Нові “лякалки” від Гетманцева: чи настане крах соцвиплат без грошей МВФ
Фото: glavcom.ua
Здається, залякування власних громадян – це одна з улюблених розваг посадовців української влади. Начебто, в державі майже чотири роки точиться повномасштабна війна, міста потерпають від щоденних запеклих обстрілів, люди по декілька діб не мають доступу до електроенергії, води та опалення – чим їх ще можливо настрахати? Але голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев надзвичайно винахідливий.
Його твердження про те, що Україна наражається на небезпеку залишитися без міжнародної фінансової підтримки, що здатне призвести до припинення соціальних виплат вже в найближчі місяці, миттєво поширилася в ЗМІ. Особливо воно припало до душі російським ресурсам, які передрукували «радісні новини» безліч разів.
Але чи все насправді настільки трагічно та чи справді нам настільки необхідні кошти МВФ? У цих питаннях оглядачка Коротко про розбиралася разом з фахівцями.
На порозі лиха?
Коментуючи ймовірний провал програми надання кредитів Міжнародним валютним фондом, голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев в ефірі телевізійного марафону заявив, що «ми стоїмо на порозі фінансового лиха».
З його слів, якщо умови програми не виконуються, траншу не буде. А всі наслідки цього відчують на собі звичайні українці.
Під «наслідками» Гетманцев має на увазі зупинку соціальних виплат. Слід зазначити, про це голова фінансового комітету наполегливо застерігає вже другий місяць поспіль. І продовжує говорити, що МВФ вимагає від України конкретних дій та прийняття законів (структурних маяків), без чого транші не будуть надані.
Разом з тим ми неодноразово писали: Міжнародний валютний фонд жодних умов не ставить. Єдине, що цікавить МВФ, – своєчасне повернення боргів. А яким чином держава планує це здійснити – це вже її турботи.
Експерти постійно пояснюють: міфічні «вимоги МВФ» – це ніщо інше, як приховані під них «бажання» нашого рідного уряду. Українська влада вже давно звикла ухвалювати контроверсійні закони, збільшувати тарифи та збори, збільшувати пенсійний вік тощо, прикриваючись нібито вимогами ненаситного фонду. Це дуже зручно, оскільки таким простим поясненням можна зупинити будь-яке невдоволення громадян.
Тож, що ж «вимагає» МВФ цього разу?
Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев відомий своєю винахідливістю способів відйому грошей в населення. Фото: facebook.com/d.getmancev
«Вся суть у ФОПах»
Як виявляється, «апетити» значні.
По-перше, за словами аналітика Данила Моніна, мова йде про податки з продажу старих речей. До того ж законотворці вигадали, що податкова служба отримуватиме інформацію про всі угоди, незалежно від їхньої вартості. Детальніше про це ми писали тут.
По-друге, збір на посилки з-за кордону, який, за словами аналітика, зробить імпорт приблизно на 30% дорожчим.
І, звичайно, ПДВ для ФОП, який Монін називає «знищенням» підприємців. І стверджує, що головна ціль усіх цих нововведень – ще глибше залізти в гаманці українців.
Сам голова комітету ВР назвав виведення з тіні ринку підакцизних товарів першочерговим завданням парламенту на 2026 рік. За словами Гетманцева, обсяг не отриманих податків через тіньові оборудки в Україні становить понад трильйон гривень, а основними проблемами вітчизняної економіки залишаються контрабанда, зарплати в конвертах та маніпуляції з ПДВ через подрібнення великого бізнесу на мережі ФОП.
Як приклад Гетманцев неодноразово наводив схеми в ритейлі, де на касах видають декілька чеків: один за алкоголь на загальній системі, а інший – через ФОП. На думку голови комітету, це надає таким підприємствам неправомірну перевагу в 7-20% за рахунок несплаченого ПДВ.
«Нескінченна гра»
Експерти, опитані Коротко про, запевняють, що МВФ надасть Україні цього року в найкращому випадку 2 млрд доларів, при цьому нам доведеться виплатити близько 2,5 млрд боргів (тіло плюс відсотки).
– Це від’ємний результат, на мій погляд, така співпраця не потрібна в принципі, – прокоментував Данило Монін.
Зараз великої потреби в коштах МВФ немає, погодився президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. Гроші там незначні, використання обмежене.
– Щодо запровадження податків для ФОП, є різні погляди, – зазначив економіст у розмові з Коротко про. – Є велика кількість людей, що проти, і щоб подолати це лобі, нам розповідають, що залишимося без грошей. Через ФОП сьогодні дійсно відмивається величезна кількість грошей, і введення ПДВ може це зупинити.
– На мою думку, співпраця з МВФ зараз має виключно іміджевий характер, – підсумував Охрименко. – Євросоюз надає Україні значно більше і без жодних вимог. Та й взагалі більшість коштів МВФ йдуть на погашення старих кредитів від того ж МВФ. Це якась нескінченна гра: беремо новий кредит, гасимо старий. Навіщо та скільки це триватиме? Відповідей немає.
Водночас аналітик Андрій Шевчишин нагадує, що українська економіка тотально залежить від зовнішнього фінансування. Тому будь-які зміни обсягів чи термінів надходження допомоги можуть бути критичними. І зараз активно обговорюється ризик кредиту МВФ саме у прив’язці до допомоги ЄС.
– Важливо сказати, що прямої умови ЄС співпрацювати з МВФ для отримання 90 млрд євро немає, – підкреслив Шевчишин. – Проте для виділення коштів ЄС зазвичай спирається на оцінки МВФ та стратегію розвитку України, яка має бути погоджена з МВФ. Тобто, хоча юридично немає прямої вимоги, фактично без нової програми МВФ отримання грошей від Євросоюзу у 2026 році опиниться під питанням або буде обмежене.
До речі, додає експерт, в останньому інфляційному звіті НБУ був максимально оптимістичним щодо досягнення всіх домовленостей та отримання коштів. Проте нова програма з МВФ залишається «підвішеною». Депутати не готові голосувати за раніше узгоджені урядом та фондом законопроєкти.
– Самі по собі 8,1 млрд доларів за новою програмою МВФ на 4 роки не є критичними для України, – резюмував Андрій Шевчишин. – Але консультації та аудит фонду – це якір та магніт для інших надходжень. Йдеться про ризики своєчасності та достатньої зовнішньої допомоги. Водночас у будь-якому разі фінансової катастрофи не станеться – запаси у нас є.