Автор хітів Олі Полякової, боєць ЗСУ: Зараз в армії алкоголь заборонений. А ось марихуана почала заважати

Співак та колишній телеведучий, який зараз служить у лавах ЗСУ Мирослав Кувалдін розповів як військові ставиться до ухилянтів, чому, на його думку мають воювати всі. А також пригадав мирні часи та розказав, як писав хіти для Олі Полякової, чому припинив вживати маріхуану та як втратив свої дреди.

“У 1994 році поїхав до Криму. У мене був тільки квиток в один кінець та ложка. Але якщо знаходилася гітара, то ти бажаний гість за будь-яким столом. Це було перевірено ще по гуртожитках. Так з травня по жовтень прожив.

Дзеркала у мене з собою не було, тому тільки коли повернувся до дому побачив, що у мене на голові самі собою заплелися якісь такі штуки. Я подумав, клас, красиво. Тоді мені було років 19 й проносив я дреди років 20. Потім почав бачити на голові маленькі прогалини. А мати дреди, це ознака лева. Я подумав, що бути обрізаним не комільфо, тому поголився. Вже такий років 15”, – згадує співак.

Перший хіт для Олі Полякової Кувалдін написав ще 20 років тому

Великої популярності його гурт “The ВЙО” так і не здобув, а от у якості автора пісень Мирослав став зіркою. Його хіти, наприклад, співає Оля Полякова й головний серед них до війни був “Первое лето без него”.

“Хіти для Олі Полякової писалися так. Її продюсер чи вона сама казали: “Я хочу про це пісню”. Й давали одну фразу. Наприклад, “Первое лето без него оказалось очень даже ничего….”. Потім я сідав, уявляв себе російськомовною довгоногою білявкою, котра придурюється простушкою та хохотушкою, та думав, що у неї може бути в голові. Це був цікавий досвід. Шкода, що вона це російською робила, але зараз вона вже все усвідомила.

Я написав для неї декілька пісень й одна серед них “Бывший”. Ще я їй написав років 20 тому “Любовь это”. Вона її досі виконує вже українською, але я не слідкую. Хоча роялті мені досі за неї приходять. Якщо пісня вдала, то скільки б тобі за неї не заплатили завжди буде здаватися, що це мало”, – розповідає Кувалдін.

Дружина Мирослава Лілія була вокалісткою та коханкою лідера гурту “Брати Гадюкіни”

Уявляв день, коли дозволять траву на Майдані Незалежності

Мирослав вже більше 20 років одружений зі співачкою Лілею, котра свого часу була вокалісткою гурту “Брати Гадюкіни” та дівчиною їхнього фронтмена Кузею. Якийсь час вони жили майже втрьох.

“Під час війни у багатьох стосунки на відстані. Навіть якби дружина була в Києві чи де набудь в Україні думаю, що ми б не частіше бачилися ніж зараз, коли вона в Німеччині. Я думаю. що зараз ми це випробування пройдемо. Хоча легше, коли ти постійно бачиш людину поруч з собою. Тоді легше працювати над щастям”, – вважає Мирослав.

Мирослав відмовився від вживання марихуани, бо вона почала заважати

Для музики реггі яку грає гурт Мирослава вживання маріхуани майже не від’ємна частина образу. Співак не приховує, що раніше курив багато трави, але зараз вже кинув. А от алкоголь ніколи його не цікавив.

“Зараз в армії алкоголь заборонений, тому його майже не буває. Я можу собі дозволити трішки випити, але бажання з’являється все рідше й рідше. Я дуже спокійно до цього ставлюся. А от маріхуана почала заважати. Там є така фішка, що ти відчуваєш трішки тонше все навколишнє середовище і я розумів, що це мене трішки відволікає, щоб робити власні справи.

Хоча коли ми починали як гурт “The Вйо” я уявляв собі той день, коли дозволять траву на Майдані Незалежності буде великий концерт й ми будемо там хедлайнерами. Медичний канабіс вже дозволили, дозволять й звичайний. Я підтримую це, тому що проти того, щоб людей саджали до в’язниці за те, що не робить шкоду”, – каже співак.

Зараз Мирослав Кувалдін гастролює з культурним десантом на передовій

Не думайте, що вас зроблять штурмовиками

З перших днів війни Мирослав Кувалдін записався до лав ЗСУ, а через рік долучився до “культурного десанту” та зараз виступає перед бійцями на передовій та у шпиталях.

“Кожен день війни це ще один день у скарбничку втоми. Йде емоційне виснаження та відбуваються втрати. Але коли читаєш, що люди пишуть з приводу цієї мобілізації, що я не народжений для війни або дельфінів на пісок не викидають то це теж обурює військовослужбовців. Так само як й втрата близьких. Ми маємо зосередитися та зрозуміти, що наврядчи це пройде повз когось в Україні. Чим швидше ми всі навалимося, тим швидше це все закінчиться. Сподіватися, що це хтось за мене зробить, то ніхто не зробить й зникнемо усі. Я не розумію. чому люди цього не відчувають.

А ТЦК люди бояться тому, що в медіа це дуже апетитно це подають. Зараз ми читаємо тільки про одні проблеми. Якби висіли білборди “Приходь до армії, тут краща зброя, а кращі дівчата району будуть твої” було б краще. Треба робити рекламну кампанію на державному рівні. Ось коли бачиш рекламу “Вривайся в Третю штурмову”, то хочеться йти туди, якщо ти вже наважився. Отак все це має працювати. Треба запросити хорошого маркетолога та продавати це як жвачку або комп’ютер. Люди не розуміють, якщо сюди москаль прийде у них з’явиться у руках зброя, а ззаду будуть стріляти кадирівці й будете йти в бій Польщі.

Є такий крилатий вислів – пам’ятай про смерть. Мені здається цивільні люди про це забувають. Їм здається, що вона їх омине, а це не так. Не думайте, що вас обов’язково зроблять штурмовиками. Може ви хороший дронник є багато різних історій. Чим довше ви думаєте, тим швидше закінчуються штабні посади. Історія з ухилянтами про те що хтось там не зобов’язаний служити ображає найбільше військовослужбовців. Не знаю, що має статися, що дійшло до тих людей які відсторонюються від цього обов’язку”, – вважає Кувалдін.