Фото: соцмережі
Між Росією та Вірменією розгорнулася справжня економічна конфронтація. Москва запровадила обмеження на ввезення коньяку, квітів та мінеральної води. Наступним кроком може стати зменшення поставок газу до Вірменії. З якої причини Путін висловив невдоволення Пашиняном і чого може очікувати Єреван, – детально у статті Коротко про.
Сьогодні ви співатимете пісню з Макроном, потискатимете руку Зеленському, а завтра вам можуть перекрити газ. Росія відреагувала дуже різко на саміт Європейської політичної спільноти (ЄПС), що відбувся в Єревані 4-5 травня. Серед ключових гостей були присутні президент Франції Еммануель Макрон, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент України Володимир Зеленський. Участь Зеленського також викликала значне обурення серед московських політиків.
Звісно, гостра реакція москвичів була викликана не спільним виконанням Макроном (соло) та Пашиняном (на барабанах) популярної пісні Шарля Азнавура «La Bohème». Причиною стало активне обговорення на зустрічі зближення ЄС та Вірменії, аж до запровадження безвізового режиму. Пізніше Зеленський заявив: «Росія не може дозволити собі [парад 9 травня] з військовою технікою і боїться, що дрони полетять над Червоною площею. Це очевидна ознака її слабкості».
Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова зазначила, що Вірменію цілеспрямовано втягують в «антиросійську орбіту» Європейського Союзу, і цей курс матиме серйозні політичні та економічні наслідки. Ці наслідки проявилися негайно.
Санкції Росії: від коньяку до газу
Росспоживнагляд припинив реалізацію вина та коньяку від трьох великих вірменських виробників. Формальною причиною було названо «невідповідність обов’язковим фізико-хімічним показникам».
Російські та вірменські засоби масової інформації вказують, що цей удар є особливо відчутним для Вірменії, оскільки російський ринок є ключовим для вірменського алкоголю: приблизно 83% вірменського коньяку експортувалося до Росії.
Россільгоспнагляд також ввів обмеження на постачання вірменських квітів, а згодом виникли труднощі з поставками овочів та фруктів. Формальною причиною стали фітосанітарні порушення та невідповідність встановленим нормам. Вірменія продає до Росії понад 90% свого квіткового експорту — за даними за 2024 рік, на суму близько 32 мільйонів доларів.
А дещо раніше, у квітні, російська влада заборонила продаж і призупинила імпорт вірменської мінеральної води «Джермук».
Проте, головний удар Росія готує на найближчий час. 25 травня 2026 року Кремль прямо попередив: якщо Вірменія продовжить віддалятися від інтеграції з Росією та зближуватися з ЄС, вона може втратити «дуже привабливу» ціну на газ. Про це заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков. 80% газу, що споживається у Вірменії, надходить з Росії.
Куди поспішає Кремль – 7 червня вибори у Вірменії
Росія має намір спробувати вплинути на зміну влади у Вірменії під час майбутніх парламентських виборів. Підготовка до втручання та напівнатяки-напівпогрози розпочалися ще 1 квітня під час зустрічі Путіна та Пашиняна в Москві.
Путін одразу зазначив, що можливі загострення: «Ми бачимо, що внутрішньополітичні процеси у Вірменії набирають обертів, і скоро вибори». Йому важливо, «щоб ці загострення жодним чином не зашкодили нашим відносинам між Росією та Вірменією».
Крім того, Путін відкрито виступив на захист проросійських сил у Вірменії. «У нас у Вірменії дуже багато друзів, дуже багато, ми це знаємо. Багато вірмен проживає в Російській Федерації, і багато політичних сил налаштовані проросійськи. Звісно, я скажу Вам абсолютно відверто, у нас із Вами такий діалог, що ми завжди говоримо чесно і прямо. Нам би дуже хотілося, щоб усі ці політичні партії, політики змогли взяти участь у цій внутрішньополітичній роботі під час виборів. Деякі, я знаю, перебувають під вартою, незважаючи на те, що мають російський паспорт. Це ваше рішення, ми не втручаємося, але хотілося б, щоб вони всі мали можливість, принаймні, взяти участь у цій внутрішньополітичній роботі».
Путін відкрито натякає на Самвела Карапетяна — бізнесмена зі статками понад 3 мільярди доларів, який посідає 44 місце у російському рейтингу Forbes. Він має подвійне громадянство — вірменське та російське, і є лідером партії «Сильна Вірменія» — головного конкурента партії прем’єр-міністра Пашиняна «Громадянський договір». Однак, наразі бізнесмен перебуває під арештом і не допущений до виборів. Його партію тимчасово очолює його племінник Нарек Карапетян.
Чому Москва так відчайдушно бореться за Вірменію? Перш за все, це останній союзник Росії на Кавказі. На кордоні Вірменії з Туреччиною розташована військова база у Гюмрі. Авіаційний підрозділ базується окремо — на аеродромі Еребуні біля Єревана. Угода про розміщення бази діє до 2044 року. На базі дислоковано від 3 до 5 тисяч військовослужбовців, близько 70–75 танків Т-72, понад 140 бронетранспортерів, близько 80 артилерійських систем. За даними відкритих джерел, на авіабазі розміщено до 18 винищувачів МіГ-29.
Це значна військова присутність практично на перетині кордонів Туреччини, Ірану та Азербайджану. Якщо при владі у Вірменії залишиться Пашинян – то поки що слабо висловлювані питання про виведення російських військ можуть стати актуальними, що призведе до втрати впливу Росії у всьому регіоні. За це Кремль може боротися аж до військового вторгнення.
Трамп зажадав свою частку у Вірменії
Тим не менш, Пашинян, принаймні, зробив вигляд, що не злякався погроз Путіна. Тепер у регіоні, де раніше за вплив боролися лише Росія і Туреччина, втрутилися не тільки ЄС, а й Сполучені Штати Америки.
26 травня до Єревана на годину прилетів державний секретар США Марко Рубіо і блискавично підписав угоду про стратегічне партнерство США з Вірменією. Угода стосується критично важливих корисних копалин та співпраці в рамках транзитного Зангезурського коридору.
Зангезурський коридор, протяжністю 43 км, отримав скромну назву «Маршрут Трампа за міжнародний мир і процвітання» (TRIPP), і пройде через південну Вірменію, що забезпечить Азербайджану прямий шлях до Нахічеванського ексклаву та до Туреччини, близького союзника Баку.
Зангезурский коридор, Маршрут Трампа за международный мир и процветание (TRIPP). Графика: azattyqasia.org (RFE/RL Graphics)
Таким чином, США отримують інвестиційний проєкт безпосередньо у раніше виключно російських кавказьких володіннях. Це не може не дратувати Москву і Путіна. Однак, шансів на зміну ситуації мирним шляхом на виборах небагато.
Оцінити реальну підтримку «Сильної Вірменії» наразі складно. Згідно з опитуванням американського «Міжнародного республіканського інституту» (IRI), правлячу партію Пашиняна «Громадянський договір» готові підтримати 24% опитаних, партію проросійського Карапетяна «Сильна Вірменія» — 9%, а блок «Вірменія» (який очолює Роберт Кочарян) — лише 3%.
Схожі цифри наводить квітневе опитування вірменської компанії MPG: 24,3% у Пашиняна, 13,4% у «Сильної Вірменії» та 7,9% у «Процвітаючої Вірменії» олігарха Гагіка Царукяна.
Отже, ситуація після виборів 7 червня у Вірменії, найімовірніше, складеться на користь Європи та США, а Росія зазнає поразки. Якими діями відповість Кремль, передбачити складно. Але, безсумнівно, Москва так просто з Вірменії не піде.