Фото: gettyimages.com
Москва, затягнута чорним димом від палаючих нафтопродуктів, бензиновий колапс, паніка серед мешканців – все це свідчить про успішні дії українських дронів, які протягом останніх кількох днів завдавали ударів по столиці країни-агресора. Журналіст видання «Коротко про» проаналізував, як успішні атаки українських БпЛА можуть вплинути на стратегічний баланс війни.
За три дні Росія зазнала збитків, що дорівнюють річному бюджету Курська
16-18 червня Москва та Підмосков’я стали об’єктами двох потужних безпілотних атак. Головною мішенню виявився Московський нафтопереробний завод (МНПЗ) у Капотні. Однак, через падіння уламків та роботу систем ППО/РЕБ, постраждали й цивільні об’єкти. Українські дрони вразили ключовий елемент заводу – установку первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-6, що призвело до призупинення її роботи. Під час повторної масштабної атаки було зафіксовано щонайменше п’ять осередків загоряння, а один з резервуарів вибухнув. Столицю Росії охопила густа чорна хмара диму.
За оцінками експертів, прямі та непрямі економічні збитки від ударів по Москві та Московській області за вказаний період становлять від 150 до 220 мільйонів доларів, що перевищує 16 мільярдів рублів. Для порівняння, ця сума еквівалентна річному бюджету такого великого регіонального центру, як Курськ, Твер або Смоленськ.
“Конвеєр відплати працює”, впевнений Роберт Бровді. Фото: ФБ Роберт Бровді
Паніка охоплює Москву
Ці події спричинили стрімке зростання панічних настроїв, емоційного шоку та соціальної напруженості серед мешканців Москви та Підмосков’я, що підтверджується численними свідченнями очевидців та відеоматеріалами в соціальних мережах.
Велика пожежа на Московському нафтопереробному заводі (МНПЗ) у Капотні призвела до появи величезного стовпа густого чорного диму, що затягнув південний схід та схід Москви. Мешканці сусідніх районів масово публікували відео з вигуками, нецензурною лексикою та скаргами: «Це кінець! Чорне небо! Коли це зупиниться?», а також «Вся Москва горить! Я звідси тікаю!».
Крім того, москвичі висловлюють здивування щодо нездатності систем протиповітряної оборони захистити місто. Навіть 250 зенітних комплексів ППО «Панцир-С1», передислокованих до міста перед 9 травня, виявилися неефективними.
Загроза з повітря повністю паралізувала роботу столичних аеропортів. У Внуково, Домодєдово, Шереметьєво та Жуковському було запроваджено план «Килим». З Шереметьєво проводилася екстрена евакуація пасажирів у сховища просто з літаків, десятки рейсів скасовано. Ділянка МКАД також була перекрита через пожежу на МНПЗ.
Психологічний удар по Кремлю
Панічні настрої москвичів можуть трансформуватися в відчутні політичні наслідки. По-перше, це суттєвий удар по довірі росіян до Володимира Путіна. Російська влада тривалий час підтримувала ілюзію, що війна («СВО») відбувається десь далеко і не зачіпає їхнього комфортного життя. Паніка в столиці повністю руйнує цей міф.
По-друге, це повна дискредитація московської ППО, а отже, і всього Міністерства оборони Росії. Коли мешканці Москви бачать «Панцирі» на дахах та дрони, що атакують НПЗ, виникає логічне запитання: «Куди спрямовуються трильйони оборонного бюджету, якщо нас не можуть захистити?». Україна може й повинна посилювати цей психологічний ефект за допомогою інформаційних кампаній.
Паніка є ідеальним ґрунтом для просування антивоєнних наративів. Через соціальні мережі та Telegram-канали Україна може масштабувати меседж: «Поки Росія бомбардує Київ, Москва палає. Хочете спати спокійно? Вимагайте виведення військ». У стані страху за власне життя громадяни стають більш сприйнятливими до таких закликів.
Небо над столицею РФ у диму, а дороги паралізовані. Фото: Sefa Karacan/Anadolu via Getty Images
Військовий ефект: оголення фронту та виявлення систем захисту Москви
Військові переваги України від ударів по Москві також є значними. Російське командування змушене перекидати дефіцитні зенітні комплекси («Панцир-С1», «Тор», С-400) та системи РЕБ з прикордонних зон та лінії фронту для прикриття столиці. Це полегшує дії ЗСУ на фронті, адже кожна батарея ППО, розгорнута над московськими відомствами, – це комплекс, який не прикриває логістичні вузли на Донбасі, склади у Криму чи штурмові групи на передовій.
Завод у Капотні постачав паливо як для цивільного сектора, так і був ключовим вузлом для військових об’єктів Центрального військового округу. Його пошкодження спричинило кризу постачання для угруповань «Захід» та «Центр». Порушення переробки нафти створює локальний дефіцит дизельного палива та авіаційного гасу, ускладнюючи заправку військової техніки, постачання польових складів та вильоти бойової авіації з аеродромів у європейській частині РФ.
Крім того, кожна атака безпілотників змушує російські радари та зенітні комплекси активуватися. Україна фіксує ці радіосигнали та визначає точні координати «сліпих зон» і нових позицій ППО навколо столиці для планування наступних, більш ефективних ударів.
Політичний ефект від атак в умах росіян: Путін бреше
Політичний ефект від ударів по Москві полягає у глибокій дестабілізації внутрішньої ситуації в Росії. Ці атаки підривають основи державної пропаганди та створюють нові виклики для правлячого режиму.
Успішні удари по МНПЗ у Москві наочно демонструють елітам та населенню, що війна прийшла до їхніх домівок, а держава не може виконати своїх обіцянок. Це означає, що Путін їх обманював, обіцяючи безпеку. Цей психологічний та військовий хаос загострює внутрішні конфлікти серед російських еліт, показує міжнародним партнерам вразливість РФ та підриває легітимність чинної влади в очах громадян.
«Триптих 17, 16, 18… щільно, рецепт борщу відплати. Москва таки ляже. І не на пляжах Криму. Кремль усвідомлює – недоторканних чи недосяжних зон стає менше. Рецепт борщу від Вільнолюбивого Українського Птаха (БпЛА): лютий, але прагматичний скринінг та деструкція ворожої інфраструктури ПЕК та ВПК як джерела фінансування та забезпечення війни проти Матері, виведення ППО, утилізація живої сили противника. Конвеєр відплати працює», — так влучно охарактеризував результативність атак на столицю Росії головний організатор цих атак – Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді.
Тепер москвичі вже не впевнені у своїй безпеці. Фото: AFP via Getty Images
Думка експерта
Володимир Фесенко, політолог:
– Чому саме удари по Москві? За даними весняних російських опитувань, саме в столиці було найбільше прихильників війни проти України. Тепер же самі москвичі почали відчувати цю війну на собі. І це є важливим, адже Москва є потужним резонатором для всієї Росії, і її настрої відбиваються на інших росіянах.
Удари спричинили сильний візуальний психологічний ефект для мешканців Москви. Чорні стовпи диму та смог над містом – це 100%-ве влучання в свідомість тих москвичів, які підтримували війну. А кумулятивний ефект від багатьох подібних ударів може стати поштовхом, імпульсом для переговорів про взаємне припинення вогню.
Вже зараз лояльні до Кремля ресурси пишуть про те, що може швидко вирішити цю проблему без втрати обличчя – припинення вогню по енергетичних об’єктах. Адже для Москви удари по НПЗ є надзвичайно серйозною проблемою, особливо якщо масштаби паливної кризи через ці атаки посилюватимуться. Безумовно, ці удари також посіяли зерно сумніву в думках росіян щодо режиму Путіна. Проте, швидкого ефекту очікувати не варто, оскільки ці удари повинні мати накопичувальний ефект, підводячи росіян до думки про необхідність завершення війни.