Фото: gettyimages.com
Каліфорнія продовжує палати, як у буквальному, так і в переносному значенні. Від 6 червня Лос-Анджелес та Сан-Франциско охоплені протестами, які були спровоковані жорсткими рейдами Імміграційної та митної служби США (ICE). Ці масштабні облави були спрямовані проти нелегальних мігрантів. Наразі у “гарячих точках” діє комендантська година, присутні військові, та спостерігаються випадки мародерства. Коротко про – про те, як Лос-Анджелес перетворився на місто “демонів”, а не “ангелів”.
Горіння всюди
Нагадаємо, перша іскра протестів зайнялася 6 червня у місті та районі Парамаунт, де 82% населення є латиноамериканцями. Наступного дня заворушення розширилися: протестувальники перекрили шосе 101, підпалювали транспортні засоби та грабували магазини таких брендів, як Apple, Adidas та інших, залишаючи вулиці вкритими уламками скла.
“Це збудували мігранти! Ми не вороги!” – лунало з вуст протестувальників, які розмахували прапорами Мексики та Гватемали. Дехто згадував історію Америки, наголошуючи, що Лос-Анджелес колись був частиною Мексиканської імперії, і після американо-мексиканської війни перейшов до США за мирною угодою 1848 року. Адже заснували місто саме мексиканці. І хто ж тоді справжні мігранти, запитується?
У 2025 році мирні гасла швидко трансформувалися в акти вандалізму: натовп закидав правоохоронців камінням, бетонними плитами, сміттєвими баками і навіть електросамокатами, підпалював автомобілі та розбивав вітрини. За даними CNN, за п’ять днів було затримано понад 200 осіб, з них 56 — лише за минулі вихідні.
У відповідь поліція застосовувала сльозогінний газ, світлошумові гранати та гумові кулі, що лише посилило напругу. До протестуючих каліфорнійців приєдналися учасники з Техасу, Кентуккі та Джорджії.
І на цьому тлі лісові пожежі поблизу міста виглядають як неприємна випадковість. Водночас на північ від Лос-Анджелеса, біля міста Бербанк, вигоріли кілька гектарів рослинності на пагорбах, що оточують це стотисячне місто. Оголошено евакуацію населення.
Здається, що в Лос-Анджелесі ні Трампом, ні Маском не надто задоволені. Фото: gettyimages.com
Документи – не запорука свободи
Рейди ICE торкнулися насамперед латиноамериканців: лише за один день, 6 червня, в Лос-Анджелесі було затримано 121 особу, переважно громадян Мексики, Сальвадора, Гватемали та Гондурасу. Серед них були як нелегальні мігранти, що працювали на будівництвах та в крамницях, так і особи з тимчасовим гуманітарним статусом. Під приціл міграційної служби потрапила навіть мексиканська родина, яка офіційно прибула до США у 2023 році для лікування дитини, але опинилася в центрі облави.
Рейди відбулися в магазинах, офісах, на автомийках, де було затримано сотні людей — включно з легальними іммігрантами без кримінального минулого. Затримання відбувалися навіть у приміщеннях церковних громад.
Саме це викликало ще сильніше обурення: виявилося, що навіть наявність офіційних документів про проживання, працевлаштування, навчання, лікування тощо не гарантує, що громадянина не відправлять за ґрати або на депортацію. З’ясувалося, що ICE не робить розрізнень і затримує всіх, хто підпадає під критерії указу Трампа, який забороняє в’їзд громадянам 12 країн, включаючи Афганістан та Гаїті. Вже надходили скарги від законних резидентів США з невирішеними імміграційними питаннями.
Звісно, тепер мігранти різного статусу беруть участь у протестах за підтримки місцевих жителів Каліфорнії. Протестувальники вимагають припинення рейдів та звільнення затриманих, наголошуючи на внеску мігрантів в економіку. Було навіть зафіксовано спробу нападу на Федеральну будівлю в Лос-Анджелесі, де, за чутками, утримують затриманих мігрантів. Це призвело до посилення заходів безпеки з боку влади.
– Мігранти – це не просто цифри, це наші сусіди, наші колеги, – заявила мер Лос-Анджелеса Карен Басс в інтерв’ю CBS News, але її голос ледь чути на федеральному рівні.
“Мирні акції вандалізму”
За кілька днів після початку протестів стало очевидно, що ситуація в Каліфорнії виходить з-під контролю. За даними The Guardian, протестувальники заповнили вулиці біля мерії Лос-Анджелеса, залишаючи графіті з написами “ICE тут не вітається”. 8 червня президент Трамп, не узгодивши з місцевою владою, направив до міста 2000 бійців Нацгвардії. До 10 червня до Лос-Анджелеса прибули ще 700 морських піхотинців з бази Кемп-Пендлтон.
“Колись велике американське місто Лос-Анджелес було захоплене нелегальними мігрантами та злочинцями. Я доручаю вжити всіх необхідних заходів для звільнення міста”, – написав Трамп у Truth Social, назвавши протестувальників “бунтівниками”. Його риторика викликала гостру критику з боку губернатора Каліфорнії Гевіна Ньюсома, який назвав введення військ “незаконним” і подав позов проти адміністрації президента.
Мер Лос-Анджелеса Карен Басс, намагаючись стабілізувати ситуацію, запровадила комендантську годину в центрі міста з 20:00 до 6:00, але мародерство та вандалізм продовжуються. За словами мера, 23 магазини в центрі міста були пограбовані, постраждали десятки об’єктів інфраструктури. При цьому поліція стверджує, що масштаби мародерства перебільшені, і це не погроми, а лише окремі акти насильства. Дехто досі називає каліфорнійські протести “мирними акціями”.
Решта ж у цей час намагаються з’ясувати, чи були протести “проплаченими”, і якщо так – то ким. Сам Трамп та його радник Стівен Міллер вже назвали протестувальників “підбурювачами”, але кого і чого, а також чи було зовнішнє фінансування – не уточнили. Прихильники Трампа говорять про опонентів у країні. Ліберальні ЗМІ, такі як The Guardian, вважають, що протести є спонтанною реакцією на рейди ICE, а не витівками ворогів-демократів. У результаті стало ще менш зрозуміло – це заколот чи боротьба за права мігрантів?
Проте ситуацію обернув на свою користь Ілон Маск. Попри публічні розбіжності з Трампом, він несподівано підтримав введення військ, закликавши владу Каліфорнії “вибачитися за нездатність контролювати ситуацію”. Влада, звісно, не має наміру вибачатися, але відносини Маска і Трампа явно після цього покращилися.
Безлади не збираються вщухати, ба більше – вони охоплюють нові міста та території. Фото: news.day.az
За три роки вибори та Олімпіада
Не потрібно бути експертом, щоб зрозуміти: Америка вже готується до наступних президентських виборів 2028 року. Заздалегідь формується інформаційне поле, окреслюються слабкі місця, виявляються вразливі точки. Трамп йшов на своє друге президентство під гаслом антиміграційної політики, і це знайшло підтримку.
Але в результаті, не минуло й пів року, як новий глава США зіткнувся в Каліфорнії не стільки із соціальною кризою, скільки з політичною, а губернатор штату Ньюсом зміцнює свої позиції серед демократів. Його позов проти адміністрації Трампа та заява “Ну спробуй!” у відповідь на погрози арешту роблять його лідером опору. Варто підкреслити ще раз: його підтримують 22 губернатори. Акцент Ньюсома на гуманітарних аспектах протестів посилює його шанси стати кандидатом від демократів. Тепер головне – не проявити слабкості. І якось спробувати зберегти Лос-Анджелес як місто, яке прийматиме Олімпіаду-2028, хоч як це зараз дивно б не звучало.
Трамп намагається використати протести для мобілізації своєї “бази” Make America Great Again. Його риторика про “закон і порядок” та введення Національної гвардії знаходить відгук серед консерваторів, але відштовхує поміркованих виборців.
Опитування YouGov від 10 червня показало розкол: 56% американців підтримують місцевий контроль над протестами, 25% – федеральне втручання. Демократи наголошують на гуманітарних аспектах протестів, республіканці – на безпеці. Якщо протести вщухнуть, Ньюсом зміцнить свої позиції, а якщо заворушення триватимуть, республіканці використають це проти демократів.