Процес пішов: як у колаборантів в Україні забирають кошти

Фото: lexinform.com.ua (ілюстративне)

В Україні нарешті дійшли руки до конфіскації коштів зрадників, які перейшли на бік Росії.

– Сьогодні вперше санкційні гроші починають працювати на державу. Понад 32 млн гривень уже надійшли до державного бюджету. Йдеться про власні кошти таких колабораціоністів, як Ворон та Сальдо, та фінанси з підприємства російського олігарха Дерипаскіи, – повідомив голова Фонду держмайна Віталій Коваль.

За його словами, це стало можливим завдяки спільній роботі уряду, Мін’юсту, ФДМУ, правоохоронних органів та судової ланки. Фонд, отримавши рішення суду, вживає заходів для максимально ефективного управління та розпорядження стягнутими активами. У тому числі ініціює зняття раніше накладених арештів.

У зрадників є чим поповнити бюджет країни

Володимир Сальдо. Скріншот відео

Володимир Сальдо – колишній депутат Херсонської міськради VIII скликання, нардеп України VII скликання (“Партія регіонів”), заступник голови Комітету ВРУ з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства і регіональної політики; міський голова Херсона з 2002-го по 2012 рік (три каденції). Колишній член проросійської партії “ОПЗЖ”.

Після окупації Херсона російськими військами призначено головою окупаційної адміністрації Херсона. У червні 2022 року отримав російське громадянство від тимчасової окупаційної влади Херсона.

9 травня Вищий антикорупційний суд частково задовольнив позов Міністерства юстиції до колаборанта Сальдо щодо конфіскації його активів в Україні.

У серпні уряд вирішив передати основні активи Володимира Сальдо, його ексдружини та дочки в управління Фонду державного майна. Майно було стягнуто у дохід держави. Зокрема, суд конфіскував п’ять земельних ділянок у Херсоні, чотири нежитлові приміщення у Херсоні та Криму, два будинки у Херсоні, три квартири у Криму, Одесі та Херсоні та автомобіль Volvo 2020 року випуску. Також було конфісковано два активи, що належать його дружині.

Йдеться про 99, 86% акцій компанії «Каштан», зареєстрованої у Коростишівському районі Житомирської області, та 30% акцій «Дельта-Сервіс» – транспортної компанії, зареєстрованої у Херсоні.

Спочатку суд забрав ці активи

Дмитро Ворона. Фото: Вікіпедія

Ексзаступник міністра юстиції України Дмитро Ворона (2012-2014 рр.) з 2018 року почав працювати позаштатним радником “глави” окупованого Криму, У 2020 році обіймав посаду голови корпорації розвитку так званої “Республіки Крим”.

Дмитро Ворона до початку російсько-української війни у ​​2014 році багато років обіймав провідні посади на державній службі. Протягом цього часу він був заступником міністра у трьох міністерствах (Мінприроди – 2006-2008, МВС – 2010 та 2011-2012, Мін’юст – 2012-2013), очолював Державну міграційну службу (2010-2011) та Державну  реєстраційну службу (2013-2014).

Після 2014 року перейшов на бік Росії. З 2018 року почав працювати позаштатним радником призначеного Кремлем гауляйтера окупованого Криму, 2020 року керував корпорацією розвитку в окупованому Криму.

Коли розпочалася повномасштабна війна, росіяни призначили його радником гауляйтера на окупованій частині Запорізької області, а потім дали крісло сенатора у верхній палаті російського парламенту. Активи Ворони ВАКС конфіскував наприкінці липня 2023 року.

16 червня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду остаточно дозволила конфіскацію українських активів російського бізнесмена Олега Дерипаски. За результатами розгляду колегія суддів залишила в силі рішення ВАКС щодо застосування санкцій та конфіскації 100% корпоративних прав ТОВ «Компанія «Алюміній України», ТОВ «Гуардон Україна», ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», ТОВ «Глухівський кар’єр кварцитів», ТОВ «Запоріжжалюмінторг», ТОВ «Сервісний центр «Металург».

Колаборантів враховують та фіксують

Чи є майбутнє подальшого процесу конфіскації коштів у зрадників? Безперечно, перспективи широкі. Колаборантів, на жаль, вистачає.

Серед них дуже багато чиновників високого рангу, які мають мільйонні активи в нашій країні. В Україні є вже кілька списків колаборантів, які створили громадські організації, спецслужби та органи влади.

Так, наприклад, рух Чесно на підставі відкритих даних склав список майже 1400 колаборантів, серед них багато відомих в Україні осіб.

Головне управління розвідки Міноборони ГУР також має повну інформацію про людей, які співпрацюють із російськими загарбниками на тимчасово окупованих територіях України. Національне агентство запобігання корупції (НАЗК) також склало свій список колаборантів, куди увійшли з півтисячі людей.

Отже, забирати гроші є у когось. Але які ж перспективи у цьому напрямі? Чи є таке бажання у влади? Політолог Олег Саакян вважає, що цього року варто очікувати на широку кампанію з конфіскації майна та активів зрадників. До цього підштовхне і складна ситуація із фінансуванням усередині самої України, ризики нестачі коштів від партнерів. Добре, що майже всі активи колаборантів відомі фіскальним органам.

– Але тут є небезпека вибіркового підходу – той конфіскує, а той – ні. І зловживань, чи заниженою оцінкою цих коштів. Та й просто є загроза непрофесійного підходу до конфіскації коштів, вважає експерт. – Як, наприклад, було з санкціями щодо Януковича та Азарова в Європі. Наша сторона недопрацювала в цьому напрямку і не надала переконливих аргументів їхньої провини для конфіскації їхніх коштів і в результаті санкції щодо цих втікачів були скасовані.

Источник: kp.ua