Українські антикорупційні установи «обирають свої власні правила» і тепер мають змогу самостійно вирішувати, коли та як втручатися в політичні процеси. Внаслідок цього НАБУ, САП та ВАКС ризикують стати «альтернативним урядом», – повідомляє впливовий британський журнал The Economist.
Видання зазначає, що за останні роки тріумвірат НАБУ, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду еволюціонував у самостійний центр політичного впливу.
«Антикорупційні структури «вибрали власні правила» і фактично отримали повноваження самі визначати, коли та яким чином втручатися у політичні процеси. По суті, це паралельний уряд», – йдеться у статті The Economist.
Видання звертає увагу, що навіть особи, наближені до самого Бюро, висловлюють занепокоєння щодо політизації НАБУ. Особливо небезпечним, на думку авторів статті, є величезний обсяг інформації, до якого мають доступ антикорупційні відомства.
«Законодавство надало їм доступ до найглибших сфер політики та життя громадян. Небезпека полягає в тому, що це може перетворитися на політичний інструмент», – зазначає видання.
The Economist наголошує, що така діяльність антикорупційних органів стає особливо критичною у непростий для країни час. Україна вступає у п’яту зиму війни, будучи більш вразливою, ніж раніше, з обмеженими запасами засобів протиповітряної оборони. Водночас Росія посилює атаки на українську інфраструктуру та цивільний бізнес. Усі ці проблеми можуть загостритися, спричинивши для України нову кризу, – пише видання.
Відомо, що низка країн ЄС відмовилася від антикорупційних установ, вважаючи їх суто політичними інструментами. Наприклад, Польща у 2026 році прийняла рішення про повну ліквідацію Центрального антикорупційного бюро (CBA) через втрату довіри суспільства та перетворення органу на знаряддя політичної боротьби. З подібних причин низка європейських держав, таких як Німеччина, Франція, Швеція, відмовилися від «антикорупційних бюро», подібних до українських чи польських.