жінки та 12-річного хлопця. Фото: Прокуратура України
Трагічна подія 5 травня перегукується з інцидентом, що вразив Україну в жовтні 2017 року. На перехресті вулиці Сумської та провулку Мечникова в центрі Харкова автомобіль Lexus RX під керуванням 20-річної студентки Олени Зайцевої проїхав на червоний сигнал світлофора та врізався у Volkswagen Touareg. Від зіткнення Lexus було відкинуто на тротуар, де негайно загинуло п’ятеро людей, ще одна дівчина пізніше померла в лікарні.
Після тривалого судового розгляду Олена Зайцева була засуджена до 10 років ув’язнення – це максимальний термін для водія, який на момент смертельної дорожньої події перебував у тверезому стані. Незважаючи на плин часу, ця справа й досі привертає увагу громадськості. Ймовірно, через це ув’язненій у Конотопській виправній колонії було відмовлено в умовно-достроковому звільненні. Її термін покарання має закінчитися 18 жовтня 2027 року, а заборона на керування транспортними засобами діятиме ще 3 роки.
Такий самий результат – повний термін за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України – зараз загрожує і Павлу Плешивцеву.
Кажуть, Павло Плешивцев підробляв таксистом. Але лише за минулий рік у нього декілька порушень ПДД. Фото: Cуспільне/Станіслав Свирид
Легко сісти за кермо, складно його втримати
Гучні аварії в Києві та Харкові об’єднує той факт, що загибель пішоходів сталася в місцях, де люди мали бути захищені від транспортних засобів. В обох випадках причиною називають перевищення швидкості.
Олена Зайцева засуджена до 10 років позбавлення волі. Фото: соцмережі
Ця сама обставина була названа серед причин ДТП, коли наприкінці травня 2023 року було заарештовано тодішнього голову Макарівського райсуду Київської області Олексія Тандира. Служитель Феміди перебував у стані сп’яніння, коли «пролітав» блокпост у Києво-Святошинському районі та насмерть збив нацгвардійця Володимира Бондаренка, який ніс службу. Судовий процес у цій справі триває, ЗМІ повідомляють, що адвокати Тандира усіляко затягують розгляд.
Колишньому судді вдалося отримати 2100 євро від Європейського суду з прав людини як потерпілій стороні через утримання під вартою без права внесення застави. Однак він все ще перебуває під арештом через неможливість сплатити близько 120 мільйонів гривень, а також йому інкримінують нову підозру щодо причетності до шахрайських схем з нерухомістю.
Спроба «проїхати перехрестя» на маминій Infiniti коштувала свободи 16-річному Миколі Харківському, трьом його пасажирам – каліцтва, а водію Chevrolet Aveo – життя. Ця дорожньо-транспортна пригода, що трапилася в грудні 2021 року, вразила суспільство не лише тим, наскільки легко неповнолітній юнак опинився за кермом автомобіля, але й тим, що в такому юному віці він вже мав два адміністративні протоколи за незаконне керування та вихвалявся цими «досягненнями». З колонії Микола має вийти в грудні 2029 року, відбувши 8 років, якщо не буде достроково звільнений за УДЗ.
І це лише кілька історій, які набули широкого розголосу через незвичні обставини або надзвичайно тяжкі наслідки. У 2025 році в ДТП на підконтрольних територіях України загинуло 3249 осіб.
«Лексус» студентки Олени Зайцевої на шаленій швидкості збив насмерть 5 чоловік, шостий помер у лікарні. Фото: Архів Коротко про
Згадуємо, коли щось трапляється
У «справі» пастора Павла Плешивцева, як повідомив заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький, було виявлено 39 порушень правил дорожнього руху, переважна частина яких – за перевищення швидкості, а також одна ДТП у березні поточного року. Посадовець констатує відсутність механізму, який міг би зупинити водія з ризикованою поведінкою до того, як він скоїть пригоду з тяжкими наслідками.
У Верховній Раді знаходяться щонайменше чотири законопроєкти, спрямовані на протидію аварійності на дорогах. Зокрема, запровадження системи штрафних балів, за якими водіїв позбавлятимуть прав за накопичення порушень, а також зниження допустимого перевищення швидкості з 20 до 10 кілометрів на годину, підвищення штрафів за швидкісну їзду та інші обмежувальні заходи. Однак про необхідність реформ починають говорити лише після настання трагічних подій.
Внаслідок ДТП, яке скоїв 16-річний Микола Харківський у Харкові в 2021 році, загинула людина, троє залишились каліками. Фото: t.mekharkiv_live
На це звертає увагу доктор юридичних наук, професор кафедри кримінального та кримінально-процесуального права Києво-Могилянської академії Микола Хавронюк, який зі свого боку пропонує низку заходів. Зокрема, запровадити диференційовані штрафи залежно від ступеня перевищення швидкості (на відміну від нинішніх фіксованих 340 гривень), передбачити кримінальну відповідальність за екстремальне перевищення швидкості руху (наприклад, понад 100 км/год).
– Така криміналізація є обґрунтованою, оскільки йдеться про свідоме створення смертельної небезпеки для людей. Зрозуміло, що нинішній штраф у 1700 грн за рух вулицями міста зі швидкістю 130 і більше км/год не є адекватним покаранням… – переконаний науковець. – Одночасно з покаранням за відповідне правопорушення у вигляді значного штрафу та позбавлення водійських прав на 2-3 роки обов’язковим заходом має бути спеціальна конфіскація транспортного засобу. Цей захід повинен застосовуватися в усіх випадках скоєння тяжких злочинів із застосуванням транспортних засобів.
Микола Харківський отримав 8 років. Фото: Суспільне
Об’єктивної статистики немає
Перевищення швидкості поліція називає першочерговою причиною ДТП. За її даними, цей фактор фігурує майже в 40 відсотках дорожніх пригод. Однак, чи коректно ми ведемо облік, ставить під сумнів відомий експерт з безпеки дорожнього руху Вадим Володарський.
– Що б не стверджувала поліція, у них немає об’єктивних статистичних даних. Причина в дуже низькій якості розслідування та оформлення матеріалів у справах про ДТП. Якщо пішохід раптово з’являється на дорозі в недозволеному місці, вночі, одягнений у темний одяг, тобто порушує всі можливі правила, – у нас намагаються притягти до відповідальності водія. Його звинувачують або в недотриманні безпечної швидкості, або в тому, що він міг уникнути зіткнення, і така справа теж потрапляє до загальної статистики щодо швидкості. Спотворена картина стосується не лише пішоходів.
Правознавець наводить ще один приклад:
– Днями їхав у справах з Києва до Полтави. Це двосмугова траса з розділювальними бар’єрами, відносно швидкісна. Дорогою туди я помітив, що значно поменшало автомобілів, які рухаються зі швидкістю понад 140 км/год. Не знаю причини, можливо, це пов’язано з вартістю бензину. Але на шляху з Полтави я став свідком ситуацій, коли п’ять разів ледь не сталося ДТП. І всі ці ризики створювали водії, які виїжджали з другорядної дороги для розвороту, не дивлячись у дзеркала. Якби аварії трапилися, вони б також були зараховані до статистики «швидкісних».
Виходить, що коли фокусуються лише на боротьбі зі швидкістю, інші порушення залишаються поза увагою. Це суттєво не зменшить аварійність. Не надто допоможе й кількість відеокамер на дорогах. З тих 39 порушень ПДР, які були зафіксовані у винуватця ДТП на Чоколівці, більшість могла бути зафіксована камерами, які ідентифікують водія.
Щодо штрафних балів та інших запобіжних заходів, що діють у європейських країнах, то посилатися на закордонний досвід як мінімум нереалістично, вважає Вадим Володарський.
– У нас принципово інші умови руху та інша психологія. Кожен порушник вважає, що саме його не спіймають, не зупинять. Тому штрафні бали навряд чи когось зупинять, як і підвищення штрафів.
Суддя Олексій Тандир збив автомобілем нацгвардійця на блокпосту на в’їзді у Київ. Фото: ДБР
Кожен вважає, що це станеться не з ним
За чотири людські життя – лише 10 років? Користувачі соціальних мереж підраховують вартість однієї жорстоко обірваної людської долі та висловлюють обурення «м’якістю» санкцій. Адже можуть призначити не 10, а 8 чи навіть 5 років. Лише стан сп’яніння винуватця ДТП з кількома загиблими збільшує покарання до 12 років, але така практика є поодинокою. Користувачі соцмереж вимагають щонайменше 15 років або довічне ув’язнення, аргументуючи це тим, що особа, яка порушує правила, усвідомлює суспільно небезпечні наслідки, а отже, у разі їх настання фактично стає усвідомленим убивцею.
– Повторюся: ми маємо дуже серйозні проблеми зі слідством у таких справах. Коли відбувається крадіжка чи розбійний напад – є потерпілий, є злочинець. А у справах про ДТП часто буває невизначена роль учасників, і для такої ситуації не пристосоване ані процесуальне законодавство, ані практика ведення слідства. На Чоколівському бульварі – так, все очевидно. Однак якщо просто збільшити розмір покарання, то під нього підпадуть і випадки, де можуть покарати невинну особу, оскільки кваліфікація буде тією ж самою, – зазначає Вадим Володарський.
І звертає увагу на те, що злочин, скоєний навмисно, та злочин, скоєний з необережності, – це різні поняття.
– Особа, яка йде на крадіжку або вбивство, усвідомлює, що в разі виявлення її піймають та посадять. Нехай навіть вірогідність покарання становитиме 50 відсотків – середній показник розкриття злочинів. А водій може порушувати ПДР кілька разів на день, і не кожне порушення закінчується пригодою, а пригода – смертю. Тому збільшені міри покарання не зупинять це. Без кардинальної зміни практики слідства у справах ДТП, без виховання дисципліни у пішоходів ми нічого не змінимо. А третя проблема – це інфраструктура.
Адвокат знову наводить приклад:
– У Європі водій, вирушаючи, скажімо, з Берліна до Ганновера, виїжджає на автобан і дотримується темпу, нікого не обганяючи, бо там кілька смуг руху. Що робимо ми, коли треба їхати з Києва до Дніпра? Їдемо через Бориспіль на трасу, де одна смуга, постійні обгони та пішохідні переходи. Це все потенційно аварійні ситуації.
Однак таких доріг ми точно не позбудемося найближчими роками, резюмує наш коментатор.
Олексій Тандир вже три роки в СІЗО. Фото: Суспільне