Відхід «богів війни»: як війна в Україні за 2025 рік перекроїла підручники з військової науки
Фото: ФБ Генеральний штаб ЗСУ
Щороку російсько-українська війна додає свої корективи у всесвітню військову науку. Поступово втрачають актуальність одні види військ та озброєння, а на зміну їм приходять новітні, більш сучасні та високотехнологічні зразки. Наприклад, у воєнній стратегії відходять у минуле атаки потужними механізованими “ударними групами” (танками, САУ) та великими штурмовими формуваннями, а їхню позицію все впевненіше займають ракети, безпілотні апарати, кіберпідрозділи та атаки невеликими піхотними загонами штурмовиків і десантників. Що нового приніс у військову науку, тактику та стратегію 2025 рік – у матеріалі Коротко про.
Глобальна танкова криза
Нині військові оглядачі та стратеги обговорюють питання, чи зникають танкові війська у минуле, чи залишаються важливим елементом сучасної війни. Як показала війна в Україні, танкові підрозділи зазнають значних втрат через зростання ролі дронів і високоточної зброї. Недорогі літальні апарати роблять коштовні танки уразливими: БпЛА можуть виявляти, націлювати та вражати танки з високою точністю, часто будучи дешевшими та доступнішими у необхідних кількостях.
Однак танки не зникають зовсім, а зазнають змін, стають більш захищеними та взаємодіють з іншими видами військ. Вони, як і раніше, необхідні для прориву оборонних рубежів, вогневої підтримки піхоти та зачистки території. Тому воюючі сторони оснащують їх системами активного захисту (КАЗ), покращеною бронею, засобами РЕБ проти дронів, а також інтегрують із розвідкою для підвищення ситуаційної поінформованості. Разом із цим розробляються нові концепції застосування танків, такі як бойові машини підтримки танків (БМПТ) та роботизовані танки.
Танки не зникнуть з поля бою та з армій завтра, але їхнє значення трансформується. Вони перестають бути «головними на полі бою» і стають частиною комплексної бойової системи, де їхня ефективність залежить від координації з дронами, РЕБ, піхотою та артилерійською підтримкою.
– Танки в сучасній війні вже давно відійшли на другий план і виконують функцію допоміжної артилерії. І це сталося не тільки під час повномасштабної війни в Україні, а набагато раніше. Це трапилося тому, що концепція використання танків, закладена ще за часів Першої світової війни, не змінювалася. Тому ми й маємо на сьогодні таку танкову кризу, коли у світі немає жодного танка, який би відповідав вимогам сучасної війни. Але це не скасовує того, що танки можуть використовуватися як підтримка піхоти, – пояснює військовий експерт Олександр Коваленко.
Танки з армії нікуди не подінуться, але визначальної ролі на передовій більше не гратимуть. Фото: ФБ Генеральний штаб ЗСУ
«Цариця полів» тепер поступається штурмовикам
Іншою зміною військової стратегії та тактики, як засвідчила війна в Україні, стало те, що в минуле відходять наступальні дії з використанням великої кількості живої сили («цариці полів» – піхоти) та техніки. На їхню заміну приходять операції із залученням малих штурмових груп (МШГ). Хоча ця тактика, якій віддають перевагу росіяни, призводить до значних втрат.
– Щодо застосування малих штурмових груп, то Росія зараз застосовує їх через безвихідну ситуацію. Їм вкрай не вистачає танків та бойових броньованих машин, – пояснює Олександр Коваленко.
З цієї причини Росія у 2025 році перейшла виключно до використання піхотної складової як основної одиниці ведення бойових дій. Але водночас вона зазнає величезних втрат, і кількість загиблих у цих штурмах збільшилася до 65% на місяць від загальної кількості щомісячних втрат. Тому назвати успішною тактику штурмів малими групами не можна.
– Воювати просто «м’ясом» заради того, щоб захопити якесь село і покласти на це батальйон чи цілу дивізію – це безглуздо. В Україні ж основна одиниця ведення бою – бригада (близько 14 тисяч осіб) та корпус (4,5–5 тисяч осіб). Така структура забезпечує більшу злагодженість та комунікативність між підрозділами, – пояснює військовий аналітик.
У піхоті дедалі більше використовують тактику застосування малих штурмових груп. Фото: ФБ Генеральний штаб ЗСУ
Ракети – один із ключових інструментів ведення війни
Війна в Україні суттєво підвищила роль як ударних, так і протиракетних засобів, демонструючи їхнє вирішальне значення для ураження віддалених цілей, інфраструктури та систем ППО. Обидві сторони активно застосовують широкий спектр ракет – від крилатих та балістичних до гіперзвукових – і збільшують їхнє виробництво, що робить ракетні технології ключовим фактором конфлікту.
Водночас війна дала поштовх розвитку українського ракетного потенціалу. Наша держава активно розробляє та застосовує власні далекобійні ракети, такі як «Нептун», «Вільха» та перспективні «Фламінго» (з дальністю до 3000 км) для ураження цілей у глибині тилу супротивника. Українські ракети, включаючи ATACMS та далекобійні вітчизняні зразки, використовуються для ударів по військових об’єктах та логістиці на території Росії.
Паралельно посилюється вітчизняна ППО та протиракетна боротьба. Збільшення ракетних атак призвело до нарощування постачання систем ППО Україні, що дало змогу успішно збивати ворожі «Кинджали», «Калібри» та навіть «Орєшнік».
Застосування Росією гіперзвукових ракет «Кинджал» спонукало український ВПК до розробки систем, здатних їх перехоплювати. Загалом війна перетворила ракети з другорядної зброї на один із ключових інструментів ведення війни, що впливає на тактику, стратегію та технологічний прогрес обох сторін.
«Царем бою» тепер стали безпілотники
Беззаперечним лідером у сфері військових нововведень, що докорінно змінили сучасне поле бою, стали повітряні та морські безпілотні системи, або просто дрони.
Їхня поява вирішальним чином трансформувала військову стратегію. Безпілотні літальні апарати (БпЛА) та морські засоби тепер є ключовими інструментами для завдання глибоких ударів, точного наведення і збору розвідувальної інформації в режимі реального часу. Війна в Україні демонструє масштаб, швидкість та стратегічний вплив цих систем, змушуючи країни та альянси швидко адаптуватися до нових технологічних реалій.
Нині Україна лідирує у тактичній війні із застосуванням безпілотників, використовуючи недорогі FPV-дрони та розширюючи їхнє застосування на морі. Проте і Росія оновила свою доктрину використання БпЛА, застосовуючи їх для артилерійської підтримки та спостереження, що підвищує ефективність ударів.
А НАТО, як провідний у світі військовий блок, навпаки, зіштовхується з труднощами в освоєнні нових технологій безпілотників і намагається покращити свої можливості, зокрема освоюючи досвід України.
Дрони стали головною складовою сучасної війни. Фото: ФБ Генеральний штаб ЗСУ
Авіація поступається БпЛА
Війна в Україні значно скоригувала застосування авіації. Тепер вона здебільшого забезпечує захист міст від ракетних ударів та контроль над повітряним простором. Літаки також можуть стримувати наступальні операції, як це було під Києвом у 2022 році.
Тому Україна нині робить ставку на сучасні західні літаки (F-16), які мають найкращі радари та озброєння. Поява американських F-16 та французьких Mirage 2000 значно посилює оборону України, надаючи багатофункціональні платформи для повітряного бою, бомбардувань та розвідки. Хоча масове застосування авіації, як у світових війнах, нині неможливе.
– Як показує війна в Україні, роль авіації дійсно змінилася. Раніше домінування в повітрі було гарантією успіху наступальних операцій, нині цього практично немає. Роль авіації в цілому зменшилася, хоча здатність вражати глибокі тили у стратегічної авіації збільшилася, – пояснює авіаексперт Валерій Романенко.
Роль авіації зменшилася ще й тому, що для підтримки наземних військ її замінили дрони. Багато функцій, наприклад, армійської авіації, практично не використовуються за прямим призначенням.
– Дрони набагато дешевші за літаки, тому їхня втрата не така болісна для армії. БпЛА також можуть вражати наступаючі підрозділи супротивника, його техніку, вести розвідку. Кілозону (мертву зону) на 50 кілометрів забезпечує не армійська авіація, а дрони. Тому нині на фронті практично зникла штурмова авіація, а всі її функції виконують безпілотники, – пояснює експерт.
Кібервійська – нерв війни
Ще однією абсолютною новинкою сучасної війни стали кібервійська, без яких вже неможлива розвідка як на фронті, так і в тилу ворога, а також управління безпілотниками та літаками.
Повномасштабне вторгнення Росії супроводжується активним поширенням дезінформації, пропаганди, проведенням інформаційно-психологічних операцій (ІПСО) та кібератаками на об’єкти критичної інфраструктури. Найчастіше ворожі хакери атакують державний сектор – на нього припадає близько чверті всіх випадків.
Тому сьогодні Операційний центр безпеки Міноборони України в режимі 24/7 проводить моніторинг подій на всіх рівнях – від інфраструктурного до прикладного. Щодня аналізується кіберпростір та відпрацьовуються гіпотези щодо тактик спецслужб ворога.
Восени цього року Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт про створення нового роду військ в Україні – Кіберсил. Цей рід військ відповідатиме за проведення кібероперацій проти ворога, а також за розвідку в мережі.