“На вигляд людина може здаватися навіть процвітаючою”, – думка психолога про тих, кого залучають до тероризму
Фото: Нацполіція України
Два вибухи в центрі Львова 22 лютого, в результаті яких загинула молода співробітниця поліції, а 25 осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості, вибух наступного дня на АЗС в Миколаєві, де постраждали 7 правоохоронців, і в Дніпрі у відділенні поліції, на щастя, без жертв, – вказують на збільшення терористичної небезпеки і на те, що Росія продовжує намагатися втягнути українців у війну проти своїх же краян через обман або за «тридцять срібняків».
І минулий рік не обійшовся без подібної інформації. Більшість злочинів на етапі підготовки вдалося попередити спецслужбам, але були випадки, коли противник досягав бажаного. Чому, маючи руйнівні дрони і ракети, росіяни вдаються також до диверсій, кого вони можуть експлуатувати – у матеріалі Коротко про.
Агентом стала навіть контрактниця ЗСУ
У львівській справі затримали особу, яку підозрюють – 33-річна жінка приїхала до Львова з Рівного, особисто змайструвала дві вибухівки з компонентів, які придбала у звичайному магазині. Неправдивий виклик до поліції про пограбування надійшов після півночі. Бомба у сміттєвому баку здетонувала, коли на місце прибув перший наряд, потім інша – коли приїхав другий. Очевидно, злочин був ретельно продуманий і у підозрюваної були співучасники. Про затримання ще декількох людей повідомив Володимир Зеленський.
Посилаючись на власні джерела, журналіст Віталій Глагола повідомив, що за злочин жінці пообіцяли 60 000 гривень. Сума очевидно не відповідає ризику довічного ув’язнення, але досвід показує, що російські куратори не надто щедрі до своїх найманців. В даному випадку вони обмежились тільки витратами на деталі до «пекельної машини». Так було і влітку минулого року в Житомирі, коли 17-річні хлопець і дівчина на замовлення росіян підірвали двох чоловіків. Один із них помер.
Масове залучення виконавців терактів почалося наприкінці 2024 року – на початку 2025-го. Станом на 5 лютого минулого року Нацполіція повідомила про 9 таких випадків, три з яких кваліфікували як замахи на життя поліцейських і військових ТЦК. Зокрема, 2 лютого в Павлограді в результаті вибуху було поранено військовослужбовця. Через декілька днів троє військових отримали поранення біля ТЦК в Кам’янці-Подільському, а сам виконавець підриву загинув.
У березні 2025 року СБУ поінформувала, що в Івано-Франківську російські спецслужби дистанційно підірвали двох залучених підлітків, які несли вибухівку до місця закладки.
У сферу ворожого впливу потрапила навіть контрактниця ЗСУ – її затримали разом з подругою за підготовку низки терактів у Києві та Житомирі. Як заявили в СБУ, обидві підозрювані входили до мережі агентів, які здійснили теракт проти військових Нацгвардії в Дарницькому районі столиці. І це лише деякі приклади з багатьох подібних історій.
22 лютого. Львів. Два вибухи спричинили загибель 23-річної поліцейської, ще 25 чоловік поранено. Фото: Нацполіція України
Інформаційний компонент має таке ж значення, як і бойові дії
Незважаючи на роботу спецслужб, ворог активізує підривну діяльність. І це теж один із проявів війни.
– Російсько-українська війна має декілька фаз. Спочатку бліцкриг, потім позиційна фаза, зараз етап виснаження і перехід до тотальної війни. Ми вже бачимо війну міст, коли відбуваються взаємні бомбардування, та інфраструктурну війну. Наступний етап – це терористичні акти і диверсії, тобто переміщення військових дій у глибокий тил, щоб викликати в країні паніку, похитнути морально-психологічний стан тилу, – стверджує військовий експерт, полковник СБУ у відставці Олег Старіков.
За його словами, після замаху на заступника начальника Головного управління Генштабу РФ Володимира Алексєєва логічно було припускати, що Росія знову почне щось робити.
– За законами війни вони повинні давати «відповідь». Можливо, ситуація розгортається так, щоб нанести удар по одному із найбезпечніших регіонів України, яким вважається Львів. Але поки що це лише одна з гіпотез. Те, що трапилося, може бути наслідком дій партизанів або тих, хто видає себе під чужим прапором, а насправді вирішує питання, пов’язані з внутрішньою боротьбою, – пояснює Олег Старіков.
Якщо взяти за головну версію ворожі наміри, відзначає експерт, доводиться визнавати, що військово-патріотичне виховання молоді, навчання населення не відповідає тим викликам, які ми маємо сьогодні.
– Можливо, така діяльність ведеться, але її недостатньо, щоб кожен замислився: чому я йду проти своєї держави? Якщо нічого не робити, така ситуація не тільки збережеться, але і посилиться. У війні тривалого перехідного періоду інформаційний компонент має таке ж значення, як і бойові дії. У тактичному сенсі ми перемагаємо її у супротивника, в стратегічному поки що поступаємося, – говорить Олег Старіков про причини, які змушують людей зраджувати за гроші чи інші обіцянки.
23 лютого. Вибух у Миколаєві, 7 поліцейських постраждали. Фото: Нацполіція України
Рівень матеріальних вимог невеликий
Основною метою терактів зараз є військові, працівники ТЦК, поліцейські. Тут головна ціль противника – продемонструвати «народний протест» проти мобілізації. Однак сама психологія теракту не залежить від часу або обставин.
– Кожен теракт є індивідуальним. Це окрема платформа, окремий задум, окремі мотиви. Сьогодні вони спрямовані на поліцію, завтра – на медицину, на педагогів, на будь-кого. Все залежить від бажання замовника, – говорить кримінальний психолог Юрій Ірхін – Замовники терактів можуть бути і поза війною. Це благополучні в повсякденному житті люди, які виглядають інтелігентними, але мають певний розрахунок або хочуть викликати в суспільстві певні емоції, щось продемонструвати, звернути до чогось увагу.
Виконавці у 90 відсотків випадків – це представники маргінальних прошарків населення, підкреслює експерт:
– Вони не соціалізовані, знедолені, скривджені. Ми звикли називати маргіналами алкоголіків і безхатьків. А насправді це декласована особистість, яка виключається із загальних комунікацій і закривається у своїй шкаралупі. Така людина зовні може мати вигляд цілком звичайної і навіть успішної, бути, наприклад, вчителем, співробітником телебачення, але вона втрачає зв’язок із середовищем.
Такий стан – це не схима, яку приймають релігійні служителі. Для відлюдників усамітнення – це самовдосконалення, духовний розвиток. Для маргінала навпаки – деструкція і розлад особистості з усіма негативними наслідками. Тому серед маргіналів дуже багато алкоголіків та наркоманів, це супутні процеси.
– Знайти виконавця теракту серед маргіналів дуже просто. Достатньо показати життя через призму їхньої знедоленості, особливості системи цінностей і потреб: “Поглянь, яка несправедливість, вона заважає тобі бути людиною, давай за це помстимося”. Маргінали не є носіями якоїсь ідеї, але є чудовими виконавцями помсти за будь-яку ідею. І багато платити за це їм не потрібно, може вистачити навіть ста доларів. У маргіналів рівень матеріальних вимог дуже невеликий, – пояснює психолог.
23 лютого, Дніпро. Вибух в Амур-Нижньодніпровському відділку поліції. Фото: Нацполіція України
Навіть коли не було інтернету, вербували виконавців диверсій
Як випливає з повідомлень правоохоронців, вербування агентів починалося з оголошень про легкий заробіток в Telegram, а далі вже відбувається психологічна обробка та інструктаж. Після теракту у Львові заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук згадала стару ідею – обмежити функціонування популярного месенджера в Україні. Щоб донести свою думку до більшої кількості громадян, вона сама скористалася… Telegram.
Пропозиція очікувано наштовхнулася на шквал опору. Один із аргументів – подібні обмеження планує ввести Росія. Також користувачі соцмереж пишуть про технічну неможливість запровадити тотальний контроль і про те, що це буде зазіханням на свободу слова.
– Обмеження і заборони нічого не змінять. Є інші месенджери. Людей можна вербувати через електронну пошту, через СМС, просто розсилати Укрпоштою листи, – говорить Юрій Ірхін. – Навіть коли не було інтернету, виконавців диверсій і терактів теж успішно вербували.
Рівень терористичної небезпеки, наголошує психолог, можна зменшити, якщо усунути самі фактори або хоча б стабілізувати рівень матеріального стану суспільства.
– В нинішніх умовах це складно, але принаймні треба починати. Зараз поширений міф, що військовим, які повертаються з фронту, потрібні психологи. Ні, не психологи. Їм потрібна соціалізація, щоб вони знайшли роботу, повернули своє місце в житті. А психологи – то вже другорядне, – переконаний Юрій Ірхін.
Підозрюваній у скоєнні теракту у Львові суд обрав запобіжний захід – 60 діб під вартою без права виходу під заставу. Фото: Суспільне. медіа