Фото: YURI KADOBNOV/AFP via Getty Image
Росіяни явно побоюються відплати за їх крайній масовий повітряний напад на Україну. Президент Володимир Зеленський наказав нашим військовим опрацювати можливі заходи відплати за атаки агресора на мирні українські міста 14 травня, коли тільки в Києві загинуло 24 цивільних особи. Крім того, наближається річниця успішної операції «Павутина», проведеної нашими спецслужбами 1 червня 2025 року.
Журналіст Коротко про з’ясовував, які можливості має Україна щодо ураження цілей у глибині Росії і чому супротивник, якщо не в паніці, то явно нервує з цього приводу.
На Камчатці під сітки заховали підводні човни
Український військово-аналітичний портал Defense Express зазначив, що останнім часом у росіян почалося справжнє хвилювання через побоювання перед українськими повітряними ударами вглиб Росії. Вони почали приховувати все, що тільки можливо, під так звані «мангали» – антидронові споруди та сітки. Ними вкривають військові фабрики, дизель-електричні підводні човни в Балтійському морі та катери в Чорному морі.
І метушня охопила навіть найбільш віддалені регіони Росії, аж до Далекого Сходу. Нещодавні супутникові знімки продемонстрували, що супротивник покриває «мангалами» атомні субмарини своєї військово-морської бази на узбережжі Тихого океану, яка розташована в місті Вілючинськ на Камчатці (відстань по прямій до рубежів України – 7200 км).
Цими підводними човнами є атомні субмарини проєкту 955 «Борей», а також проєкту 955А «Борей-А». Обидва вони є носіями ядерних міжконтинентальних балістичних ракет Р-30 «Булава», і на борту кожної знаходиться по 16 таких ракет.
На супутникових знімках можна побачити, що, імовірно, вся надводна частина цих субмарин зверху закрита сіткою. Причому призначені вони, ймовірно, саме для захисту від безпілотників, оскільки ніяких інших функцій, наприклад маскувальних, вони не виконують.
Антидронові сітки разом із каркасом приварюються не на самі підводні човни, а на край причалу і є знімними. Тобто вони повинні прикривати субмарини від атак дронів, поки ті перебувають у порту, а коли потрібно вийти в море, їх просто знімають. Однак ці сітки, встановлені на «Борей» та «Борей-А», згідно з експертною оцінкою Defense Express, не зможуть захистити їх від атак далекобійних безпілотників. Тому вони, скоріш за все, призначені для захисту від скидів та FPV-дронів.
Портал Defense Express пояснює, що супротивник боїться повторення операції «Павутина» (1 червня 2025 року), яка вразила аеродроми та літаки стратегічної авіації Росії далеко в глибині цієї країни.
«Це добре показує те, наскільки минулорічна операція “Павутина” налякала їх, що там вирішили “мангалити” свої атомні підводні човни, носії ядерного озброєння, за 7200 км від України, у закритому військовому містечку, яке за сумісництвом є головною базою атомних субмарин РФ у Тихому океані», – до такого висновку прийшли експерти Defense Express.
Від дронів вирішили сховати навіть підводні лодки на Камчатці. Фото: Defence Express
Є набагато більш привабливі об’єкти для атак, ніж Москва
Військовий експерт Олександр Коваленко роз’яснив причину паніки росіян. На його погляд, вона викликана не самим страхом ураження підводних човнів, оскільки дійсно наші ракети та дрони не досягають на такі відстані.
– Вони побоюються через відсутність їх контролю над агентурними мережами, які може створювати Україна на території Російської Федерації. І у випадку з операцією «Павутина» застосовувалися дешеві, звичайні FPV-дрони, які можливо легко зібрати за наявності технічних навичок у гаражі. А росіяни не мають даних щодо наших агентурних мереж на своїй території, де можуть збиратися такі мобільні засоби ураження, – пояснює експерт.
Щодо можливостей України з ураження цілей у більш доступних ареалах до 2 тисяч кілометрів, то тут «прайс-лист» досить великий.
– Завдати удару можна не обов’язково по підводному човну, а по чомусь «більш цікавому»: нафтопереробному заводу або об’єкту ОПК. Це буде більш болісно для Росії в економічному та психологічному плані. Ми досягаємо майже до всіх чутливих об’єктів у європейській частині Росії, особливо якщо говорити про нафтопереробну галузь та її найбільш модернізовані сучасні об’єкти. Крім цього, в європейській частині РФ розміщено багато складів із боєприпасами, які також можна було б вражати, але вони зазвичай мають відповідний захист, – пояснює Олександр Коваленко.
При цьому Україна на таких відстанях може використовувати більш потужні засоби ураження, ніж FPV-дрони – ударні БпЛА та ракети великого радіусу дії. І це досить великий перелік: аеродроми, де знаходиться тактична авіація або перехоплювачі, важкі літаки Ту-95, Ту-22М3, Іл-76, Іл-96.
Щодо атаки на Москву: після горезвісного параду росіяни почали відтягувати з Москви та повертати в регіони сотні засобів ППО, які були задіяні для охорони параду «побєдобєсія». Тому через деякий час ми побачимо зменшення концентрації ешелонованого захисту російської столиці.
– Чи є зараз сенс завдавати удару по Москві? Через певний час, я вважаю, що так. Але все ж таки переважно нашими цілями мають бути менш захищені об’єкти. Бо якщо ми вдаримо по Москві, це мало що дасть. А ось якщо ми знищимо якийсь нафтопереробний завод чи склад із боєприпасами, чи ще краще – якесь підприємство ВПК, вивівши його з ладу на 2-3 місяці, то це було б набагато ефективніше для нас, – пояснює військовий аналітик.