Фото: zmina.info
Національне антикорупційне бюро України звернулося до міністерств та державних установ із запитами про надання детальної інформації щодо таємних співробітників СБУ, які забезпечують співпрацю та координацію з відповідними відомствами в рамках контррозвідувальної діяльності. Цю інформацію оприлюднив народний депутат, член парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Максим Бужанський, посилаючись на текст листа НАБУ.
НАБУ просить міністерства та відомства надати відомості про співробітників СБУ, починаючи з 2025 року до сьогодні. Запитувана інформація включає їхні прізвища, імена та по батькові, дати народження, військові звання, посади в державних органах, дати призначення та терміни перебування на посадах. Крім того, Бюро цікавиться посадами, з яких ці особи були тимчасово переведені до державних установ із СБУ, а також переліком їхніх прав, обов’язків та повноважень. Варто зазначити, що офіцер діючого резерву (ОДР) СБУ часто є прихованим співробітником, який діє під прикриттям.
«Було б вельми складно розраховувати на успішну контррозвідувальну роботу, якби інформація про працівників СБУ з’ясовувалася, передавалася та оброблялася саме таким чином», — прокоментував Бужанський.
За його словами, збір таких даних під час воєнного стану може наражати на ризики діяльність спецслужби. Він підкреслив, що СБУ перш за все виконує контррозвідувальні функції, тому відомості про її співробітників вимагають особливого рівня захисту.
Парламентар також зазначив, що, згідно з наявною у нього інформацією, ці запити не пов’язані з жодним конкретним кримінальним провадженням. Отже, на його думку, це свідчить про незаконне збирання даних.
Адвокат Олег Шрам, зі свого боку, заявив, що кожне кримінальне провадження має свій предмет розслідування та обставини, що потребують доведення. На його думку, коли інформацію витребовують «масово», це може вказувати на відсутність чіткого предмета розслідування або на використання кримінального провадження для цілей, що суперечать закону. У даній ситуації, судячи з тексту запитів, кримінального провадження як такого не існує.
Запит, підписаний заступником директора цього Бюро, юрист назвав цілком необґрунтованим: «Зі змісту запиту неможливо встановити ані конкретну мету отримання інформації, ані належну правову підставу для її витребування. А якщо немає правової підстави для вимоги, то відсутній і обов’язок її виконувати», — підкреслив юрист.
Такі дії, за словами Шрама, більше нагадують розвідувальну, а не антикорупційну діяльність. Залишається незрозумілим, в чиїх інтересах це відбувається, особливо в умовах війни.
Критики дій НАБУ також звертають увагу на невизначеність щодо того, як саме зберігатиметься та використовуватиметься зібрана інформація, хто матиме до неї доступ і які механізми захисту будуть застосовані до відомостей про співробітників спецслужби.
На їхню думку, якщо виникають питання до конкретних посадових осіб, правоохоронні органи мають можливість проводити перевірки в рамках окремих проваджень, а не здійснювати масовий збір інформації про всіх працівників СБУ.
