Трансформація інтернаціонального легіону: з якою метою волонтерів інтегрують у бригади ЗСУ

Фото: Yevhenii Zavhorodnii/Global Images Ukraine via Getty Images

Упродовж широкомасштабної війни іноземні волонтери пройшли етапи від “простих” і частково незалежних батальйонів до повної інтеграції в регулярну армію. Чому реорганізація легіонів спровокувала дискусії в західних ЗМІ, як лінгвістичний аспект впливає на боєздатність і чому юридичний статус “воїна ЗСУ” захищає бійця з Грузії чи Білорусі ліпше, ніж нашивка волонтера — досліджував журналіст Коротко про.

Від штурмовиків до штурмовиків

Керівництво Сухопутних військ вважає це закономірним кроком. “Підрозділи іноземців не зникають. Вони змінюються, щоб стати міцнішими. Замість того, щоб бути самостійними “простими” батальйонами, вони вливаються до складу дієвих і досвідчених підрозділів Сухопутних військ”, – йдеться у повідомленні керівництва цих сил.

Здебільшого, ці нововведення не внесли якихось радикальних змін у завданнях іноземних легіонів. Адже вони й раніше дуже часто брали участь у наступальних діях української армії.

Усі підрозділи іноземних легіонів залишаться в межах своєї бойової дислокації. “Відмінність лише в посиленій підтримці, що значно підвищує їхню бойову стабільність. Також військовослужбовці легіонів отримали шанс розвитку та перекваліфікації – на операторів дронів, артилеристів, розвідників або на спеціалістів тилових посад відповідно до компетенцій”, – стверджують військові.

Також, згідно з інформацією Сухопутних військ, іноземці, серед іншого, самі займаються вербуванням нових колег, оскільки бачать перспективи свого росту, а не загрози.

Бойова готовність підрозділів зросте

Заяви про переведення легіонів до структури ЗСУ викликали відгук серед іноземних бійців і міжнародних ЗМІ. Зокрема, французьке видання Le Monde повідомило, що Генеральний штаб ЗСУ пропонує легіонерам переходити до штурмових полків регулярної армії, які виконують одні з найризикованіших бойових завдань. Частина іноземних волонтерів розцінила це як приниження статусу і втрату незалежності підрозділів, що й зумовило суспільне обговорення.

Тому в Сухопутних військах зауважили, що частина оприлюднених коментарів, які з’явилися згодом, “не відображає повної картини та може бути пов’язана з небажанням окремих посадовців втрачати свої функції чи посади після прийнятих рішень”.

“Окремі форми, введені у 2022 році, виконали своє призначення. Іноземні військовослужбовці й надалі матимуть можливість проходити службу відповідно до професії. Їхній бойовий досвід буде інтегровано в підрозділи, де він принесе найбільшу користь. Акцентуємо, що вжиті заходи спрямовані виключно на поліпшення прозорості, відповідальності та підвищення відповідальності в лавах Сухопутних військ”, – зазначено у повідомленні командування Сухопутних військ.

Яка кількість іноземних частин зараз є у ЗСУ

Інтернаціональні легіони оборони України були створені в перші дні широкомасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року як окремі підрозділи для іноземних волонтерів, які прибули воювати на боці України.

І вони фактично були окремими батальйонами спеціального призначення, які від початку широкомасштабної війни існували у структурі Територіальної оборони, а згодом у підпорядкуванні керівництва Сухопутних військ.
Іноземні військовослужбовці в Україні отримують ті самі виплати, що й українські бійці, проте, на відміну від громадян України, можуть розірвати контракт після шести місяців служби. Тому склад легіонів був нестабільним: частина волонтерів поверталася додому, інші переводилися до різних підрозділів ЗСУ чи сил спеціального призначення.

Станом на 2025 рік у складі ЗСУ діяли чотири міжнародні легіони, кожен чисельністю приблизно в батальйон (тобто близько 400–600 осіб). Три з них, бойові та один — навчальний.

Перший Міжнародний легіон було створено у березні 2022 року. З квітня до вересня того ж року підрозділ брав участь в обороні Харківської області поблизу кордону з Росією. Зокрема, бійці легіону брали участь у контрнаступі на Харківському напрямку, у тому числі звільняли Куп’янськ. Після контрнаступу вони утримували оборону на звільнених територіях.

Другий Міжнародний легіон було сформовано у жовтні 2022 року. Його основу склали представники першої міжнародної роти спеціального призначення ЗСУ, які брали участь у боях за Лисичанськ, Григорівку, Сіверськ та Бахмут. Легіон за роки війни воював на різних напрямках у Донецькій та Харківській областях, зокрема вів бої за Вовчанськ та Годинник Яр.

Третій Міжнародний легіон розпочав свій бойовий шлях у серпні 2022 року як батальйон спеціального призначення у складі Сухопутних військ ЗСУ. Легіон залучали до оборони Харківської області, він брав участь у харківському контрнаступі, відбитті атак у районі Куп’янська, частини Луганської області, Новоселівського району та в районі Бахмута.

Іноземці, які стали на захист України

В цілому в іноземних легіонах воює за різними оцінками від 8 до 18 тисяч осіб. Серед них було декілька орієнтованих на одну національність підрозділів. Білоруси воювали у складі полку імені Кастуся Калиновського. Це добровільний піхотний полк, сформований у лютому 2022 року. Білоруські волонтери брали участь у боях за Піски поблизу Донецького аеропорту у липні 2014 року. Брала участь у боях за Авдіївку, Піски, Волноваху, Мар’їнку.

Грузинські волонтери воювали у складі грузинського легіону. Цей підрозділ у 2014 році спочатку входив до складу 25 мотопіхотного батальйону “Київська Русь” ЗСУ. Грузини стали першими іноземцями, які офіційно увійшли до складу ЗСУ. Батальйон брав участь у боях за Луганський аеропорт, Щастя, Металіст та Світлодарську дугу.
Чеченські волонтерські підрозділи воювали на боці Збройних сил України проти Росії з 2014 року. До їх складу входять переважно чеченці, які залишили батьківщину під час чеченських воєн і проживали в Європі. Вони створили батальйон імені шейха Мансура, батальйон імені Джохара Дудаєва та окремий батальйон особливого призначення.

Україну захищає кілька іноземних підрозділів, один із найвідоміших білоруський полк імені Костуся.

Чи обґрунтовано переведення іноземних волонтерів до складу ЗСУ

Військовий експерт Сергій Грабський вважає цілком закономірним кроком переведення іноземних легіонерів до структури ЗСУ, скандал навколо якого роздмуханий безпідставно. «Йдеться про декілька сотень у межах батальйону. Чи доцільно воно? Є таке поняття, як еволюція військової частини. І згідно з нею, іноземні легіони у тому вигляді, в якому вони спочатку створювалися у 2022 році, вже відіграли свою роль. Знаєте, як ще називали іноземні частини – депутатами, тобто хочуть – воюють, не хочуть – не воюють. Тобто це була така собі анархія, махновщина», – пояснює експерт.
І на думку Сергія Грабського інтеграція іноземних легінів приносить велику користь. «Наприклад, якщо боєць іноземного формування потрапляє у полон, його вбивають як найманця. А якщо ми його переводимо до Збройних сил України – європейської держави, які на 100% виконують усі норми та правила ведення бойових дій, то він стає абсолютно законним комбатантом і має всі права солдата країни, що воює».

Окрім цього, українське законодавство зробило певні кроки для того, щоб забезпечити соціальний та правовий статус цих військовослужбовців, що важко було б зробити у складі іноземного легіону. І тепер іноземний громадянин, який воює у складі ЗСУ, може отримати офіцерське звання.

Наступний плюс, на що слід звернути увагу, це те, що легіонери у складі ЗСУ отримують повне забезпечення як військовослужбовці Збройних сил України без винятку. Від цього якість ведення бойових дій покращується.

А галас навколо цих процесів, на думку Сергія Грабського, викликаний тим, що «деякі українські депутати хочуть заробити на цьому політичний капітал. Іноземні батальйони перевели до ЗСУ ще минулого року, а галас підняли саме зараз».

ДО РЕЧІ

РДК та підрозділи ГУР

Слід розрізняти Міжнародні легіони Сухопутних військ і такі волонтерські формування, як «Російський добровольчий корпус» (РДК), Легіон «Свобода Росії» чи Сибірський батальйон. Незважаючи на те, що ці підрозділи також складаються з іноземців та захищають територіальну цілісність України, вони оперативно підпорядковуються не Сухопутним військам, а Головному управлінню розвідки (ГУР МО). Їхній статус, завдання та специфіка управління залишаються в межах повноважень військової розвідки, тому поточна реформа з інтеграції до регулярних штурмових бригад ВСУ їх не стосується — це окрема історія зі своєю внутрішньою структурою та мобілізаційними процесами.