Багатоповерхівки без електрики та з охолодженими радіаторами: що пішло не так у системі та чи є можливість це виправити

Фото: Danylo Antoniuk/Anadolu via Getty Images

Люті морози та черговий етап ракетних атак по енергетичній структурі знову виявили одну з найбільш гострих проблем українських міст – незахищеність систем обігріву. У Києві безліч осель залишились без обігріву якраз в той час, коли температура падала до критичних значень.

Чи було реально уникнути масових відключень і що зараз робити людям у холодних помешканнях? Відповіді на ці та інші питання редакція Коротко про розшукувала разом із фахівцями.

Не тільки ракети…

Сьогодні питання обігріву в українських містах – це не тільки про затишок. Це про безпеку, виживання і довіру людей до уряду в умовах війни. Не дивно, що в даний час у мережі чимало дискусій і коментарів «як необхідно було діяти, щоб не допустити такого краху».

І навіть якщо всі ми усвідомлюємо, як зручно бути в рядах мудрих після подій, все одно мучить питання: чи є якісь зрозумілі речі, які дійсно повинні були зробити до морозів?

Повідомлення експерта, ключового аналітика ЕАЦ Владислава Смірнова «Чому Київ згасає не через ракети», оприлюднене у фейсбуці минулого тижня, розійшлося мережею десятками тисяч репостів і цитат. За переконанням автора, сьогодні Київ темний не тільки тому, що не змогли убезпечити енергетичні об’єкти, але і тому, що роками кошти на охорону йшли в приватні кишені.

Владислав Смірнов перерахував великі прорахунки, які він, не вибираючи чемних висловів, називає злочинами.

Ще у 2022-му після перших нападів стало зрозуміло, що великі радянські ТЕЦ є простими цілями, які неможливо приховати. Єдиний вихід – повна децентралізація. За чотири роки місто і держава повинні були придбати і встановити тисячі міні-ТЕЦ і газопоршневих станцій, створивши «енергетичні острови». Кошти на них виділялися, гранти від партнерів надходили, але замість мережі з тисячі невеликих «сердець», яку неможливо знищити ракетним ударом, влада продовжувала вкладати кошти в латання старого “гіганта”, тому що децентралізація невигідна посадовцям.

Звіти про «три рівні охорони» ми чули роками і спостерігали презентації, на це пішли величезні суми. Але настає січень 2026-го, прилітає дрон – і ключова підстанція згорає вщент. Як це можливо, якщо вона «захищена»? Відповідь проста: охорона була несправжньою. Кожен зруйнований сьогодні трансформатор – це пам’ятник корупції.

Провал програми українських БпЛА-перехоплювачів і систем РЕБ. Замість того, щоб забезпечити об’єкти енергетики тисячами недорогих антидронових засобів, ми покладалися на коштовні західні системи, ресурс яких не нескінченний. Макроекономіка не зацікавлена в дешевих і дієвих рішеннях. Їй потрібні коштовні, тривалі контракти, де можливо приховати маржу. Наше небо діряве, тому що кошти пішли не на «щит», а на «схеми».

На допомогу київським комунальникам приїхали комунальники з інших регіонів – роботи дуже багато. Фото: ФБ Андрій Садовий

«Комунікації не пристосовані до війни»

За словами енергетичного фахівця Юрія Корольчука, зараз (наша розмова відбулася 20 січня. – Авт.) Київ споживає електрику приблизно на 30% – більше підстанції просто не можуть передати.

До припущень, що краху можливо було уникнути, фахівець ставиться з певною часткою сумніву. На його думку, хто б і що б зараз не говорив, 100%-го «рецепту» все одно немає.

– Хіба що цілком перебудувати систему обігріву в Києві – тобто ділити місто на мікрорайони і будувати нові котельні. Але в даний час це утопія, – зазначив Корольчук у розмові з Коротко про. – Наші комунікації не пристосовані до війни, і вище голови не стрибнеш.

Щодо поточної ситуації, то Корольчук заявляє, що усвідомлює логіку міської влади: рішення злити воду, а потім поступово запускати отриманий теплоносій, у таких умовах цілком логічне. Це, як мінімум, не дало впасти в крах всій системі. Якщо б внутрішньобудинкові системи обігріву були зруйновані, відновити наступний опалювальний сезон вдалося б не більше ніж на 20%.

До того ж, додає експерт, все, що сьогодні відбувається у сфері генерації та розподілу енергії, переслідує мету – зберегти цілісність атомних електростанцій. АЕС повинні пережити зиму, а потім їх виводитимуть на плановий ремонт.

Що можливо зараз зробити

Рекомендацій від експертів всіх рівнів щодо того, що зараз повинна робити влада, безліч: провести терміновий аудит систем обігріву, повну інвентаризацію найбільш уразливих ділянок мереж, котелень і теплопунктів, забезпечити міські котельні і теплові пункти автономними генераторами і запасом палива. У середньостроковій перспективі індивідуальні теплові пункти (ІТП) повинні стати частиною національної програми відновлення, а не приватною ініціативою окремих будинків.

– Влада повинна самоорганізуватися і, в першу чергу, забезпечити об’єкти критичної інфраструктури резервними джерелами живлення, щоб у складні моменти люди були забезпечені хоча б мінімальними комунальними послугами, – зазначив у коментарі Коротко про голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. – Також потрібно зайнятися децентралізацією обігріву в міських багатоквартирних будинках, працювати над поліпшенням кадрової ситуації в комунальній сфері. Дуже важливо подбати про маломобільних і незаможних людей: сформувати евакуаційні маршрути, забезпечити людей медичною допомогою, гарячою їжею, домовитися, куди саме їх вивозити.

Як панацея останнім часом мешканцям багатоквартирних будинків подаються ідеї створення ОСББ. Кажуть, достатньо створити таке об’єднання – і всі питання з опаленням і світлом вирішуватимуться значно простіше. Проте як фахівці, так і самі мешканці будинків з ОСББ одностайно впевнені: такі об’єднання нічого не вирішують, адже вони не створені для того, щоб купувати генератори.

Олег Попенко вважає, що всі тези на кшталт «без ОСББ нікуди і ніяк» – нісенітниця. За його словами, ОСББ не є об’єктом господарської діяльності і не несе жодної відповідальності: це громадська організація, в яку об’єдналися співвласники для голосування.

Звісно, ОСББ може стати справжнім помічником і «рятувальником», але тут все залежить не від назви і повноважень, а від конкретних людей.

Враховуючи те, що в «адекватних» правліннях ОСББ часто не зовсім розуміють, як реагувати на нові виклики, постає питання про співпрацю влади і ОСББ. Можливо, влада б могла замість закликів переїжджати з Києва створити якісь алгоритми дій для ОСББ? Звісно, не обов’язкові, а рекомендовані, із залученням спеціалістів. Але експерти кажуть, що ці очікування нездійсненні.

– Влада не може створити алгоритми дій для ОСББ, тому що влада і ОСББ – це протилежні сторони майже у всіх питаннях, не знаю, хто їх може розглядати як партнерів, – зазначає Юрій Корольчук. – Влада зацікавлена в тому, щоб отримати якомога більше з таких організацій, а ОСББ зацікавлене в отриманні якісних послуг за мінімальними цінами і в тому, щоб їх не залучали виконувати не властиві їм функції.

За словами Корольчука, у нього слушних рекомендацій, що і кому робити, немає. Тому що будь-яка рекомендація щось купити, щось зробити і щось побудувати повинна відштовхуватися від реальності.

– Всі ОСББ, які щось могли зробити, все зробили. Генератори-батареї придбали, а хто ще не придбав, то після цієї зими, напевне, придбають і передбачать витрати на пальне, – зазначив Корольчук. – Міська влада також навряд чи зможе зробити більше того, що вже є. Хіба що якісь кошти дадуть з міського бюджету або спробують домовитися з європейцями щодо кредитів на відновлення системи обігріву.

Конкретні поради дає голова ОСББ Станіслав Донцов.

– Гадаю, що після ремонтних робіт і нормалізації температури ми повернемося до прогнозованих графіків подачі електрики, – пише експерт на своїй сторінці в фейсбуці. – Але навіть в таких умовах ОСББ і КК (керуюча компанія. – Авт.), що встановили гібридні інвертори, мають 6-8-10-12 годин резервного живлення. А якщо у вас є сонячні панелі, в сонячні дні зимова генерація може перекрити ваше поточне споживання у світловий день, ви будете мати на 4-6 годин більше резерву для живлення місць загального користування будинку.

Донцов вважає, що, враховуючи ризики, варто мати і генератор про запас, щоб мати план Б, якщо живлення не буде понад 24 години. Отже, багатоквартирному будинку потрібні:

Гібридний інвертор і акумуляторна батарея для 10+ годин резервування.

Сонячні панелі на даху. Для зимової генерації експерт радить їх розмістити під різким кутом 60-90 градусів.

Один-два генератори, що покривають найбільш критичне споживання: обігрів, водопостачання, зв’язок.

Щодо порад мешканцям Києва, то, кажуть експерти, нам залишається тільки за можливості виживати – інших варіантів немає. Втім, люди і без рекомендацій це роблять – в першу чергу, тимчасово переїжджають до родичів, кому є куди їхати. Захід України залишається умовно комфортним, хоча, звісно, не у всіх є родичі і не у всіх є гроші на переїзд і оренду житла.

Якщо немає куди поїхати, доведеться виживати в тих умовах, що є. І за можливості допомагати вразливим сусідам – літнім людям, самотнім, людям з інвалідністю тощо. Але знов-таки, люди це роблять самі, не чекаючи на рекомендації, тому що за чотири роки війни вже звикли розраховувати тільки на себе. Адже найчастіше залишаються з усіма проблемами сам на сам.