Пішли з посад, але не з політики: хто зі світових лідерів досі у справі

Фото: golosameriki.com

Біографія нещодавно померлого ексдержсекретаря Генрі Кісінджера свідчить, що державний діяч, навіть залишивши офіційні органи влади, може залишатися впливовою людиною регіональної та світової політики. У багатьох західних країнах є люди, що відійшли від посад, але не від політики і зберегли свій авторитет. KP.UA зібрала найяскравіші приклади серед них.

Ангела Меркель: Шольц досі радиться із нею

Навіть сьогодні (фото 2023) Ангела Меркель зберігає свій «канцлерський» імідж. Фото: wikipedia.org

76-річна ексканцлер Німеччини під час влади вважалася одним із найвпливовіших політиків у світі. І після виходу на пенсію продовжує впливати на місцеву владу.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц зізнався, що, як і раніше, продовжує регулярно звертатися за порадою до своєї попередниці на посаді. “Передусім ми знаємо один одного дуже давно і завжди добре працювали разом, незважаючи на те, що знаходимося в різних партіях (Шольц із Соціал-демократичної партії, Меркель – у Християнсько-демократичному союзі). І так буде продовжуватися”, – пояснив канцлер.

Ангела Меркель перебувала на посаді канцлера Німеччини з 2005-го до 2021 року. Після відставки вона кілька разів коментувала повномасштабне вторгнення РФ до України. Багато експертів та аналітиків сходяться на думці, що в російсько-українському протистоянні Меркель підігравала Росії. Сама вона так не вважає. Під час першого інтерв’ю з моменту відставки заявила, що “не звинувачує себе” у тому, що Росія розпочала повномасштабну війну проти України. Відповідаючи на запитання, чи могла вона зробити більше для запобігання війні в Україні, Меркель сказала: “Я не звинувачую себе. Не було можливо створити архітектуру безпеки, яка могла б цьому запобігти”.

Також ексканцлер відхилила звинувачення Андрія Мельника, який перебував на посаді посла України в Німеччині, у тому, що вона проводила політику пацифікації щодо Росії. “Я так не думаю. Дипломатія, якщо вона зазнає невдачі, не є помилковою”, – зазначила Меркель і додала, що без Мінських домовленостей, на її думку, ситуація в Україні була б ще критичнішою.

Герхард Шредер популярний у ультраправих

Герхард Шредер і на пенсії просуває пропутинську лінію. Фото: wikipedia.org

78-річний ексканцлер ФРН продовжує залишатися «п’ятою колоною» Росії у своїй країні і досі лобіює її інтереси. Принагідно він просуває наративи Москви про переговори та здачу Україною територій. І ця думка користується підтримкою у багатьох ультраправих і проросійських партій.

В інтерв’ю виданню Berliner Zeitung ексканцлер Німеччини Герхард Шредер висловив думку, що Крим є «частиною російської історії». Шредер також висловив звинувачення європейським лідерам у нездатності вирішити “конфлікт” в Україні. Він пропонує «альтернативний підхід»: відмову від членства України в НАТО, зміну політики щодо мови, велику автономію для Донбасу, надання гарантій Україні від Ради Безпеки ООН та Німеччини.

Герхард Шредер також заявив, що минулого року Україна нібито зверталася до нього з проханням стати посередником у мирному врегулюванні з Росією, а США нібито перешкодили мирній угоді.

Герхард Шредер був канцлером ФРН із 1998 по 2005 рік. Після завершення політичної кар’єри він працював у російських енергетичних компаніях і вважається близькою людиною до російського диктатора Володимира Путіна. Після російського повномасштабного вторгнення в Україну він назвав дії Москви “невиправданими”, але утримався від прямого засудження Путіна. Це викликало різку критику в німецькому суспільстві, Шредера було позбавлено низки почесних привілеїв, якими користуються колишні канцлери. Він, однак, не був виключений із Соціал-демократичної партії Німеччини.

Андерс Фог Расмуссен закликає не боятися Путіна

Екс-генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен і сьогодні активно підтримує Україну. Фото: Andrzej Iwanczuk/NurPhoto via Getty Images

70-річний ексгенеральний секретар НАТО у 2009-2014 роках та колишній радник президента України досі є активним учасником світової політики, до слів якого багато хто прислухається. На початку листопада він заявив, що для НАТО настав час відправити Україні запрошення на вступ, і це має відбутися на наступному саміті у Вашингтоні.

На думку ексгенсека НАТО, якщо Україні сказати, що її не можна запросити до членства в Альянсі, допоки триває повномасштабна війна з боку Росії, Володимиру Путіну дадуть “виправдання для нескінченного продовження війни”. Расмуссен вважає, що Альянс має чітко заявити: Україна стане членом НАТО незалежно від того, що робитиме Путін.

“Чим швидше ми це зробимо, тим швидше ми завершимо війну”, – додав він, тому спершу, на його думку, має бути вирішене питання членства України в Альянсі, а вже потім може настати завершення війни з Росією.

Також він заявив, що Крим має повернутися до України, інакше це стане сигналом для інших агресорів: «Вони зможуть дійти висновку: якщо Путіну можна забрати Крим, то я можу забрати Тайвань».

Расмуссен вважає, що для президента РФ Володимира Путіна дуже важливим є збереження окупації Криму, але водночас він підкреслив: «Ми не повинні боятися реакції Путіна. Він, звісно, ​​відреагував би – військовою силою та дуже жорстко. Але чому це має нас зупиняти?». «Крим – це територія України. Тому мені байдуже, як Путін реагуватиме на це, але для мене українська перемога полягає в тому, щоб повернути Крим», – заявив Андерс Фог Расмуссен.

Борис Джонсон матиме гучний голос у Великій Британії

Борис Джонсон готується стати телеведучим Фото: REUTERS

Можна сказати, що 59 років – це ще молодий вік для політика. Але поки що колишній прем’єр Великобританії відійшов від офіційних посад у парламенті. Проте також залишається «володарем дум» своїх співвітчизників. Він оголосив, що стане ведучим британського телеканалу GB News. На цьому каналі часто виступають політики правого спрямування, він позиціонує себе як платформу, яка представляє альтернативний погляд на події, що відрізняється від традиційніших ЗМІ.

Він буде ведучим документального серіалу, який «продемонструє чинність Британії по всьому світу», а також візьме участь у висвітленні британських парламентських виборів, які відбудуться наступного року.

«Я говоритиму про величезні можливості, які відкриваються для Великобританії, так само, як і про труднощі. І про те, чому наші найкращі дні ще попереду», – сказано у заяві Джонсона.

Крім цього, він висловлює свою думку щодо зовнішньої політики, до якої ще багато хто прислухається. Так він зазначив, що важливо, щоб Захід надавав Україні стабільну підтримку, і застеріг від “втоми від України”. Про це він сказав в інтерв’ю CNN після завершення саміту НАТО у Вільнюсі, пише “Європейська правда”.

Джонсон зазначив, що важливо, щоб США продовжували стабільно постачати зброю в Україну. Він заявив, що, окрім власне російської армії, найбільшим ворогом українців зараз є загроза “втоми від України”.

“Але вони мають перемогти, це абсолютно необхідно”, – наголосив Джонсон, пояснюючи, що це життєво важливо для демократії та свободи у всьому світі.

А як у нас

Леонід Кучма формує громадську думку

85-річний експрезидент України зараз безпосередньо не впливає на політику країни, але на громадську думку – так. Нещодавно він випустив другу частину своєї книги “Україна – не росія. Через двадцять років”, у якій переосмислює відносини з Росією у світлі її агресії.

З початком повномасштабного вторгнення Росії Леоніда Кучму неодноразово запитували, чи не планує він перевидати свою книгу. Остаточне рішення щодо цього другий президент України ухвалив 14 січня 2023 року. Того дня російська ракета потрапила до житлового будинку у місті Дніпро. На згарищі рятувальники знайшли книгу “Україна – не росія”, яка була частково понівечена пожежею.

– Там було саме те, що я писав для росіян. Коли вірив, що з ними можна нормально говорити, щось пояснювати їм. І тепер воно згоріло. Все. У цей час я вирішив перевидати книгу. Вона тепер не намагається нічого пояснювати чужим. Вона для українського читача, для своїх. Усі добрі слова про росію, сказані колись, спалила, випалила сама росія. Випалила не лише в цій книзі, а й у душі та пам’яті нашого народу, який сторіччя історії пов’язували з росією, – сказав Леонід Кучма під час презентації видання “Україна – не росія. Двадцять років потому” минулого тижня.

Окрім цього, вже на пенсії Леонід Кучма з перших тижнів збройного конфлікту на Сході України виконував миротворчу та переговорну місію. 23 червня 2014 року він представляв Україну на переговорах у Донецьку, тоді було досягнуто першої домовленості про припинення вогню.

Згодом Кучма був призначений повноважним представником України у Тристоронній контактній групі у Мінську та на вересень 2018 року був її єдиним незмінним учасником. 5 вересня 2014 року підписав від офіційної української сторони Мінський протокол. Загалом за час своєї роботи здійснив близько 100 поїздок до Мінська.

На фото 2020 року Леонід Кучма дає поради Володимиру Зеленському, коли той тільки став президентом України. Фото: president.gov.ua

Источник: kp.ua