Фото: Головне НАБУ
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура приголомшили результатами чергової спецоперації під назвою «Форест Гамп». Слідство встановило, що поза державним наглядом через підконтрольні компанії та державний «Сенс Банк» було легалізовано 150 мільйонів гривень, які мали незаконне походження. Кошти призначалися як застава для фігуранта іншої резонансної справи – медіа називають колишнього міністра енергетики Германа Галущенка.
У контексті «Форест Гамп» фігурують такі особи, як заступниця керівника ОП Ірина Мудра, екснардепи Максим Микитась та Вадим Столар, посадовиця Мін’юсту Олена Ференс – загалом 13 осіб, причетних до владних структур або їх обслуговування. Розслідування тісно пов’язане зі слідчими діями у справі «Мідас» – найгучнішої корупційної схеми, що розслідується з минулого року. І це не перший скандал, що став наслідком роботи детективів.
Кореспондентка Коротко про зібрала 7 найгучніших спецоперацій НАБУ.
1. «Бурштинова справа»
Це неофіційна, але популярна народна назва спецоперації, яка розпочалася навесні 2016 року і здобула широкого розголосу влітку 2017-го. Особливістю було те, що підозри щодо корупційних злочинів вручили чинним народним депутатам – Бориславу Розенблату і Максиму Полякову, яких позбавили імунітету згодом.
Інтерес до справи підігрівала літературна фабула: витончена та хитра агентка Катерина входить у довіру до парламентарів під виглядом представниці арабської компанії «Фуджейра», зачаровує та підкуповує, аби внесли зміни до законодавства щодо видобутку та експорту бурштину. Загальна сума хабара у справі перевищувала 300 000 доларів США. Вперше у кримінальних хроніках було відверто розкрито роль агентури у корупційних справах.
Обвинувальний акт САП сформувала восени 2018 року, справу передали до Голосіївського районного суду Києва. На цьому етапі вона загальмувала і досі не отримала вирішення. Адвокати ексдепутатів ефективно працювали, засідання зривалися та переносилися через неявки та інші причини.
За даними ЗМІ, Борислав Розенблат нині перебуває в Німеччині, де володіє нерухомістю. Про Максима Полякова відомо, що він був фігурантом ще однієї корупційної справи, в якій підписав угоду про визнання вини та отримав умовний термін.
Фігуранти «Бурштинової справи» Борислав Розенблат нині в Німеччині, а Максим Поляков отримав умовний термін, але за іншу корупційну справу. Колаж: hacc-decided.ti-ukraine.org
2. Рекордний хабар
Ця спецоперація стала «родзинкою» у тривалій справі проти Миколи Злочевського – колишнього міністра екології в уряді Азарова та власника газодобувної компанії Burisma. Ексчиновника звинувачували в тому, що він сприяв незаконному виділенню «Реал Банку», підконтрольному оточенню Януковича, коштів стабілізаційного кредиту Нацбанку.
Поки Злочевський переховувався від розшуку за кордоном, його довірені особи на початку літа 2020 року почали вести переговори з НАБУ та САП щодо викупу кримінального провадження. Операцію планували завершити до 14 червня – дня народження ексміністра. Переговори велися між позаштатним агентом НАБУ Євгеном Шевченком та першим заступником начальника фіскальної служби в Києві Миколою Ільяшенком. За закриття справи спочатку пропонували 2 мільйони доларів, потім сума зросла до 5 мільйонів. Ще один мільйон Ільяшенко виторговував у замовників за посередництво. Все це фіксувалося на плівку з дозволу суду на проведення негласних слідчих дій.
Передача хабара відбулася 12 червня. Голова САП Назар Холодницький сфабрикував відомості про закриття справи, до спеціальної кімнати столичного податкового офісу доставили три баули з доларами. За фактом спроби підкупу службової особи було відкрито кримінальне провадження, податківця та ще двох учасників переговорів затримали.
У справі про рекордний хабар поставили крапку в серпні 2023 року. Злочевський підписав угоду зі слідством, сплатив 68 тисяч гривень штрафу та перерахував 660 мільйонів на потреби ЗСУ. Роками раніше угоди про визнання провини уклали інші фігуранти справи.
Микола Злочевський також не сидить – відкупився внесками до бюджету та на ЗСУ. Фото: Svetlana.pashko/commons.wikimedia.org
3. «Золоті яйця»
У квітні 2025 року НАБУ і САП офіційно повідомили про розкриття масштабної схеми розкрадання коштів під час закупівель продуктів для ЗСУ. Це стало наслідком скандалу, що спалахнув у січні 2023 року після публікації в «Дзеркало тижня». Журналіст видання виявив, що Міноборони придбало яйця для харчування військових по 17 гривень за штуку – це було втричі дорожче за ціну продукту в тилу.
Тодішній очільник Мінборони Олексій Резніков намагався представити інцидент як помилку, але через два роки було доведено, що все це правда. НАБУ викрило схему, за якою ціни на популярні харчі завищували, а на менш популярні – занижували. Таким чином, ціна «комплексної послуги», яку надавали постачальники, здавалася помірною.
У підозрах, які були вручені НАБУ, фігурували розкрадання на понад 733 мільйонів гривень та замахи на розтрату ще 788 мільйонів. Сама справа нині перебуває у Вищому антикорупційному суді. Експерти називають її резонансною, але не дуже успішною. Бізнесвумен Тетяна Глиняна, яку вважають організаторкою схеми, переховується за кордоном. Від Міноборони фігурує лише один колишній чиновник, тоді як коло причетних осіб явно було ширшим.
Чи був ексміністр оборони Олексій Резніков причетний до цієї схеми — не встановлено. Але запам’ятався він саме скандалом «яйця по 17 грн». Колаж: argumentua.com
4. «Чисте місто»
Услід за підсумками розслідування про «золоті яйця», на початку лютого 2025-го, НАБУ оголосило про початок спецоперації з офіційною назвою «Чисте місто» – йшлося про припинення злочинних схем у земельній та бюджетній сферах Києва. Короткий зміст їх полягав у тому, що під виглядом обслуговування незначних споруд (умовно їх називають «туалетами») у приватну власність виводилися цінні земельні ділянки, які потім використовувалися під забудову.
Основним організатором схеми оголосили колишнього депутата Київради Дениса Комарницького. Він отримав підозру і швидко втік за кордон за сприяння позаштатних співробітників СБУ та поліцейських у Закарпатській області.
За матеріалами слідства, спільниками Комарницького числилися колишні та чинні посадовці КМДА, міські депутати, керівники комунальних підприємств. В результаті вдалося запобігти виведенню з комунальної власності двох земельних ділянок вартістю понад 81 мільйона гривень та ще 19,5 мільйона.
Дениса Комарницького у ЗМІ іноді називали «смотрящим за Києвом». Фото: Українська правда
5. Найвищий суддя
У травні 2025 року сенсацією стало затримання голови Верховного суду Всеволода Князєва. Не тому, що його спіймали на хабарі. Просто люди не могли повірити, що найвищий представник третьої гілки влади може виявитися причетним.
Князєва підозрювали в тому, що з його згоди та за участі інших суддів Велика Палата Верховного суду ухвалить рішення на користь олігарха Костянтина Жеваго у справі про договір купівлі-продажу акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Ціна питання становила 2,7 мільйона доларів США, які передали через адвоката, пов’язаного з адміністративним офісом Верховного суду. Понад 1,1 мільйона доларів знайшли безпосередньо в кабінеті головного фігуранта справи.
На суді екссуддя намагався довести, що гроші йому підкинули, висував інші версії, але зрештою пішов на угоду зі слідством і назвав колег, з якими ділився грошима. У червні 2026 року обвинуваченого засудили до 5 років позбавлення волі, конфіскували квартиру та будинок у Миколаєві, особисті заощадження в різних валютах. Добровільно Князєв перерахував 1 104 600 доларів США на підтримку ЗСУ.
Екссуддю Верховного суду Всеволода Князєва засудили до 5 років з конфіскацією. Фото: НАБУ/ВС
6. Від «Мідас» до «Форест Гамп»
У листопаді 2025 року країна дізналася, що понад 15 місяців оперативники НАБУ проводили активну фазу спецоперації «Мідас». Вона стосувалася відмивання коштів та інших злочинних схем в «Енергоатомі». За результатами негласних слідчих дій детективи бюро провели понад 70 обшуків, під час яких вилучили мільйони доларів, та зібрали 1000 годин аудіозаписів розмов учасників афери. Звідси походить сумнозвісна фраза «двушечка на Москву», яка стала символом безпринципності української корупції.
Для легалізації відмитих коштів функціонував окремий офіс з «чорною бухгалтерією». Приміщення, як стверджує слідство, належало родині колишнього народного депутата, а нині російського сенатора Андрія Деркача.
Скандальний резонанс, який викликала ця справа, отримав назву «Міндічгейт» через організатора афери Тимура Міндіча – відомого бізнесмена і співзасновника студії «Квартал-95». В схемі він мав псевдонім «Карлсон», інші учасники також користувалися кодовими іменами і виконували різні ролі в схемах. Наприклад, через «Рокета» (колишній радник ексміністра енергетики Германа Галущенка – Ігор Миронюк) злочинна організація отримала понад 112 мільйонів доларів готівкою. «Тенор» (виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов) легалізував понад 30 мільйонів гривень, придбавши два люксові автомобілі та елітну нерухомість в Україні та на Балі.
Слідство досі триває і обростає новими скандалами. Тимур Міндіч переховується за кордоном (ймовірно, в Ізраїлі), спробу втечі в лютому 2026 року здійснив ексміністр Галущенко, але був затриманий детективами НАБУ і потрапив під арешт. Наприкінці червня вийшов під заставу у 150 мільйонів гривень. Це ті самі кошти, які фігурують в операції «Форест Гамп».
Для суспільства «Мідас» став жорстоким потрясінням, у справі досі залишається багато «білих» і «сірих» плям.
Фігуранти справи «Мідас». Колаж «Схеми»
7. «Династія» та справа Єрмака
Розслідування слідами «Мідаса» призвело до нових викриттів. 11 травня 2026 року НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку. Його також підозрюють у причетності до групи осіб, які займалися легалізацією незаконно отриманих коштів. Кошти вкладалися у будівництво елітного котеджного містечка «Династія» у селі Козин під Києвом. За даними слідства, у період з 2021 по 2025 роки тут було відмито понад 460 мільйонів гривень. Фінансування здійснювалося, зокрема, за рахунок схем, які практикувалися в «Енергоатомі».
12 травня НАБУ повідомило про підозру ще шістьом учасникам будівельної оборудки. Серед них колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов, який вже мав підозру про зловживання в Мінрегіонів. За даними ЗМІ, після оголошення результатів «Форест Гамп» другу підозру можуть вручити і Андрію Єрмаку.
На фото будинки кооперативу «Династія», які потенційно можуть належати Міндічу, Чернишову, Єрмаку та невідомому «Вові». Колаж ТГ Ярослав Железняк
Цікаве питання
Хто вигадує назви для спецоперацій
«Мідас» – злий і жадібний цар, який спершу все перетворював на золото, а потім ходив із ослячими вухами. «Форест Гамп» – простий і щирий персонаж роману та кіно, чия фраза звучить на плівках з вуст одного з підозрюваних. Люди цікавляться питанням, хто придумує такі назви для спецоперацій.
– З огляду на мою практику, а я не думаю, що щось принципово змінилося, у 90 відсотках випадків назву вигадує людина, яка «найнижче» і починає справу. Скажімо, оперативний співробітник, який організовує негласні слідчі дії, – розповів для Коротко про колишній співробітник СБУ Іван Ступак. – Якщо керівники не заперечують, то так і залишається, якщо начальнику назва не подобається, шукають інший варіант або він пропонує свій.
Однак назва спецоперації – це не для ефекту. Це код, який вигадується для конфіденційності.
– Припустимо, ви ведете важливе розслідування. Начальник викликає і запитує, що там у тебе з Нацбанком. Одразу зрозуміло, кого стосується ваш інтерес, і сторонні люди можуть це почути. Інша справа, коли начальник цікавиться, як просувається «Муха», – наводить приклад Іван Ступак.
Якщо не «Муха», то «Бджола» або «Котигорошко» – це залежить від фантазії. Важлива умова, щоб назва спецоперації не викликала прямих асоціацій з її змістом. Якщо це розслідування фінансових махінацій, не може бути і натяку на гроші. І так по інших напрямках.