Фото: Апу Гомеса/Getty Images
Заходи ” Ні королям” (No Kings) у США ризикують трансформуватися у масштабні заколоти або принаймні вплинути на результати проміжних виборів до Конгресу. Мітингують не тільки «демократичні» регіони, але й цілком «республіканські», які забезпечували президенту США Дональду Трампу стабільну перемогу. Стисло про – про останні події у США.
Їх мільйони
Перша демонстрація No Kings відбулася в день народження Трампа – 14 червня минулого року – і зібрала, за різними даними, від 4 до 6 млн осіб приблизно у 2100 населених пунктах по всій державі. Тоді акція була організована у відповідь на курс уряду щодо нелегальних іммігрантів.
У другому заході, у жовтні 2025-го, брали участь близько 7 млн учасників у понад 2700 населених пунктах. Тоді демонстранти висловили обурення від припинення роботи уряду та закриття сотень життєво важливих програм, а також знову заступилися за мігрантів-нелегалів.
Третя акція 28 березня 2026 року відбулася на тлі заклику до дій проти бомбардувань Ірану з боку США та Ізраїлю. Проте, у гнівних зверненнях і вигуках знайшлося місце і мігрантам. Організатори повідомили про рекордну 8-мільйонну присутність учасників у 3300 містах США у 50 штатах.
Великі збори відбулися в Нью-Йорку, Далласі, Філадельфії та Вашингтоні, але основна частина No Kings пройшла за межами великих міст – у невеликих містечках і передмістях. Політичне незадоволення там завжди було менш явним, а ось навесні 2026-го набуло цілком конкретних рис. Тобто напруженість у США перестала обмежуватися лише урбанізованими територіями. Більш того, вона охопила навіть традиційно “республіканські” штати. Організатори заходів відзначили різкий стрибок кількості учасників із «республіканських» Айдахо, Вайомінга, Монтани та Юти.
Як проголосила Лія Грінберг, співзасновниця Indivisible – групи, яка минулого року започаткувала рух No Kings: у конкурентних приміських зонах спостерігається «значний підйом зацікавленості». Грінберг привела приклад округів Бакс і Делавер в Пенсільванії, Іст-Кобб і Форсайт у Джорджії, а також Скоттсдейл і Чандлер в Аризоні.
Падма Лакшмі, Роберт Де Ніро та Девід Дінкінс на акції протесту «Ні королям» у Нью-Йорку. Фото: Джером Жіль/NurPhoto via Getty Images
Спрінгстін і Де Ніро теж тут
У Міннесоті, одному з ключових регіонів у боротьбі Трампа з незаконною імміграцією, біля будівлі Капітолію штату у Сент-Полі відбувся великий мітинг. Чимало учасників тримали плакати з фотографіями американців Рене Гуд та Алекса Претті, застрелених федеральними імміграційними службовцями у Міннеаполісі цього року.
Також у Міннесоті виступив музикант Брюс Спрінгстін, який виконав свою пісню Streets of Minneapolis, баладу, що критикує посилення імміграційної політики Трампа і оплакує смерть Гуд та Претті. Перед натовпом 100 тисяч осіб він заявив, що «федеральні війська принесли смерть і жах на вулиці Міннеаполіса. Вони обрали невірне місто».
Губернатор Міннесоти Тім Уолз, кандидат у віцепрезиденти від Демократичної партії у 2024 році, виступаючи на мітингу, заявив, що суспільство стало більш радикальним, щоб чинити опір авторитаризму. А голлівудський актор Роберт Де Ніро, який навіть брав участь в організації акцій, сказав, що жоден президент до Трампа не становив «такої екзистенційної загрози нашим свободам і безпеці».
На Національній алеї у Вашингтоні натовп вигукував слогани на підтримку демократії та тримав плакати проти Трампа. Біля висотного будинку для літніх людей у Чеві-Чейзі, штат Меріленд, група літніх людей в інвалідних візках тримала плакати, які закликали автомобілістів, що проїжджають повз, «Чинити опір тиранії», «Сигналити, якщо хочете демократії» і «Скинути Трампа».
Тисячі людей відвідали захід у Далласі, де відбулися зіткнення між демонстрантами руху No Kings та ультраправими, серед яких були помилувані 6 січня.
Десятки тисяч людей пройшли маршем Таймс-сквер у Нью-Йорку, перетнули Меморіальний міст у Вашингтоні і зібралися на мітингах від Палм-Біч, штат Флорида, до Лондона, штат Огайо. У Лос-Анджелесі дев’ятьох людей було заарештовано після того, як демонстранти вночі закидали камінням і пляшками федеральних офіцерів біля центру утримання під вартою.
Брюс Спрінгстін виконав свою революційну баладу Streets of Minneapolis. Фото: Стівен Матурен/Getty Images
Чого хочуть протестувальники
Серед головних причин, через які громадяни США виходять на вулиці, як уже було зазначено, є імміграційна політика. Активісти вимагають скасування Імміграційної та митної служби (ICE), звинувачуючи її у нелюдяності та порушенні прав людини.
Ще однією важливою причиною протестів є агресивна зовнішня політика Трампа, особливо його рішення щодо Ірану. Протестувальники називають війну «безглуздою» і вважають, що підстав для її початку не було.
Одне з основних гасел протестів – боротьба з авторитаризмом. Протестувальники переконані, що Трамп руйнує демократичні принципи, маючи намір зміцнити особисту владу. У Вашингтоні, наприклад, учасники мітингу вигукували гасла про захист демократії і заявляли, що Трамп надто «схожий на короля».
…і що відповідає Білий дім
Звісно, Білий дім відкинув усі звинувачення на свою адресу. Жодних офіційних заяв не було, і учасники акції No Kings відчували себе вільними в подальших вираженнях невдоволення. І заявили, що не мають наміру зупинятися, поки їхні голоси не будуть почуті.
Серед тих, хто відкрито розкритикував протести, був Національний республіканський комітет Конгресу. А точніше, він негативно відгукнувся на адресу політиків і кандидатів від Демпартії за підтримку цих мітингів.
«На цих мітингах ненависті до Америки найжорстокіші та найбезглуздіші фантазії вкрай лівих отримують можливість висловитися, а демократи в Палаті представників отримують інструкції до дії», – заявив у своїй заяві представник комітету Майк Марінелла.
Згідно з опитуванням Reuters/Ipsos, рейтинг схвалення Трампа впав до 36%, найнижчого рівня з моменту його повернення до Білого дому. Сам американський лідер на 30 березня ніяк не відреагував на протести, лише його речниця Ебігейл Джексон назвала їх «сеансами психотерапії, спрямованими на придушення Трампа».