Фото: Фото Людовіка МАРІНА/AFP через Getty Images
У Вірменії надзвичайно напружена ситуація – 7 червня відбудуться вибори до парламенту, які визначать, чи збереже посаду прем’єр-міністра Нікол Пашинян, чи його конкурент, проросійськи налаштований Самвел Карапетян. Росія вводить проти Вірменії масштабні санкції, а Європа спокушає безвізовим режимом. Розглянемо, чому виникла ця «боротьба за Кавказ» та які інтереси мають сторони.
Як Пашинян обрав Західний шлях
Довгі роки після розпаду Радянського Союзу Вірменія вважалася ключовим і непохитним союзником Росії на Кавказі, проте останніми роками під керівництвом прем’єр-міністра Нікола Пашиняна спостерігається стрімкий поворот від Москви до Брюсселя.
Все почалося з того, що Росія не надала допомоги Вірменії у захисті Нагірного Карабаху від Азербайджану восени 2023 року. Наслідком стали торговельна блокада та відверті погрози з боку Путіна. Ще 1 квітня під час зустрічі з Пашиняном у Москві Путін натякнув на загострення: «Ми бачимо, що внутрішньополітичні процеси у Вірменії набирають обертів, і скоро вибори», і йому важливо, «щоб ці загострення нам ніяк не зашкодили у наших відносинах між Росією та Вірменією».
Після поразки Вірменії в Карабаху та відмови Росії активно втручатися у конфлікт, прем’єр-міністр Пашинян почав віддалятися від Кремля. Вірменія призупинила свою участь в ОДКБ, уклала стратегічну угоду зі Сполученими Штатами, ухвалила закон про початок процесу євроінтеграції та розпочала переговори з ЄС щодо скасування візового режиму.
Коньяк, квіти і навіть насіння: що вже заборонила Росія
За останній місяць Росія запровадила обмеження проти багатьох вірменських товарів під приводом порушення санітарних норм.
Під обмеження потрапили: коньяк, вино, мінеральна вода, квіти, абрикоси, насіння та сільськогосподарська продукція. На початку червня Россільгоспнагляд наклав обмеження на ввезення з Вірменії абрикосів, черешні та винограду, а також зерняткових культур, баклажанів, картоплі та сухофруктів.
Росія також погрожувала значним зростанням цін на газ: наразі Вірменія отримує російський газ за пільговою ціною 177,5 доларів за 1000 кубічних метрів, але Москва погрожує підняти ціну щонайменше у 3–4 рази — до понад 600 доларів за 1000 кубометрів. Путін на зустрічі з Пашиняном назвав нинішню різницю для Вірменії «колосальною».
1 червня Путін знову спілкувався телефоном із Пашиняном на тлі загострення відносин через прагнення Єревана до ЄС. Це сталося після того, як країни-члени Євразійського економічного союзу, який фактично контролюється РФ, закликали Вірменію провести референдум щодо вступу до ЄС або збереження членства в ЄАЕС.
Що відповів Пашинян в особистій розмові — невідомо, але пізніше Deutsche Welle повідомила, що прем’єр Вірменії назвав «нелогічною» ідею референдуму щодо вступу до ЄС на цей момент. «Ми працюємо і продовжимо працювати в ЄАЕС доти, доки вибір між ЄАЕС і ЄС не стане неминучим», — зазначив Пашинян. Він запропонував відкласти ідею референдуму до моменту, поки країна «офіційно не подасть заявку на членство в ЄС або не наблизиться до отримання статусу кандидата».
Контроль над Кавказом і база в Гюмрі
Чому Путін так відчайдушно почав погрожувати Вірменії? І навіть згадував, що «Україна теж із цього починала». Тому що зараз Росія повністю контролює транзит між Каспійським морем (із Казахстану та Китаю) і Чорноморським регіоном, який проходить через Вірменію.
Крім того, завдяки 102-й російській військовій базі в Гюмрі Росія за лічені хвилини може досягти кордонів Туреччини, Грузії, Азербайджану, дістатися до Ірану. Це забезпечує військовий контроль над цілим регіоном!
Військова база в Гюмрі дозволяє Росії тримати під військовим контролем увесь регіон. Графіка Коротко про
У Гюмрі розміщено від 3 до 5 тисяч солдатів, близько 70–75 танків Т-72, понад 140 бронетранспортерів, близько 80 артилерійських систем. На авіабазі базується до 18 винищувачів МіГ-29.
Угода про розміщення бази діє до 2044 року, але у разі перемоги Пашиняна та продовження зближення з ЄС у Вірменії можуть порушити питання про виведення російських військ вже найближчим часом.
Чому ЄС почав залучати Вірменію
У принципі, частково з тих самих причин, що й Росія: забезпечити контроль над транспортним коридором між Європою та Азією. Після війни в Україні Росія перестала бути зручним транзитним маршрутом для європейської торгівлі. Тому ЄС розвиває так званий Середній коридор: Китай → Каспійське море → Азербайджан → Вірменія/Грузія → Туреччина → Європа.
Крім того, для Брюсселя Вірменія є можливістю зменшити вплив Росії на Кавказі та отримати додаткову присутність біля Ірану.
У 2024 році Європарламент офіційно підтримав перспективу майбутнього членства Вірменії. У березні 2025 року парламент Вірменії ухвалив закон, що ініціює процес вступу до ЄС.
Президент Європейської ради Шарль Мішель на саміті в Єревані 4–5 червня заявив: «Вірменія перебуває в самому серці Європи».
Інтереси Туреччини та Азербайджану
Головна мета Баку — закріпити результати перемоги в Карабаху, що можливо лише у разі переобрання Пашиняна. Але є й власний інтерес у транспортному коридорі: відкритті Зангезурського коридору через вірменську територію, який безпосередньо з’єднає Азербайджан з ексклавом Нахічевань та Туреччиною.
Так — тепер Туреччина! Туреччина стає ключовим транзитером каспійських енергоресурсів до Європи.
Частка Трампа
У серпні 2025 року Дональд Трамп у Білому домі провів зустріч Пашиняна та Алієва, за результатами якої була підписана декларація про мир між Вірменією та Азербайджаном.
Білий дім прямо заявив, що угода відкриває можливості для американських інвестицій і транспортних проєктів. На думку аналітиків, Вашингтон прагне зайняти частину простору, який традиційно контролювала Росія.
А що скаже народ: передвиборча соціологія
Практично всі опитування віддають перевагу партії Пашиняна «Громадянський договір». З різним ступенем відриву від його головного конкурента Самвела Карапетяна, якого особисто підтримує Путін. Втім, Самвел наразі перебуває під домашнім арештом і не може взяти участь у виборах, незважаючи на весь тиск із Кремля. Але його партію «Сильна Вірменія» очолює його племінник Нарек Карапетян.
Одне з найбільш цитованих передвиборчих опитувань у Вірменії — опитування OC Media / MPG (опубліковане 25 травня 2026 року)
- Громадянський договір (Нікол Пашинян) – 32%
- Сильна Вірменія (Самвел Карапетян) – 11%
- Альянс «Вірменія» (Роберт Кочарян) – 7%
- Процвітаюча Вірменія (Гагік Царукян) – 5%
Близько 30% респондентів ще не визначилися.
Більш оптимістичне для влади опитування IRI надає Пашиняну 38%, а дослідження Brivis Research — майже 65%, однак ці дані оскаржуються опозицією та низкою вірменських аналітиків.
У підсумку — найімовірніше, перемогу здобуде Пашинян. Але може виявитися, що ці вибори не вирішать усіх питань, а лише стануть причиною нової конфронтації.