Співзасновник онлайн-платформи Work.ua активно працює над іміджем сумлінного підприємця. Які “засади” привели Артура Міхна до співпраці з відомим “королем тютюну”?
Форум на вкрадених гектарах?
28-30 серпня у містечку Винники, неподалік Львова, відбудеться Lviv Invest Forum 2026. Цей захід, який організатори називають “головною інвестиційною подією року” та “ключовим бізнес-форумом Західної України”, проводиться вже втретє, але цього року має певні особливості. Зокрема, згідно з інформацією на офіційному вебсайті, ексклюзивним партнером форуму вперше стала платформа з пошуку роботи Work.ua, а одним із головних доповідачів – її співзасновник та CEO Артур Міхно. Останній 28 серпня братиме участь у дискусії на тему “Економіка довіри: як створити умови для інвестицій в Україну”, де його співрозмовником буде третій президент Віктор Ющенко.
Справді, важливість залучення капіталовкладень в українську економіку важко переоцінити. Lviv Invest Forum 2026 позиціонується як потужний майданчик, що збере понад 3 тис. учасників офлайн та 1 тис. онлайн, а також понад сотню експертів. Водночас, захід має й певне забарвлення одіозності, адже проходить на території елітного курорту Emily Resort, який належить підприємцю Григорію Козловському, якого у ЗМІ називають не інакше як “тютюновим королем”.
Згідно з розслідуванням детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ), 46 гектарів землі, на яких був зведений Emily Resort, були фактично привласнені родиною Козловських від місцевої громади. Наразі ця справа розглядається у Вищому антикорупційному суді. Водночас, підконтрольна Григорію Козловському Винниківська тютюнова фабрика (ТзОВ “Національний виробник”) неодноразово фігурувала у журналістських розслідуваннях як найбільший виробник контрафактних сигарет у країні, що заполонили не лише український, а й європейський ринки.
Григорій Козловський
Такий контекст дає змогу поглянути під іншим кутом на “економіку довіри”, про яку 28 серпня говоритиме генеральний директор Work.ua Артур Міхно. Підприємець наразі жодним чином не прокоментував свою співпрацю з одіозним Козловським, хоча за останні кілька років став одним із найбільш публічних українських підприємців, ба більше – позиціонує себе як своєрідного морального арбітра.
Принципи чи подвійні стандарти?
Сайт з пошуку роботи Work.ua тримається у чільній двійці найбільш популярних інтернет-порталів у своїй ніші останні 15 років. Водночас, ім’я його співзасновника Артура Міхна почало регулярно з’являтися у заголовках ЗМІ, починаючи з 2023 року. Так, у серпні, через півтора року після початку повномасштабної російсько-української війни, бізнесмен виступив із цілим маніфестом, заявивши про припинення співпраці з компаніями та брендами, які продовжують діяльність у російській федерації.
У своєму дописі у Facebook Міхно наголосив: PepsiCo, Leroy Merlin, Nestle, Auchan, Mondelez, P&G та інші компанії, що не вийшли з російського ринку, “зробили свій вибір – бути з нашим ворогом”. Він закликав український бізнес наслідувати приклад Work.ua та розірвати контракти з переліченими фірмами.
Це був не останній раз, коли Артур Міхно вирішив публічно виступити з принциповою позицією. У листопаді наступного, 2024 року, він заявив, що його сайт більше не надаватиме послуг гральному бізнесу. Усі види гемблінгу, беттингу, онлайн-казино – це “ракова пухлина нашої країни”, – написав Міхно у Facebook.
На перший погляд, такі дії справді підкреслюють відповідальність бізнесу та можуть розглядатися як гарний приклад для інших. Однак виникає закономірне питання: якщо Артур Міхно вважає гральний бізнес “раковою пухлиною”, а компанії, що не вийшли з рф, – спільниками ворога, – чому рішення про припинення співпраці були ухвалені так пізно? Ті ж азартні ігри були легалізовані у серпні 2020 року і відтоді впродовж чотирьох років онлайн-казино та беттингові компанії без проблем шукали працівників через Work.ua (це підтверджують і сторінки роботодавців, що досі “висять” на сайті, хоч і без відкритих вакансій). Аналогічно, Міхну знадобилося цілих півтора року повномасштабної війни, щоб вирішити “забанити” спонсорів рф. Краще пізно, ніж ніколи, це так. Але чому принциповість і послідовність на цьому закінчуються? Де, наприклад, принесені вибачення за роки співпраці з тими, кого ви самі називаєте “раковою пухлиною”, або ж публічний звіт щодо доходів, отриманих від цієї співпраці? Наразі єдине, що було озвучено, це вартість контрактів, розірваних у 2023 році, – понад 5 млн гривень.
Публічний образ, що руйнується
Після того, як Артур Міхно взявся визначати, з ким українському бізнесу етично працювати, він почав масштабувати власний образ, чи то пак персональний бренд. У травні-червні цього року Work.ua, за даними Forbes, витратив близько $1 млн на рекламну кампанію з нагоди 20-річчя інтернет-порталу, центральною фігурою якої став сам генеральний директор. Його обличчя з’явилося на тисячах білбордів з подяками українським компаніям – партнерам Work.ua. Це породило бурхливе обговорення у соцмережах: чи доцільно витрачати такі кошти на самопіар та чи бува не зібрався пан Міхно у політику?
Можливо, одна з найбільших рекламних кампаній року мала на меті перекрити скандал, який сам Артур Міхно створив на рівному місці. У квітні він запостив у Threads фото співробітників Work.ua у суботу вранці після безсонної ночі в офісі, похизувавшись працелюбністю та “зарядженістю” своєї команди. Проте реакція користувачів соцмережі виявилася не такою, як очікував бізнесмен. Люди почали масово висловлювати обурення через такий підхід до менеджменту та звинувачувати Міхна у порушенні трудового законодавства. Ситуацію погіршило хамство бізнесмена, який у відповідь почав посилати коментаторів “слідом за російським кораблем”.
Парадоксально, але підприємець, який так прагне публічності, у простій ситуації створює комунікаційну катастрофу для своєї компанії. Крім того, викликає подив, що людина, яка стільки говорить про цінності бізнесу, не вважає за потрібне застосовувати їх до своїх працівників.
Нещодавні журналістські розслідування також проливають світло на статки Артура Міхна: елітна нерухомість у Дніпрі, Києві та Львові, парк елітних авто та низка земельних ділянок. Безумовно, йдеться не про чиновника, а про бізнесмена, який має право жити заможно. Цікавішим є питання отримання Work.ua значних державних замовлень за останні роки. За даними Опендатабот, у 2026 році компанія виграла тендерів на 12,9 млн гривень, майже подвоївши результат минулого року (і це при тому, що рік ще не закінчився). Цікаво, що головний конкурент Work.ua – robota.ua – навпаки почав отримувати менше замовлень від держави (на 14 млн грн цьогоріч, тоді як торік було 28,7 млн). Для порівняння, до початку повномасштабної війни сайт з пошуку роботи отримав від держави лише 240 тис. гривень.
Про звинувачення у корупції тут не йдеться, але треба розуміти, що компанія, яка отримує державні кошти під час війни, має ще один рівень відповідальності перед суспільством. Чи є проявом такої відповідальності участь у Lviv Invest Forum? Артур Міхно, який неодноразово закликав український бізнес бути принциповим у виборі партнерів, схоже, цього разу забув про принципи, підтримавши захід одіозного фігуранта розслідувань НАБУ. Це, зрештою, повертає нас до головного питання: де проходить межа між справжньою відповідальністю бізнесу та публічним образом відповідального бізнесмена?