Роман Безсмертний: На тлі Гренландії Україна – елемент, що зберігає комунікацію Європи та США

Фото: ФБ Greenland Today
Амбіції президента США Дональда Трампа стосовно Гренландії досягли найвищої точки. Його прагнення взяти під контроль острів не зупиняє навіть імовірність конфлікту з Європою.
У чому суть подібних дій Трампа, як їх зараз можливо кваліфікувати та наскільки далеко він готовий піти, журналіст Коротко про з’ясовував у дипломата та історика Романа Безсмертного.
«Трампізм» — це явний неоімперіалізм та неоколоніалізм
— Чому Трампа так несподівано «зачепило» питання Гренландії?
— У цій ситуації є першопричини, приводи, справжні задуми та бажання Трампа, а є схема маскування усього цього. Приводом для цього «загострення» Трампа стало саме те, що лідери Європейського Союзу підписали з організацією МЕРКОСУР (об’єднання торгово-економічних відносин латиноамериканських держав) договір про зону вільної торгівлі. А Трамп раніше заявив про введення в дію «доктрини Монро», яка передбачає, що вся Центральна та Латинська Америка переходить під неформальний контроль США. І тут Європа дозволяє собі незалежно від США формувати зону вільної торгівлі з Латинською Америкою, яку Трамп розглядає як свою власність. Це його так роздратувало, що він пішов «війною» на Європу в питанні Гренландії. Це привід.
Тепер першопричина. Це та сама «доктрина Монро», котра фактично є новітнім неоімперіалізмом, що передбачає захоплення нових територій. А маскуванням усього цього абсурду та божевілля Трампа стала тема безпеки арктичного регіону. Адже в дійсності Гренландія у цьому плані відіграє дуже важливу роль.
На території Гренландії розміщено 17 баз США, з яких, хоча, понад 10 занедбані, а декілька продовжують функціонувати. Це, по суті, свідчить про розуміння ролі Гренландії. Справедливо й те, що і Росія, і Китай шукають шляхи контролю над островом. Але все це відбувається за гібридними моделями, через фінансове та економічне проникнення — по суті, так само, як Китай вже освоїв Латинську Америку. Тому Трамп здіймає шум, застосовуючи це як прикриття для особистих інтересів.
— Дії Трампа стосовно Гренландії викликають відчуття дежавю. Гітлер також виправдовував анексію Чехії пошуком «життєвого простору» та гарантуванням національних інтересів Рейху. Чи можливо провести таку аналогію?

Дипломат, історик Роман Безсмертний. Фото: ФБ : Роман Безсмертний
— Примітивізм диктаторів зрозумілий, тому подібні аналогії очевидні. Більше того, якщо подивитися європейську пресу, то, наприклад, французьке видання «Le Monde» постійно друкує матеріали із запитанням: чи не є «трампізм» новітнім фашизмом? Можу вам сказати, що навіть немає потреби формувати ці аналогії, тому що трампізм — це явний неоімперіалізм та неоколоніалізм у найгірших їхніх проявах. І я впевнений, що в майбутньому він перетвориться на агресивну течію. Інша справа, що перешкодити йому може американська електоральна демократія, яка здатна все це припинити.
Тому немає нічого дивного в тому, що європейці дивляться на трампізм як на фашизм, проводячи аналогії з Муссоліні, наприклад, і частково з тим імперіалістичним агресивним курсом, який проводив нацизм. До того ж Трамп сам зізнався, що його доктрина полягає в недопущенні європейців та витісненні їх із Латинської Америки.
Для Трампа Європа — особистий ідеологічний супротивник
— Загроза Гренландії — це загроза всій Європі, не дарма там всі приготувалися проти цього. У чому полягає ця загроза?
— Йдеться не про загрозу континенту чи загрозу НАТО, йдеться про стабільність і загрозу початку розгортання континентального, а потім і глобального конфлікту. Європейці не не усвідомлюють, що за цим стоїть світова війна. Потрібно усвідомлювати ще один момент: є висока ймовірність того, що при дестабілізації відносин всередині НАТО цим може скористатися московський «цар» і напасти на європейські країни.
— А для чого Трамп так відкрито провокує Європу? Хіба вона вже не його союзник?
— Для Трампа об’єднана Європа — це не просто конкурент, це його погибель. Процеси кооперації, глобалізації, «зеленої реформи» і так далі — всі ці процеси майбутнього, мейнстрими — йдуть із Європи. Тому для Трампа це серйозний економічний конкурент. Звідси й вигадуються всі ці претензії до еміграції, ставлення до політичних консервативних сил та митні дії проти Європи.
І в цьому його інтереси збігаються з Путіним, оскільки для російського диктатора об’єднана Європа — річ нездоланна, а імперська Росія завжди «полювала» на європейські країни.
— І як повинна реагувати Європа на ці закиди Трампа?
— Європа повинна об’єднатися і заявити: «Ми готові до захисту північноатлантичного простору, ми готові захищати Гренландію від посягань Росії та Китаю, а якщо необхідно буде захищати її від Трампа — ми будемо захищати її від Трампа».
— Але тут можливий парадокс: Гренландія (як підконтрольна Данії територія) та США — члени НАТО. Якщо Трамп захоче анексувати острів, це автоматично запустить 5-ту статтю про колективний захист. Виходить, країни НАТО захищатимуть Гренландію від агресора з НАТО — США? Це можливо?
— А багаторічна війна на Кіпрі між Туреччиною та Грецією, які також обидві входять до НАТО? Тому я не бачу жодних проблем у тому, що Данія, яка курирує Гренландію, почне захищатися. І ще одне: треба пам’ятати, що Гренландія має статус самоврядування. Ще з 1996 року Гренландія може покинути свою метрополію та здобути незалежність.


Мешканці самої Гренландії проти американської ідеї. Фото: ФБ Hands Off Greenland!
Гренландія не відволікатиме увагу Європи від України
— Європа для протидії Трампу направила до Гренландії лише… кілька десятків своїх офіцерів. Навіщо ця клоунада?
— Це не клоунада, це розвідувальна місія. Її суть — провести ревізію всіх об’єктів, залишених американцями, щоб потім надіслати туди війська. І коли Трамп кепкує з «двох собачих упряжок» (які нібито захищають усю Гренландію), я хочу, щоб йому хтось розповів: саме такі «дві собачі упряжки» не пустили туди кілька взводів нацистів, які атакували острів у 1940-1944 роках. Окрім того, у сил оборони Гренландії є аеропорти та спеціалізована арктична техніка. Тому ті, хто розуміє, про що йдеться, сміються із заяв самого Трампа. Він просто не розуміє суті справи.
— Як ситуація з Гренландією та різке погіршення відносин США з Європою вплине на допомогу Україні? Чи зможе Гренландія відтіснити питання війни в Україні на другий план?
— Жодним чином. Справа в тому, що Україна — це той елемент, який зараз зберігає діалог між Європою та Сполученими Штатами.
— Як Києву потрібно реагувати на агресію США щодо Гренландії?
— Нам потрібно підтримувати норми міжнародного права. Доля Гренландії та Данії — це справа Гренландії та Данії, а не Дональда Трампа. Питання безпеки євроатлантичного простору — це справа НАТО. Безпека Європи — це справа НАТО та України. І НАТО потребує України в питаннях європейської безпеки так само сильно, як Україна потребує НАТО.
— Ключове питання: чи можливий військовий конфлікт між Європою та США у Гренландії?
— Неможливий, з тієї простої причини, що зробити такий крок для Трампа означає зруйнувати армію США та розвалити систему управління. У самому Пентагоні це сприймають як безумство.