Фото: president.gov.ua
Під час відвідин Києва 31 березня високопоставлений представник Європейського Союзу із зовнішніх справ і політики безпеки Кая Каллас повідомила не надто радісні звістки. Питання виділення Україні 90 мільярдів зараз призупинено, і європейські держави наразі не мають для розв’язання цієї проблеми «плану Б». Чи вказує це на те, що взаємини Києва та Брюсселя погіршуються, яка роль Орбана в цій ситуації і чи впливає на ці процеси війна в Ірані – про це в інтерв’ю Коротко про розповів експерт-міжнародник Олег Саакян.
90 мільярдів для України стануть презентом Орбану напередодні виборів
Політолог Олег Саакян. Фото: 5.ua
– Чому цей настільки важливий для України європейський кредит на 90 мільярдів зупинено в ЄС?
– Поки не завершаться вибори в Угорщині, 90 мільярдів для України неможливо розблокувати, оскільки це буде подарунком Орбану перед виборами. Він же будує свою передвиборчу кампанію на антитезі та побоюваннях перед допомогою Україні, і кожен крок Брюсселя на користь Києва буде йому на руку. Тому ЄС не хоче жодним чином допомагати Орбану.
– Виходить, головним деструктивним елементом тут є угорський прем’єр Орбан. Невже Брюссель не має можливості нічого з ним зробити?
– У Брюсселі є такі важелі впливу, але їх використання матиме електоральний вплив на користь Орбана. Він тоді зможе заявити: «Бачите, я за Угорщину, і через це Євросоюз тисне на нас в інтересах України». Тобто засоби тиску на Угорщину є, але практично це принесе небажаний результат.
– Але ЄС уже призупинив кредитний план для Угорщини на 16 млрд євро через його дії проти України. Це змусить Орбана бути більш поступливим?
– Ні, до 12 квітня, коли відбудуться парламентські вибори в Угорщині, Орбан і надалі буде дотримуватися своєї лінії. Але у випадку програшу Орбана – так, це, без сумніву, стане сильною картою в руках Євросоюзу.
– А крім роботи на Росію, Орбан має ще якісь підстави виступати проти України?
– Це спроба згуртувати своїх виборців навколо зовнішнього ворога. Раніше замість України це був світовий фінансист Джордж Сорос, чиї структури переслідували та закривали в Угорщині. Тепер таким зовнішнім ворогом стала Україна, і про Сороса в Угорщині всі забули.
– Орбан заявив, що не перестане блокувати 90 мільярдів для України, поки Київ не відновить південну гілку нафтопроводу «Дружба», через яку Угорщина отримує нафту з Росії. Чому Київ не квапиться відновлювати цей нафтопровід, очікує на вибори в Угорщині та сподівається на поразку Орбана?
– Так, оскільки відновлення «Дружби» до виборів – це, крім приниження України, дати можливість Орбану отримати електоральну перемогу. Це додатково дозволить йому похизуватися перед виборцями: мовляв, дивіться, я натиснув на Зеленського, і він був змушений виконати вимогу угорського прем’єра. Тому саме я, Орбан, найкраще за всіх можу захищати інтереси угорців.
Тема України рано чи пізно набридне угорцям
– 12 квітня в Угорщині парламентські вибори. Якщо партія Орбана «Фідес» програє, чи варто розраховувати на зміну позиції Угорщини на кращу для України?
– Так, але не слід очікувати, що це станеться миттєво та швидко або що позиція нової угорської влади зміниться докорінно. Новообрана влада матиме справу з уже випущеним із пляшки «джином» антиукраїнських настроїв, і їй потрібно буде «зшивати» націю. Крім цього, не забувайте: при владі буде не проукраїнський, а проугорський політик, який, безсумнівно, буде більш конструктивним, але це буде політик у суспільстві, яке ще досить довго буде страждати від антиукраїнських настроїв.
– Але існує й така думка політологів, що навіть після перемоги опозиційного Орбану Петера Мадяра позиція Угорщини щодо Євросоюзу та України суттєво не зміниться. Чи це так?
– Усе залежатиме від того, з яким результатом переможе опозиція і наскільки переконливою буде ця перемога. Якщо розрив між Мадяром і Орбаном буде невеликим, Орбан продовжуватиме антиукраїнську діяльність через парламент. У такому разі на значні зміни я б не розраховував. Але з іншого боку, політтехнологи Орбана розігнали в Угорщині шалений рівень ненависті до України, а в такому стані суспільство довго перебувати не може – це емоційно виснажує. Тому чим голосніше зараз звучить антиукраїнська тема, тим швидше угорське суспільство може відійти від неї. Вона просто набридне угорцям, від неї почне нудити.
– Більшість наших сусідів зі Східної Європи підтримують Україну. Чому лише Угорщина та Словаччина виступають проти?
– Природа антиукраїнських настроїв у Словаччині та Угорщині абсолютно різна. Це звичайна ситуація культурних, територіальних та ресурсних конфліктів «на межі». Другий фактор – розгул популізму, що базується на антибрюссельських настроях. Теперішні лідери Угорщини та Словаччини використовують це синергетично: супротивниками одночасно є і Євросоюз, і Україна. З тією різницею, що у випадку Угорщини – це їхня традиційна неприязна політика щодо сусідів через втрату територій після розпаду Австро-Угорської імперії. У випадку зі Словаччиною мова йде лише про невдоволення діями Євросоюзу. На даний момент інтереси Орбана та Фіцо збіглися, але це вимушений союз, а не «з любові». І у Словаччині антиукраїнські настрої не такі значні, як в Угорщині.
Після візиту Зеленського до країн Перської затоки там його назвали західним лідером
– Як зараз загалом ви б охарактеризували відносини України та ЄС: на паузі, в безвиході?
– Навпаки, на такій висоті, якої не було ніколи раніше за всі роки незалежності. Ми завершили скринінг базових вимог Євросоюзу за місяць, хоча в інших країн він займав роки. Ми розпочали роботу над кластерами ЄС. Незважаючи на те, що Угорщина всіляко блокує процедуру вступу, Брюссель використовує неформальні процедури для нарощування інтенсивності євроінтеграції Києва. Крім того, в плані бюджету ми залишаємося на підтримці Євросоюзу. Вперше в історії ми опинилися в одному човні з ЄС. І ситуація на Близькому Сході, війна американо-ізраїльської коаліції проти Ірану також зблизила Україну та Європу.
– У чому саме полягає це зближення?
– Наприклад, нещодавня розмова Володимира Зеленського з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом показала, що наша країна стала повноцінним суб’єктом світової політики. У цій розмові канцлер ФРН проінформував президента України про позицію Німеччини щодо війни з Іраном та про відносини зі США. Коли таке було, щоб один із лідерів Західного світу узгоджував свою політику з Україною? Раніше – ніколи. Також Британія легалізувала в міжнародному дискурсі українську допомогу країнам Близького Сходу. Арабські медіа після візиту Зеленського назвали його «першим західним лідером», який після початку війни в Ірані відвідав країни Перської затоки. Знову ж таки, коли таке було, що українського президента називають західним та європейським лідером? Тобто на Заході нас уже визнають як західну державу. Ось вам красномовна відповідь про відносини України та Європи.
– Але якщо у нас такі добрі відносини, то чому тоді в Європі не хочуть приймати Україну до Євросоюзу прямо зараз?
– Тому що ми маємо спочатку в усьому синхронізуватися, а ЄС має узгодитися з нами в цілій низці процесів. Наша економічна, політична та демографічна вага є великою, а Європейський Союз залишився в політиці свого розширення в рамках 90-х років. Вступ України тягне за собою потребу відповідати критеріям ЄС, інакше це створить загрози стійкості самого Союзу.
З іншого боку, це зараз серйозний виклик для самого ЄС – переглянути підходи, які вони не змінювали десятиліттями. Якщо дуже стисло: вступ України до ЄС – це не питання симпатії. Це питання узгодження готовності як України, так і самого Євросоюзу.